печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22890/16-ц
27 серпня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві Джулай Ю.Ю.,-
скаржник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою про скасування постанови старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві Джулай Ю.Ю. у ВП №5661279 від 07.08.2018. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2017, зокрема, встановлено спосіб та порядок участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини. 24.05.2018 Печерським районним судом м. Києва від 27.07.2017 було видано виконавчий лист № 757/22890/16-ц, яким встановлено графік побачень ОСОБА_3 з дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано ОСОБА_1 за два дні до зустрічі ОСОБА_3 з дочкою в телефонному режимі або шляхом направлення CMC-повідомлення надавати ОСОБА_5 точну інформацію щодо фактичного місця перебування/проживання дитини. 14.06.2018 ОСОБА_2 звернувся із заявою до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві про відкриття виконавчого провадження, в якому повідомив виконавця про відомості щодо боржника ОСОБА_1 , яка фактично проживає у Подільському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 . 15.06.2018 Печерським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві було відкрито виконавче провадження № 56612792, проте, скаржник зазначає, що постанову про відкриття провадження їй було направлено на адресу місця реєстрації, а не за відомою адресою місця проживання боржника, у зв'язку з чим її було повідомлено про відкриття виконавчого провадження не негайно, а тільки на 24 день після відкриття, а саме 09.07.2018, у зв'язку із з чим повідомила негайно Службу у справах дітей та сім'ї Подільської РДА щодо фактичного місця перебування/проживання її самої та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зазначила, що насправді, з часу набуття судовим рішення законної сили (27.02.2018) батько дитини - стягувач ОСОБА_4 не дотримується графіку побачень і судове рішення в не виконує, не вживає заходів, аби налагодити відносини з дочкою, що, врешті, і зумовлює категоричне небажання дочки бачитись з батьком. Крім того, скаржник вказує на те, що 10.07.2018 донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також було подано до органу опіки та піклування відповідну заяву про відсутність зацікавленості з боку батька в побаченнях з нею. Крім того, дитина - особисто повідомила точну інформацію щодо її фактичного місця проживання з мамою, як то передбачено у судовому рішенні та виконавчому листі № 757/22890/16-ц від 24.05.2018. Як зазначено у скарзі, боржник та її донька неодноразово зверталися із заявами щодо поважних причин через які виконання судового рішення про здійснення побачення батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_2 , за місцем формальної реєстрації матері і дочки , є неможливим, а також було заявлено вимогу закрити відповідне виконавче провадження. Однак, всупереч вимогам закону заяви/звернення скаржника та її доньки не були розглянуті, взагалі і не прийняті виконавцем до уваги, зокрема, держвиконавець Джулай Ю.Ю. не встановив факт небажання дитини бачитись з батьком, тобто не встановив наявність дійсно поважних причин, що унеможливлюють виконання судового рішення. Таким чином скаржник вважає, що її права було порушено, оскільки державний виконавець в порушення вимог закону безпідставно та продовжуючи порушувати вимоги Закон України «Про виконавче провадження» виніс постанову про накладення штрафу на скаржника, а тому просить суд скасувати постанову у ВП №5661279 від 07.08.2018.
Представник скаржника в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву щодо розгляду справи у її відсутність та підтримку скарги.
Інші учасники процесу також в судове засідання не з'явились.
Враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність сторін, оскільки неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, та доводи скарги, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2017 у справі №757/22890/16-ц, усунуто перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено спосіб участі у її вихованні шляхом надання батькові дитини - ОСОБА_4 можливості зустрічей з донькою до досягнення нею повноліття у наступні дні, зокрема: кожного парного року в період літніх канікул з 10 год. 00 хв. Кожного 01 серпня до 18 год. 00 хв. Кожного 15 серпня, в тому числі для святкування разом з дитиною дня народження, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, його батьків (баби та діда), інших місць за бажанням дитини в Україні або за кордоном, без присутності матері. Зобов'язано ОСОБА_1 за два дні до дня зустрічі ОСОБА_4 з донькою, в телефонному режимі або шляхом направлення смс-повідомлення надавати ОСОБА_4 точну інформацію щодо фактичного місця перебування/проживання дитини.
Постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві Джулай Ю.Ю. від 15.06.2018 відкрито виконавче провадження №56612792 з виконання виконавчого листа №757/22890/16-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 24.05.2018.
Так 05.10.2016 вступив в дію Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Стаття 18 ч. 2. Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 16 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець зобов'язаний накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Як передбачено ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»: за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язком державного виконавця є доведення до відома сторін, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, копій постанов та інших документів виконавчого провадження або надіслання адресатам простим поштовим відправленням чи кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний надіслати рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з письмових пояснень представника скаржника, скаржник отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження та була обізнана про початок примусового виконання рішення суду.
Доводи скарги щодо порушенням вимог закону щодо місця виконання рішення, а саме відкриття виконавчого провадження за місцем реєстрації боржника, а не за місцем фактичного проживання не можуть судом братися до уваги, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. З огляду на зазначене, право вибора місця відкриття виконавчого провадження належить стягувача.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що скаржнику на адресу її фактичного місця проживання 26.07.2018 було направлено вимогу державного виконавця щодо забезпечення виконання рішення суду в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити спосіб участі у її вихованні, шляхом надання батькові дитини - ОСОБА_4 можливості зустрічей з донькою до досягнення нею повноліття у наступні дні, зокрема: кожного парного року в період літніх канікул з 10 год. 00 хв. кожного 01 серпня до 18 год. 00 хв. кожного 15 серпня, в тому числі для святкування разом з дитиною дня народження, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, його батьків (баби та діда), інших місць за бажанням дитини в Україні або за кордоном, без присутності матері та зобов'язано сторін виконавчого провадження бути присутніми 01.08.2018 на 10:00 год. за адресою АДРЕСА_2 .
На підставі Акту державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Бондаренка О.С. від 02.08.2018 при примусовому виконанні виконавчого документа №757/22890/16-ц, було встановлено, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 дійсно проживають за вказаною адресою боржника - ОСОБА_1 не заперечує проти виконання судового рішення у добровільному порядку.
Разом з тим, виходом державного виконавця та стягувача ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання рішення суду було встановлено, що двері ніхто не відчинив. На східцях зустріли дідуся, який повідомив, що дитина на відпочинку, що підтверджується Актом державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Джулай Ю.Ю. від 03.08.2018.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Право складати акт та виносити постанову про накладення на боржника штрафу виникає у державного виконавця у разі невиконання без поважних причин боржником рішення та передбачено ч. 3 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві Джулай Ю.Ю. у ВП №5661279 від 07.08.2018 на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З огляду на те, що матеріали скарги не містять належних та допустимих доказів у розумінні положень вищевказаних статей, на підтвердження факту виконання рішення суду щодо зобов'язання боржника (скаржника) ОСОБА_1 за два дні до дня зустрічі ОСОБА_4 з донькою, в телефонному режимі або шляхом направлення смс-повідомлення надавати ОСОБА_4 точну інформацію щодо фактичного місця перебування/проживання дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність дій державного виконавця в частині винесення постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 на ОСОБА_1 .
Як з'ясовано судом, у рішенні ЄСПЛ по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 вказано, що «...право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень: тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних 13 принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також ЄСПЛ зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Також Суд зазначив, що обов'язком держави є нагляд за виконанням рішень проти державних органів (таким виконанням, якого потребує Конвенція без необґрунтованих затримок).
Доводи скарги відносно того, що дитина не має бажання бачитися із батьком не можуть бути підставою визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, оскільки причина відсутності такого бажання не є предметом дослідження під час розгляду справи за скаргою на постанову державного виконавця про накладення штрафу.
Як з'ясував суд, у відповідності до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
У відповідності до ст. 447 ЦПК України, ч. 1 ст. 12, ч. 3, 4 ст. 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Право державного виконавця накласти штраф передбачено статтею ч. 2 статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження» згідно з якою,у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, матеріали скарги не містять підтвердження щодо вчинення боржником будь-яких дій для виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З огляду на те, що матеріали скарги не містять належних та допустимих доказів у розумінні положень вищевказаних статей, на підтвердження факту виконання рішення суду щодо зобов'язання боржника (скаржника) ОСОБА_1 за два дні до дня зустрічі ОСОБА_4 з донькою, в телефонному режимі або шляхом направлення смс-повідомлення надавати ОСОБА_4 точну інформацію щодо фактичного місця перебування/проживання дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність дій державного виконавця в частині винесення постанови про накладення штрафу від 07.08.2018 на ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись рішенням ЄСПЧ по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, ст. 18, 74, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 133, 137, 262, 354, 447-453 ЦПК України, суд, -
В задоволені скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції в м. Києві Джулай Ю.Ю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Р.В. Новак