Справа № 524/6021/18
Провадження 1-кп/524/81/20
01.06.2020 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
06.11.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185 КК України,
В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, строк дії запобіжного заходу закінчується, проте не відпали ризики, передбачені ст.. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника щодо зміни відносно нього запобіжного заходу на більш м'який.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків:
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 17.07.2019 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 08.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.06.2020 року включно.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проведено підготовче судове засідання, обвинувальний акт призначено до судового розгляду, відкрито судовий розгляд, оголошено обвинувальний акт та встановлено порядок вивчення доказів.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкриміновані кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, покарання за вчинення тяжкого злочину, у разі доведеності вини, передбачено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Під час розгляду щодо ОСОБА_5 вказаного кримінального провадження вчинив новий злочин, допустив 8 неявок до суду без поважних причин, в зв'язку з цим винесено 4 постанови про його примусовий привід, тому є ризики, що останній може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.
Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, існує велика ймовірності впливу та вчинення тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_5 на вказаних осіб, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 не одружений, не працює, що свідчить про нестійкість соціальних зв'язків, останньому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки ОСОБА_5 був засудженим 06.11.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
На даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведеності вини та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.
Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, з метою повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, подальшої доставки обвинуваченого до судового засідання, запобіганню перешкоджанню розгляду кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, міру запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого необхідно продовжити.
На даний час об'єктивних даних, або документальних підтверджень про зміну підстав та виключення ризиків щодо запобіжного заходу з часу його продовження з 08.04.2020 року ні захисникм, ні обвинуваченим суду не надано.
Тому, на думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
В зв'язку із чим обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів, а саме: до 30.07.2020 року включно.
Керуючись ст.ст. 331, 369, 392 КПК України, суд ,
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 30.07.2020 року включно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1