справа № 380/674/20
з питань повернення судового збору
01 червня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 щодо повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради (Відділ державної реєстрації Трускавецької міської ради) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 380/674/20 повернуто позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради (Відділ державної реєстрації Трускавецької міської ради) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, разом з усіма доданими до неї документами позивачам.
26.05.2020 до суду від ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , заявник) надійшла заява про повернення з Державного бюджету сплаченого заявником судового збору згідно з квитанції № 31 від 21.10.2019 в сумі 768,40 грн., квитанції № 102 від 17.12.2019 в сумі 768,40 грн. та квитанції № 1-2499К від 13.01.2020 в сумі 217,20 грн.
Згідно з частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Як видно з матеріалів справи №380/674/20, при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до позовної заяви додали документи про сплату судового збору, а саме: квитанцію № 31 від 21.10.2019; квитанцію № 101 від 17.12.2019; квитанцію № 102 від 17.12.2019 та квитанцію № 1-2499К від 13.01.2020.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, підтверджено зарахування на казначейський рахунок Львівського окружного адміністративного суду судового збору у справі №380/674/20 сплаченого ОСОБА_1 лише згідно квитанції № 1-2499К від 13.01.2020.
Отже, заява ОСОБА_1 в частині повернення судового збору згідно квитанції № 1-2499К від 13.01.2020 підлягає до задоволення, а сплачений судовий збір в сумі 217,20 грн. - поверненню особі, яка його сплатила.
Суд відмовляє ОСОБА_1 в частині повернення судового збору, сплаченого ним згідно з квитанції № 31 від 21.10.2019 в сумі 768,40 грн. та квитанції № 102 від 17.12.2019 в сумі 768,40 грн., з огляду на відсутність зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в справі № 380/674/20.
Керуючись статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задовольнити частково.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 217 (двісті сімнадцять) гривень 20 копійок згідно з квитанції № 1-2499К від 13.01.2020.
В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Мричко Н.І.