Справа № 557/533/20
25 травня 2020 року смт. Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
ч.1 ст.130 КУпАП, ,
19.04.2020 року о 18 год. 40 хв. в с. Дроздів по вул.. Центральній Гощанського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Vento», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість). Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил Дорожнього Руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку. За таких обставин, на підставі ст. 268, 277-2 КУпАП, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з письмових пояснень свідків, ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду у встановленому порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується відомостями, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ДПР18 №092587 від 19.04.2020 року, зобов'язанням щодо відсторонення від керування транспортним засобом, направленням на огляд, актом огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненням свідків та іншими доказами по справі.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини» ). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, докази, які долучені працівниками поліції до матеріалів справи є достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою.
Вчинення правопорушення вперше є обставиною, що пом'якшує правопорушнику відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність обставин не виявлено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобам, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 280, 283, ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять ) грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гощанський районний суд Рівненської області.
С у д д я Д.В. Пацко