ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 травня 2020 року Справа № 924/1237/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Шевченко Д.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20р. (ухваленого суддею Мухою М.Є., повний текст складено 20.02.20р.) у справі № 924/1237/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія"
до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС"
про зобов'язання забезпечити проведення аудиту
ПАТ «Міжнародна енергетична компанія» (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» (надалі - відповідач), в якій просило забезпечити можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" за 2016-2019 роки на замовлення акціонер шляхом надання протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили письмової відповіді з інформацію, де визначена дата початку аудиторської перевірки.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що корпоративні відносини між сторонами виникли 12 червня 2019 року, тобто з моменту, коли позивач став акціонером ПАТ "УБ ХАЕС". Оскільки вимога проведення аудиту товариства відноситься до правомочності на участь в управлінні товариством, то відповідно виникає саме з дати виникнення корпоративного права. Тобто, вимога проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером не порушує корпоративних прав ПАТ "МЕК" як акціонера у період 2016 - перша половина 2019р.
Поряд із цим судом зазначено про передчасність вимоги позивача про проведення аудиторської перевірки за 2019рік, оскільки відповідно до положень ст.90 ГК України та ч.1 ст.75 ЗУ "Про господарські товариства" аудитор перевіряє річну фінансову звітність, натомість ПАТ "МЕК" зверталось із запитами до відповідача про проведення аудиторської перевірки до закінчення фінансового року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20 року та задоволити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом неправомірно застосовано умову п.11.5 статуту, яка обмежує права акціонера на ознайомлення з документами товариства лише за період, коли особа набула статусу акціонера. Вважає, що дана умова статуту не може бути застосована до вимоги про зобов'язання забезпечення проведення аудиту, оскільки право на його проведення врегульовано ч. 5 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.4.3.2 статуту. При цьому обсяг перевірки визначає безпосередньо акціонер у договорі з аудитором. Закон не встановлює обмежень щодо періоду часу. за який учасник товариства має право на отримання інформації.
Також судом першої інстанції не правомірно не прийнято до уваги невідповідність умов статуту (п.11.5) вимогам Закону України "Про акціонерні товариства". Спростовуючи дані твердження позивача суд покликався на ст.ст. 167, 204 ЦК України, згідно яких правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. Водночас, статут не є правочином чи договором, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами , які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства, не за домовленістю усіх учасників, а більшістю голосів акціонерів.
Стверджує, що у разі якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать закону про господарські закону про господарськи товариства, судам слід керуватися нормами закону.
Позивач зауважує, що Договором про ініціативний аудит, визначено відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» обсяг аудиторської перевірки ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та не зазначено, що перевіряється виключна річна фінансова звітність, а тому висновок суду про передчасність вимоги про проведення аудиту за 2019 є помилковим.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Зокрема, зазначив, що позивачем не представлено належних та допустимих доказів недійсності Статуту відповідача.
Відповідач вважає, що вимоги позивача проведення аудиту річної фінансової звітності за 2016-2018 р. є безпідставними, оскільки позивач немає права вимагати проведення аудиту за період, коли він не був акціонером. Статутом товариства передбачено обмеження прав акціонера стосовно надання йому документів, а саме: документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером.
Крім того, на думку відповідача вимога про проведення аудиту за 2019 р. є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
Як вбачається з статуту ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» затвердженого рішенням загальних зборів № 7 від 25.04.19 р., ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1 Статуту основною метою діяльності товариства є одержання прибутку для наступного його розподілу між акціонерами товариства шляхом здійснення виробничо-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробництво та реалізація товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організація та здійснення закупівлі товарів та продуктів та інше.
Пунктом 4.5 Статуту передбачено, що акціонери товариства зобов'язані дотримуватись Статуту, інших внутрішніх документів товариства.
Відповідно до п. 11.5, товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частинами 1-3, 5-11, 13, 14, 16-21 п.11.1 цього статуту, а акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, - також доступ до будь-яких інших документів Товариства, що містять відомості про фінансово - господарську діяльність цього Товариства. У разі якщо в зазначених документах наявна інформація з обмеженим доступом, Товариство та акціонер зобов'язані забезпечувати дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, вставленого законом. Документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером.
Згідно Виписки про операції з цінними паперами з 12.06.2019р. ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" стало акціонером ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС». Позивач є власником пакета акцій ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» в розмірі 47390 простих документарних іменних акцій, що складає 11,5286% від загальної кількості акцій ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», що підтверджується випискою про операції із цінними паперами та про стан рахунку в цінний паперах станом на 07.08.2019р.
27.09.2019р. між позивачем та ТОВ "Аудиторська фірма "Олеся" укладено договір про ініціативний аудит щодо проведення аудиторської перевірки фінансово - господарської діяльності ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» , а саме : здійснити перевірку бухгалтерського обліку за 2016-2019 рр.; здійснити перевірку наявності активів та зобов'язань; здійснити перевірку доходів отриманих та витрат понесених за 2016-2019 р.р.
30.10.2019р. позивач з метою реалізації правомочностей, закріплених ст. 162 ЦК України та ст.75 Закону України "Про акціонерні товариства" звернувся до відповідача із запитами про проведення аудиторської перевірки діяльності ПАТ "УБ ХАЕС" за період 2016 - 2019 роки. Для цього просив забезпечити на протязі 10 днів ТОВ "Аудиторська фірма "Олеся" можливості проведення аудиторської перевірки та надати відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки. Вказаний лист отримано відповідачем 08.11.19 р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта.
Аналогічного змісту запит був направлений позивачем на адресу відповідача 06.11.2019р., який отриманий відповідачем 07.11.19 р. (згідно штемпеля вхідної кореспонденції).
Відповідач листами № 1203/129 від 21.06.2019р. та №1203/281 від 19.08.2019р. надав свою згоду на проведення аудиторської перевірки, але лише за той час, з якого ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" набуло право власності на акції.
ПАТ "МЕК" вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його корпоративні права як акціонера товариства, що позбавляє позивача права на отримання інформації про господарську діяльність ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», звернувся в суд з даним позовом.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача зобов'язати відповідача забезпечити проведення аудиторської перевірки діяльності ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» за період з 2016 по 2019р.р..
Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено що, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом тощо.
За ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) аудит фінансової звітності - це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, або іншого суб'єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 75 ЗУ "Про акціонерні товариства" аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
Стаття 75 Закону України «Про акціонерні товариства» є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства. При цьому, право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов'язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов Верховний Суду у п. 5.2.2 постанови від 14.02.2018 у справі № 910/783/17).
Шляхом пред'явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов'язане з діяльністю й управлінням справами товариства (аналогічний правовий висновок викладено у п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17).
Частиною 2 ст. 162 ЦК України встановлено, що порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.
Згідно з п. 11.5 Статуту відповідача, товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частинами 1-3, 5-11, 13, 14, 16-21 п.11.1 цього статуту, а акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, - також доступ до будь-яких інших документів Товариства, що містять відомості про фінансово - господарську діяльність цього Товариства. У разі якщо в зазначених документах наявна інформація з обмеженим доступом, Товариство та акціонер зобов'язані забезпечувати дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, вставленого законом. Документи надаються акціонеру лише за той період, коли він був акціонером.
У відповідності до Закону України "Про аудит фінансовї звітності та аудиторську діяльність", аудит фінансової звітності це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, або іншого суб'єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.
А відтак обмеження прав акціонера на отримання документів виключно за період, коли він був акціонером, стосується і аудиту, оскільки для останньої необхідні відповідні документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Тобто, обмеження для акціонерів, які містяться в Статуті відповідача щодо можливості ознайомлення з документами товариства виключно періодом часу, коли особа набула статусу учасника товариства, поширюються і на право такого учасника вимагати проведення аудиту виключно за період, коли він набув статусу акціонера.
При цьому колегія погоджується з висновком суду, щодо дійсності умови п. 11.5 статуту (крім помилкового посилання суду на ст. 204 ЦК України), оскільки останній не оскаржувався в установленому порядку. Окрім того, апеляційний суд зазначає, що дана норма статуту не суперечить вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки останній покликаний регулювати відносини виключно акціонерів з товариством.
Крім того, аналогічного змісту умова закріплена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.16 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», згідно якої, учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера).
З аналізу норм законодавства вбачається, що законодавцем передбачено право лише учасника товариства, а не будь-якої іншої особи на проведення аудиту, а тому, положення Статуту щодо надання документів акціонеру лише за той період, коли він набув статусу учасника товариства не суперечить нормам законодавства, оскільки до цього часу, не порушуються корпоративні права цієї особи.
А відтак, суд критично оцінює доводи позивача про те, що положення статуту в частині можливості проведення аудиторської перевірки з часу набуття статусу акціонера суперечить нормам чинного законодавства.
Отже, вимога позивача про проведення аудиторської перевірки відповідача заявлена в межах захисту корпоративних прав, як учасника ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та здійснена з метою контролю діяльності останнього.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Міжнародна енергетична компанія" стало акціонером ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та власником пакета акцій ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» - 12.06.2019р.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що корпоративні відносини між позивачем та відповідачем виникли з 12.06.19 р., з цієї ж дати позивач набув і корпоративних прав, а тому з 12.02.19 позивач, як учасник товариства, має право реалізувати свої корпоративні права, зокрема право на управління товариством і право на отримання інформації.
Посилання позивача на роз'яснення застосування законодавства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку листом від 21.01.20 р. № 26/04/911, відповідно до яких акціонер, який є власником більше 10% акцій має право вимагати проведення аудиту та отримання інформації про господарську діяльність товариства за період, коли такий акціонер не був власником більше 10 % акцій товариства є необгрунтованими, оскільки в даному випадку йдеться про акціонера, який хоча і володів меншою кількістю акцій, однак він був учасником товариства.
Крім того, вказані роз'яснення не є офіційним роз'ясненням, а носять лише рекомендаційний характер.
При цьому посилання позивача на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України у справі № 910/783/17, як на аналогічну справу, судом беруться до уваги в частині визначення способу захисту порушеного права як акціонера товариства. Натомість постанова не містить правової позиції щодо права акціонера вимагати проведення аудиторської перевірки за період, що передував часу набуття позивачем статусу акціонера, а містить позицію щодо права акціонера вимагати проведення аудиту, незалежно від бажання самого товариства або його посадових осіб.
Зважаючи на норми чинного законодавства та Статуту відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що позивач є власником більше 10% акцій відповідача, а тому має право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього саме з моменту набуття корпоративних прав з 12.06.19 р.
Разом з тим, колегія суддів оцінює критично доводи суду першої інстанції про те, що Статут є правочином та в силу вимог ст. 204 ЦК України недійсними не визнавався, виходячи з наступного.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, більшістю у голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону України «Про господарські товариства»), У зв'язку з чим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.
Тому, посилання суду на ст. 204 ЦК України яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, є помилковим.
Колегія суддів враховує, що Статут може бути визнаний судом недійсним шляхом подання відповідного позову одночасно за наявності таких умов: на момент розгляду справи він не відповідає вимогам законодавства, допущенні при його прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті, певні положення Статуту порушують права та законні інтереси позивачів.
Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами, що Статут товариства оскаржувався у встановленому законом поряду та був визнаний судом недійсним.
Разом з тим, колегія суддів вважає необгрунтованими твердження відповідача та суду першої інстанції про те, що аудитор перевіряє лише річну фінансову звітність, а тому вимоги про проведення аудиту за 2019 р. є передчасним.
Ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає обов'язковість аудиторської перевірки річної фінансової звітності акціонерного товариства.
Разом з тим, ч. 5 даної статті є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, та ні статутом, ні законом не обмежується будь-яким періодом часу, а тому висновок суду про передчасність вимоги про проведення перевіки за період з 12.06.2019 (оскільки, за твердженням суду, такий аудит може бути проведений за підсумками фінансового року) є помилковим.
Оскільки, позивач є акціонером ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» з 12.06.16 р. (його частка становить 11,5286% від загальної кількості акцій), який реалізував своє право, шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС», відповідно умов Статут та ЗУ «Про акціонерні товариства», а відповідачем не було забезпечено проведення такого аудиту, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати можливість проведення аудиту фінансової звітності ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» з період з 12.06.19 р. на замовлення акціонера.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати покласти пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20р. у справі № 924/1237/19 задоволити частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20р. у справі № 924/1237/19 скасувати.
Прийняти нове рішення. Позовні вимоги задоволити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницька обл. ідн.код 21339688) забезпечити аудитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма «Олеся» (вул. васильківська, буд.13, кв. 4, м. Київ, ідн.код 22930490) можливість проведення аудиту фінансово-господарської діяльності за період з 12.06.2019 року Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на замовлення акціонера - Приватного акціонерного товариства «Міжнародна енергетична компанія» (вул. Мічуріна, 54, приміщенн 1 , офіс 119, м. Київ, ідн.код 36285564) шляхом надання протягом десяти днів з дати набрання даним судовим рішенням законної сили письмової відповіді з інформацією, де визначена дата початку аудиторської перевірки.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницька обл. ідн.код 21339688) на користь Приватного акціонерного товариства "Міжнародна енергетична компанія" (вул. Мічуріна, 54, приміщенн 1 , офіс 119, м. Київ, ідн.код 36285564) 960,50 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 1440,75 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/1237/19 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "27" травня 2020 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.