ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ №826/17386/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за по-зовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 №8652-17,
Представник позивача адвокат Мироненко О.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ), правонаступ-ником якої є Головне управління ДПС у м. Києві, від 19.06.2015 №8652-17.
Підставою позову зазначено те, що рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 про встановлення транспортного податку на 2015р. офіційно прийнято і оприлюд-нено після 15.07.2014, тому таке рішення відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України підлягає застосуванню до позивача з 2016р. За цих обставин вважає неправомірним спірне нарахування транспортного податку у сумі 25000 грн. за 2015р.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав відповідності оскаржуваного рішення вимогам ст. 267 ПК України та правомірності нарахування транспортного податку.
Позивач подав відповідь на відзив, обґрунтування в якій повторюють наведене у позовній заяві.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено і підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , що позивач є власником автомобіля Lexus RX 350, 2014 р.в., об'єм двигуна 3456 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно з копією податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19.06.2015 №8652-17 позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на 2015р. у сумі 25000 грн.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення про нарахування транспортного податку.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової ре-форми" (далі - Закон №71), яким викладено в новій редакції ст.ст. 265-267 ПК України і передбачено сплату фізичними особами транспортного податку.
Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові авто-мобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Як визначено у п. 267.6 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (пп. 267.6.1); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2).
Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3).
Пункту 8.3 ст. 8 ПК України кореспондують положення ст.ст. 25, п. 24 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 69 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97), якими передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання; органи місцевого самоврядування відповідно до ПК України встановлюють місцеві податки і збори; виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПК України.
Згідно з пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, до складу якого, згідно з пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 цього Кодексу, входить транспортний податок.
Отже, як вбачається, з 01.01.2015 до переліку місцевих податків і зборів Законом №71 віднесено транспортний податок, який встановлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування і є обов'язковими до сплати на відповідній території.
Судом встановлено, що рішенням III сесії VIII скликання Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629" внесено зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" та викладено його в новій редакції, в якій установлено транспортний податок і затверджено Положення про тран-спортний податок (додаток 2). Згідно з п. 4.1 цього Положення ставка податку вста-новлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 2.1 п. 2 цього Положення, тобто легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
Судом встановлено, що вказане рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 офіційно опубліковано в газеті "Хрещатик" за січень 2015р. №13/1.
Отже, як вбачається, рішення про встановлення транспортного податку у м. Києві прийнято і офіційно оприлюднено Київською міською радою у січні 2015р.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлено, що рішення про встанов-лення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місце-вими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Враховуючи, що рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 про установ-лення транспортного податку у м. Києві прийнято і оприлюднено у січні 2015р., то згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 та п. 12.5 ст. 12 ПК України дане рішення підлягає застосуванню до позивача не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто, як вірно зазначає позивач, з 2016р. Відтак, погоджуючись з доводами позивача, суд дійшов висновку про те, що нарахування відповідачем транспортного податку позивачу на 2015р. всупереч пп. 12.3.4 п. 12.3 та п. 12.5 ст. 12 ПК України здійснено безпідставно, чим порушено майнові права і інтереси позивача.
Заперечення відповідача про відповідність оскаржуваного рішення вимогам ст. 267 ПК України, яким, як стверджує відповідач, на позивача з 01.01.2015 покладено обов'язок зі сплати транспортного податку, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать нормам п. 8.3 ст. 8, пп. 12.3.4 п. 12.3 та п. 12.5 ст. 12 ПК України. Як зазначив суд вище, ст. 267 ПК України включено до переліку місцевих податків транспортний податок, визначено його об'єкт оподаткування, платників і ставку тощо, водночас обов'язок сплати цього податку виникає на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яким такий податок встановлюється на відповідній території (нормативно-правовий акт з питань оподаткування місцевими податками і зборами), та з урахуванням особливостей набрання чинності таким рішенням.
Інших аргументованих доводів і доказів, які б заслуговували на увагу суду і дали б підстави для інших висновків, відповідач не навів, а відтак доводів позивача - не спростував.
При цьому, як зазначено у позовній заяві, підтверджується наданими до суду копією поштового конверту та роздруківки із веб-сайту Укрпошти та не ставилось під сумнів відповідачем, оскаржуване податкове повідомлення - рішення позивачем отримано 11.09.2018, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулась 23.10.2018, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду у справі відсутні.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви невідповідності оскаржуваного рішення вимогам податкового законодавства і порушення ним прав та інтере-сів позивача, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано допущених ним порушень і не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновків про те, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню, тому позов слід задовольнити.
Згідно з наявною у справі квитанцією від 22.10.2018 №0.0.1166554479.1 позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., що підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19.06.2015 №8652-17.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві;
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко