02 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/873/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати рішення відповідача від 18.02.2020 № 0059465105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 14642,70 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення, яке отримане позивачем 14.03.2020, підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393), для застосування обов'язку сплати ЄСВ орган фіскальної служби зобов'язаний надати докази наявності у фізичної особи-підприємця найманих працівників. Вважає, що рішення від 18.02.2020 № 0059465105 підписане не уповноваженою особою та відповідачем не надано доказів зворотного. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 07.04.2020 відкрите спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк надати суду відзив на позовну заяву.
27.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому податковий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що узгоджені суми єдиного внеску у 2014-2019 роках позивачем фактично сплачені з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим податковим органом на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VІ прийнято оскаржуване рішення, яким нарахований штраф у розмірі 4491,51 грн. та пеня за період з 21.01.2015 до 18.04.2019 у розмірі 10151,19 грн. Вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що рішення від 18.02.2020 № 0059465105 підписано не уповноважено особою.
Ухвалою від 29.04.2020 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
18.03.1997 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що 06.10.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2 499 017 0000 006936.
18.02.2020 Головним управлінням ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняте рішення № 0059465105 про застосування штрафних санкцій та рахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 14642,70 грн., з яких штраф - 4491,51 грн. та пеня за період з 21.01.2015 до 18.04.2019 - 10151,19 грн.
Вважаючи рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність спірного рішення, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-ІV (далі - Закон № 2464-ІV).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-ІV єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464-ІV (в редакції станом на час виникнення недоїмки) визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до зазначеної норми, позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав статус фізичної особи - підприємця, а тому був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) внесено зміни до Закону № 2464-ІV, які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-ІV єдиний соціальний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-ІV встановлено, що єдиний соціальний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-ІV мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-ІV єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Статтею 6 Закону № 2464-ІV визначені права та обов'язки платника єдиного внеску, зокрема відповідно до пункту 1 та 4 частини 2 платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464-ІV платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464-ІV визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
При цьому, відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-ІV строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-ІV обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п.п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-ІV недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст. 25 Закону № 2464-ІV передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до п.п.1, 2 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Згідно із ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-ІV до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Суд зазначає, що аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що рішення про застосування штрафних санкцій та рахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника у випадку.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (абз. 5 пп. 2 п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449).
Як вбачається з Інтегрованої картки з єдиного соціального внеску, позивач у період з 2014 до 2019 несвоєчасно сплачував єдиний внесок, а саме:
- нараховано 20.01.2014 у сумі 1218,67 грн., 22.04.2014 у сумі 1267,95 грн., 21.07.2014 у сумі 1267,95 грн., 20.10.2014 у сумі 1267,95 грн., 20.01.2015 у сумі 1267,95 грн., 20.04.2015 у сумі 1267,95 грн.;
- 21.01.2016 сплачено в сумі 558,42 грн.
- 05.02.2016 нараховано на суму 748,04 грн. на підставі декларації № 1604087121;
- 23.02.2016 сплачено 500 грн.
- 23.03.2016 сплачено 500 грн.
- 29.03.2016 сплачено 500 грн.
- 30.05.2016 нараховано на суму 532,03 грн.;
- 14.09.2016 сплачено 500 грн.;
- 07.02.2017 сплачено 957 грн.;
- 09.02.2017 нараховано на суму 957 грн. на підставі декларації від 08.02.2017 №9269687147;
- 21.12.2017 сплачено 2112 грн.;
- 09.02.2018 сплачено 5623 грн.;
- 09.02.2018 нараховано на суму 8448 грн. на підставі декларації від 07.02.2018 №9298323125;
- 21.03.2018 сплачено 1300 грн.;
- 18.04.2018 сплачено 1150 грн.;
- 19.04.2018 нараховано 2457,18 грн.;
- 17.05.2018 сплачено 1500 грн.;
- 18.07.2018 сплачено 3034,07 грн.;
- 19.07.2018 нараховано 2457,18 грн.;
- 21.08.2018 сплачено 819,06 грн.;
- 18.10.2018 сплачено 4096 грн.;
- 19.10.2018 нараховано 2457,18 грн.;
- 28.12.2018 сплачено 819,06 грн.
- 28.12.2018 сплачено 819,06 грн.
- 16.01.2019 сплачено 2457,18 грн.;
- 21.01.2019 нараховано 2457,18 грн.;
- 18.04.2019 сплачено 3572,54 грн.;
- 19.04.2019 нараховано 2754,18 грн.;
- 20.05.2019 сплачено 918,06 грн.;
- 20.06.2019 сплачено 918,06 грн.;
- 19.07.2019 сплачено 918,06 грн.;
- 19.07.2019 нараховано 2754,18 грн.;
- 17.10.2019 сплачено 2754,16 грн.;
- 21.10.2019 нараховано 2754,18 грн.;
- 20.12.2019 сплачено 920 грн.;
Таким чином, станом на 31.12.2019 позивач сплатив недоїмку з єдиного внеску, проте сплати належних сум єдиного внеску здійснено ОСОБА_1 несвоєчасно.
Отже, суд приходить до висновку про правомірність нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а відтак рішення від 18.02.2020 № 0059465105 є обґрунтованим та правомірним.
Щодо твердження позивача про те, що рішення від 18.02.2020 р. № 0059465105 підписано не уповноваженою особою, суд зазначає таке.
Позивач надав суду оскаржуване рішення, яке підписане начальником Херсонського управління Головного управління ДПС у Херсонській області , Автономній Республіці Крим та м.Севастополі С .В. Олефіренко .
Положеннями пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами, зокрема є 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 63.1 ст. 63 ПК України).
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору (п. 63.2 ст. 63 ПК України).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПК України передбачено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Наказом ДПС України від 12.08.2019 № 32 затверджено перелік управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДПС в областях. Згідно додатку до відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відноситься: Херсонське управління.
Відповідно до ст. 14 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно абз.1 п. 20.4 ст. 20 ПК України керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах повноважень, визначених відповідним положенням про такий територіальний орган.
Перелік делегованих повноважень визначається положенням про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, та положеннями про територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.3 п. 20.4 ст. 20 ПК України).
За змістом наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.12.2019 № 489 на виконання певних функцій (підпис документів) передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи уповноважено начальника Херсонського управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Олефіренка Сергія Володимировича , зокрема, у частині підписання рішень про застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок за результатами камеральних перевірок (ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що рішення від 18.02.2020 № 0059465105 про застосування штрафних санкцій та рахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підписане уповноваженою особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність прийняття рішення від 18.02.2020 № 0059465105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по єдиному податку, відтак підстави для скасування даного рішення відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судовий збір на його користь стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 111060000