Справа № 758/3259/20
08 травня 2020 року суддя Подільського районного суду м.Києва Васильченко О. В. , розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченка Тараса Сергійовича, про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, поновлення права власності,
АТ «КБ «Приватбанк» звернулось до Подільського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченка Т.С., про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, поновлення права власності.
Вважаю, що позовна заява АТ «КБ «Приватбанк» підлягає поверненню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана та подана до суду представником АТ «КБ «Приватбанк», однак до матеріалів позовної заяви на підтвердження повноважень Савіхіної А.М. належних документів на підтвердження її повноважень на подання позовної заяви.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Основний Закон статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
З аналізу вказаних норм вбачається, що позовна заява від імені юридичної особи може бути подана керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи.
В той же час, до матеріалів позовної заяви не долучено належних доказів, які підтверджують належні повноваження Савіхіної А.М., як представника АТ «КБ «Приватбанк», в розумінні положень ст. ст. 58, 60 ЦПК України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що Савіхіна А.М. , є керівником АТ «КБ «Приватбанк» або членом виконавчого органу, уповноважені діяти від імені АТ «КБ «Приватбанк», як і не долучено доказів на підтвердження адвокатської діяльності представника Савіхіної А .М. , яким є свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, та відповідно договір про надання правової допомоги та ордер.
Крім цього, слід зазначити, що частиною другою статті ст. 60 ЦПК України визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, а також у малозначних справах. Так, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Разом з тим, дані винятки стосуються представництва лише в суді першої інстанції під час розгляду трудових спорів та малозначних справ у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України таке представництво здійснюється під час розгляду спору, а саме під час розгляду трудових спорів та малозначних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Таким чином, вирішення питання про відкриття провадження у справі та відповідно вирішення питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
З аналізу наведених положень закону можна дійти висновку, що представництво юридичної особи представником на підставі довіреності без надання доказів адвокатської діяльності можливе лише при вирішенні спору, тобто під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи).
Таким чином, позовна заява від імені юридичної особи може бути підписана та подана до суду керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи, а представництво інтересів юридичної особи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, у випадку відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, може здійснюватись представником повноваження якого підтверджуються та визначаються в довіреності.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення позовної заяви позивачу відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 56, 60, 62, 185, 187, 260, 261, 277, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченка Тараса Сергійовича, про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, поновлення права власності вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Васильченко