Справа № 420/1962/20
03 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про:
визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби щодо здійснення контролю правильності класифікації транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виготовленого 01.01.2017 року, поданого до митного оформлення 10 жовтня 2019 року згідно митної декларації UA500650/2019/054405;
стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 90122,90 (дев'яносто тисяч сто двадцять дві гривні дев'яносто копійок) гривень, надміру сплачених платежів згідно митної декларації UA500650/2019/054405.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що ним було подано до митного оформлення транспортний засіб марки Chevrolet Volt, виготовлений 01.01.2017 року.
На думку ОСОБА_1 , у порушення ч.1,4 ст.69 Митного кодексу України, органом доходів і зборів не було здійснено контроль правильності класифікації товарів поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД та не було самостійно класифіковано товар поданий до митного оформлення, що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів на суму 90122,90 гривень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№19992/20 від 25.05.2020р. на позовну заяву (а.с.67-72).
Відзив обґрунтований наступним.
Пунктом 1 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.
Декларант самостійно заповнив та подав митну декларацію №UA500650/2019/054405 від 10.10.2019 року та самостійно, у графі 33 «Код товару» визначив код товару - 8703229010.
Частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Таким чином, митниця повідомляє декларанта або повноважену ним особу про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД - тільки на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Щодо стягнення надміру сплачених платежів Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Станом на 03 червня 2020 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виготовленого 01.01.2017 року.
Вищевказаний транспортний засіб було придбано ОСОБА_1 у ZMV Group LLC (Сполучені Штати Америки) (а.с.87).
З метою митного оформлення ввезеного товару, ОСОБА_1 було подано до митного органу електронну митну декларацію UA500650/2019/054405, в якій у графі 33 Код товару було самостійно визначено код УКТ ЗЕД - 8703229010 (а.с.77).
До декларацій UA500650/2019/054405 також було додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно переліку, визначеного Митним кодексом України (а.с.84-87, 96-97).
10 жовтня 2019 року, Одеською митницею Держмитслужби, ОСОБА_1 , було видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.24,98).
01 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , звернувся з замовленням до судового експерта ОСОБА_2 , щодо проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу марки Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Згідно висновку експерта з автотоварозначого дослідження по визначенню вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України №03/10 від 03 жовтня 2019 року, легковий хетчбек марки Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відноситься до категорії REEV = Range Extended Electric Vehicle (електромобілі з допоміжним ДВЗ для подовження запасу ходу) (а.с.111).
Вважаючи бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, щодо не здійснення контролю правильності класифікації товару поданого до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД та не здійснення самостійної класифікації товару поданого до митного оформлення (не за кодом УКТ ЗЕД 8703229010, а за кодом УКТ ЗЕД 8703901010) - протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У силу приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною першою статті 248 МК України, визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення дослідження, тощо.
Згідно з частинами 7, 8 статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок №650).
Порядок №650 визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
Порядок №650 розроблено з метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до Митного кодексу України, удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати митних платежів у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання.
Відповідно до частини ІІ «Порядок прийняття попередніх рішень» Порядку №650, попереднє рішення про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД (далі - ПРК - документ установленої форми, який приймається митним органом, за результатами розгляду звернення декларанта або уповноваженої ним особи) виносяться митними органами стосовно товарів, які є об'єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), у тому числі стосовно комплексного об'єкту.
Попереднє рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД виносяться митними органами стосовно товарів, які є об'єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), у тому числі стосовно комплексного об'єкта.
Попереднє рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД видається декларанту або уповноваженій ним особі та діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо факти та умови, на основі яких було прийнято це рішення, залишатимуться незмінними.
Після закінчення строку дії попереднє рішення про класифікацію товару втрачає чинність, що не перешкоджає декларанту або уповноваженій ним особі звернутися з новим зверненням.
З метою одержання попереднього рішення про класифікацію товару, декларант або уповноважена ним особа подає (надсилає) до митного органу письмове звернення про прийняття попереднього рішення про класифікацію та кодування товару, у тому числі комплексного об'єкта щодо одного найменування (артикула) товару за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку №650.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби з метою отримання попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД - не звертався. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно з пунктами 1 - 3 розділу ІІІ Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 або його уповноваженою особою (а.с.91-95) самостійно було заповнено та подано митну декларацію №UA500650/2019/054405 від 10.10.2019 року та у графі 33 «Код товару» визначено код УКТ ЗЕД - 8703229010 (а.с.77).
Пунктом 2 розділу ІІІ «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» визначено, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Статтею 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;
відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України під час митного контролю та/або митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №1021/27466 від 21.08.2015 року, затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок №684).
Порядок №684 встановлює єдиний підхід до здійснення органами доходів і зборів (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.
Аналіз, виявлення та оцінка ризиків, розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками, аналіз результатів та коригування вжитих заходів здійснюються органами доходів і зборів (їх структурними підрозділами) у межах компетенції.
Автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів.
Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.
Автоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється із використанням інформаційних технологій, у тому числі АСУР.
Неавтоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів не може бути здійснена автоматизовано.
Комбінований контроль із застосуванням СУР полягає у поєднанні автоматизованого та неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР.
При розробленні заходів з управління ризиками перевага надається автоматизованому та комбінованому контролю із застосуванням СУР.
Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що митниця повідомляє декларанта або повноважену ним особу про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД - тільки на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення декларації UA500650/2019/054405 від 10.10.2019 року, спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками - не було.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду даної адміністративної справи є саме встановлення факту протиправної бездіяльності митного органу щодо не проведення, на думку ОСОБА_1 , контролю правильності класифікації транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Встановлення факту відношення транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до коду товару УКТ ЗЕД 8703229010 чи НОМЕР_3 - не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Суд зазначає, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Проте, під час митного оформлення декларації №UA500650/2019/054405 від 10 жовтня 2019 року, порушень класифікації товару Одеською митницею Держмитслужби не встановлено, спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками - не було.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладені норми законодавства та враховуючи, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (стаття 318 МК України), суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Одеської митниці Держмитслужби під час здійснення контролю правильності класифікації транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виготовленого 01.01.2017 року, поданого до митного оформлення 10 жовтня 2019 року, згідно митної декларації UA500650/2019/054405.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 90122,90 гривень, надміру сплачених платежів згідно митної декларації UA500650/2019/054405, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог УКТ ЗЕД легкові автомобілі (з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом), у яких електродвигун та двигун внутрішнього згоряння конструктивно встановлені таким чином, що можуть по черзі чи одночасно приводити в дію (передавати обертові зусилля) на ведучу колеса транспортного засобу, класифікуються у товарних під позиціях: 8703 21, 8703 22, 8703 23 та 8703 24 у залежності від робочого об'єму циліндрів двигуна.
Законом України №822-VІІІ від 25.11.2015 року «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі» з 01.01.2016 року код УКТ ЗЕД 8703901000 «Транспортні засоби, оснащені електричними двигунами» замінено на наступні коди з більшою деталізацією: 8703 90 10 10 «транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома)», 9703 90 10 90 «інші».
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було самостійно визначено та зазначено у митній декларації код товару УКТ ЗЕД - 8703229010 (а.с.77) та сплачено відповідні митні платежі.
У свою чергу, процедура та порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету коштів регулюється статтею 45 Бюджетного кодексу України, статтею 301 Митного кодексу України та статтею 43 Податкового кодексу України.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844) визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до п.1 розд.ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з заявою про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних платежів - не звертався. Митна декларація UA500650/2019/054405 від 10 жовтня 2019 року - не змінювалась та не скасовувалась.
Доказів протилежного суду не надано, матеріали справи - не містять.
Враховуючи вищевикладене та на підставі аналізу Порядку №643 від 18.07.2017 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 90122,90 гривень, надміру сплачених платежів згідно митної декларації UA500650/2019/054405.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Держмитслужби доведена відсутність протиправної бездіяльності під час здійснення контролю правильності класифікації транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та відсутність, наразі, підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 90122,90 гривень, надміру сплачених платежів згідно митної декларації UA500650/2019/054405, позивачем же доводи відповідача під час судового розгляду справи - не спростовано.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби щодо здійснення контролю правильності класифікації транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виготовленого 01.01.2017 року, поданого до митного оформлення 10 жовтня 2019 року згідно митної декларації UA500650/2019/054405; стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 90122,90 (дев'яносто тисяч сто двадцять дві гривні дев'яносто копійок) гривень, надміру сплачених платежів згідно митної декларації UA500650/2019/054405 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.