Справа № 420/23/20
03 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження клопотання представника позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого позивач просив суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, VIN # НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500650/2019/052399 від 01.10.2019 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/01414 від 07.10.2019 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA500650-0004-2019 від 07.10.2019 року.
Здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 769,00 грн. та витрати на професійну допомогу у сумі 5000,00 грн.
Рішенням суду від 29.04.2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, VIN # НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500650/2019/052399 від 01.10.2019 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500650/2019/01414 від 07.10.2019 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA500650-0004-2019 від 07.10.2019 року.
Стягнути з Одеської митниці ДФС ( код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 769,00 грн. (сімсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
25.05.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про винесення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу з Актом прийому-передачі робіт (надання юридичних послуг) адвокатом Романюком В.І від 22 травня 2020 року, в якому зазначено, що обов'язковій сплаті ОСОБА_1 після набрання рішення суду законної сили підлягає сума у розмірі 5000 грн.
У клопотанні представник позивача вказує на те, що під час прийняття рішення у справі судом не вирішено питання щодо компенсації позивачу витрат на правову допомогу та надає суду акт прийому-передачі робіт (наданих юридичних послуг) адвокатом Романюком В.І.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина 4 статті 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 252 КАС України).
Сторони до судового засідання не з'явилися, від представника позивача 28.05.2020 року надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що у мотивувальній частині рішення суду від 29.04.2020 року, суд зазначив: «Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що за звернення до суду із вказаним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 769,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.156270759.1 від 24.12.2019 року.
Доказів щодо понесення позивачкою витрат на правову допомогу, окрім договору від 10.09.2019 року № 10/09/2019, суду не надано».
На підставі висновків суду, що наведені в мотивувальній частині рішення, суд стягнув з відповідача, Одеської митниці ДФС, судовий збір сплачений за звернення до суду із вказаним позовом, а при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд встановив, що вказані витрати не підтверджені доказами, окрім договору від 10.09.2019 року, у зв'язку із чим, витрати на правову допомогу з відповідачів на користь ОСОБА_1 не стягувалися.
Тобто, під час прийняття рішення у справі та вирішення спору по суті, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі, й щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, у зв'язку із чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі. Суд не бере до уваги, наданий до суду Акт виконаних робіт від 22 травня 2020 року, оскільки зазначений Акт поданий в порушення ч.7 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 139, 205, 248, 252 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Процесуальні строки, визначені даною ухвалою застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний судом 03 червня 2020 року.
Суддя Н.В. Бжассо