02 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1882/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просять:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в поверненні помилково сплачених позивачами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2193 грн. кожному;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сформувати подання до органів Державної казначейської служби України щодо повернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2193,00 грн кожному.
Згідно пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Пунктом 4 частини першої статі 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закон № 5076-VI), в тому числі, й презумпція правомірності договору, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 5076-VI адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої статті 26 Закону № 5076-VI можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За правилами частини першої та другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
З аналізу наведених правових норм слідує, що представник через якого має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності (договорі) визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.
До позовної заяви додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.02.2020, укладеного між ОСОБА_5 (адвокат) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (клієнти) з якого вбачається, що клієнти доручають, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнтам правову (правничу) допомогу у справах, що пов'язані з поверненням клієнтам, а також їхнім дітям ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2. вказаного договору визначено права адвоката, а саме: збирати відомості, інформацію та документи, що стосуються прав та законних інтересів клієнтів, які можуть бути використані при наданні правової (правничої) допомоги; звертатись в інтересах клієнтів з заявами, претензіями та клопотаннями; готувати всі необхідні для судового розгляду справи судово-процесуальні документи, зокрема: позовні заяви, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, клопотання та представляти інтереси клієнтів в судах всіх інстанцій; оскаржувати судові рішення в порядку передбаченому законом; подавати виконавчі листи, здійснювати супровід виконавчого провадження; виконувати інші дії необхідні для захисту прав та законних інтересів клієнтів.
Отже, положення пункту 2.2 договору, якими визначено права представника, не містять права адвоката ОСОБА_5 на підписання позовної заяви, а право на підготовку позовної заяви та подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивачів позовної заяви.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 № 810/739/15.
Положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З позовної заяви слідує, що вона підписана адвокатом Лопаткою Володимиром Миколайовичем, без визначення у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 20.02.2020 права на її підписання, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачам.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачам.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя В.О. Непочатих