Справа № 524/1444/20
Провадження №2-а/524/133/20
02.06.2020 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області та начальника СРПП № 4 Кременчуцького РВП ГУ НП в Полтавській області Циганкова Володимира Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії БАА №685769 від 27 лютого 2020 року.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 лютого 2020 року відносно нього винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №685769 за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він цього ж дня, близько 14 год. 10 хв. на автодорозі Градизьк-Погреби-Майбородівка-Піщане керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.п. 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі -ПДР України).
З постановою позивач не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував, його неправомірно притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки інспектором неправильно визначено кваліфікацію правопорушення та не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 12 березня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи, запропоновано відповідачам подати відзив на позов та докази.
Від начальника СРПП № 4 Кременчуцького РВП ГУ НП в Полтавській області Циганкова В.Л. надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що викладені позивачем обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Вказано, що факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, поясненнями позивача та відеозаписом з відеореєстратора, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 685769 від 27 лютого 2020 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27 лютого 2020 року начальником СРПП № 4 Кременчуцького РВП КВП ГУ НП в Полтавській області підполковником поліції Циганковим В.Л. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 685769, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 17).
З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА №685769 вбачається, що 27 лютого 2020 року о 14 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , на автодорозі Градизьк-Погреби-Майбородівка-Піщане керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.п 9.8 ПДР України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 КУпАП. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Пунктом 9.8. розділу 9 ПДР України передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд відзначає, що для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду надано оптичний диск з відеофіксацією події правопорушення (video-dc4d1d881ec3076323fa9638cc2950d6-V), в якому міститься відеофайл фіксації обставин 27 лютого 2020 року, де відображено рух автомобіля VOLKSWAGEN, синього кольору. При покадровому перегляді у ракурсі зйомки не можливо чітко побачити номерні знаки транспортного засобу.
Крім того , суд зазначає, що в постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 685769 відповідачем не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію правопорушення, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 283 КУпАП.
З огляду на викладене, відеозапис з реєстратора, наданий відповідачем, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі № 428/2769/17.
Отже, єдиним наданим доказом є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така позиція суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Доводи відповідача, які містяться у відзиві на позовну заяву, що позивач визнав, що їхав поза населеним пунктом без ввімкненого ближнього світла фар, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, факт порушення не підтверджено належними та допустимими доказами, до того ж, заперечується самим позивачем шляхом подання позовної заяви до суду.
Посилання позивача на те, що відповідачем порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки в оскаржуваній постанові інспектор визначив юридичну кваліфікацію за ч.1 ст. 122 КУпАП, натомість відповідальність за не ввімкнення ближнього світла фар передбачена ст. 125 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки позивачем неправильно тлумачаться норми, визначені ПДР.
Беручи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області та начальника СРПП № 4 Кременчуцького РВП ГУ НП в Полтавській області Циганкова Володимира Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №685769 від 27 лютого 2020 року, винесену начальником СРПП № 4 Кременчуцького РВП ГУ НП в Полтавській області Циганковим Володимиром Леонідовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що відповідно до п.3 розділу XII «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: Н.Д. Вінтоняк