ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2019 року № 826/13806/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Мазур А.С., Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., за участю представників сторін:
представника відповідача 2 : Божка В.Г.;
третьої особи Данилової К.А..;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1) Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) Кабінету Міністрів України третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач-1) та Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-2), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 22 серпня 2016 року в частині щодо недопуску позивача до участі в конкурсі з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
- конкурс з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оголошений про проведення відповідно до оголошення від 04 липня 2016 року визнати таким, що не відбувся.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів прийнято з порушенням Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Представник відповідача - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, яким чином рішення Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, порушує його права, свободи чи законні інтереси в публічно - правових відносинах. Також зазначив, що оскаржуване рішення Комісією прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Представник відповідача - Кабінету Міністрів України, у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження щодо втручання у діяльність Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та впливати на прийняття нею рішень.
Представник третьої особи - Янчука А.В. у своїх письмових поясненнях, доданих до матеріалів справи просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що у межах спірних правовідносин у позивача відсутнє порушене право. Крім того зазначив, що належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених в адміністративному позові, позивачем суду не надано. У свою чергу, рішення Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на думку представника третьої особи, прийнято у відповідності до вимог законодавства, з дотриманням процедури його прийняття.
Представник відповідача - Кабінету Міністрів України у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Надав суду заяву, у якій просив проводити судове засідання у його відсутності.
Представник відповідача - Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Згідно з протоколом №5 засідання конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 22 серпня 2016 року конкурсною комісією, за результатами розгляду документів ОСОБА_1 встановлено відсутність документа, підтверджуючого вище юридичну освіту, у зв'язку з чим ухвалено рішення про визнання ОСОБА_1 таким, що не допущений до наступного етапу конкурсу.
Відповідно до протоколу №10 засідання конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 28 листопада 2016 року конкурсною комісією ухвалено рішення про оголошення ОСОБА_2 кандидатом на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за результатами конкурсного відбору.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним з огляду на те, що останній після закінчення факультету післядипломного навчання Тернопільського інституту народного господарства, 20 червня 1994 року отримав диплом про перепідготовку ДСК НОМЕР_1 (реєстраційний №85), за спеціальністю - економіка і управління виробництвом, присвоєно кваліфікацію - менеджер - юрист, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав і законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначаються Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року №772-VIII (далі по тексту - Закон №772-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частин 1 та 3 статті 2 Закону №772-VIII Голова Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства
У відповідності до статті 3 Закону №772-VIII головою Національного агентства може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше п'яти років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади, органах місцевого самоврядування, юридичних особах в Україні або за кордоном чи у міжнародних організаціях не менше трьох років, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.
Не може бути призначена на посаду Голови Національного агентства особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину;
4) не є громадянином України або набула громадянство чи підданство іншої держави;
5) не пройшла спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" або не надала згоди на їх проведення;
6) не подала відповідно до закону декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
7) впродовж одного року до подання заяви про участь у конкурсі на заміщення цієї посади незалежно від строку входила до складу керівних органів політичної партії.
Статтею 4 Закону №772-VIII передбачено, що голова Національного агентства призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, який вносить для призначення на посаду кандидата, відібраного за результатами конкурсного відбору відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 5 Закону №772-VIII відбір кандидата на посаду Голови Національного агентства здійснює конкурсна комісія, члени якої обираються з числа осіб, які не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов'язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання і протидії корупції, та до складу якої входять:
1) три особи, визначені Верховною Радою України;
2) одна особа, визначена Генеральним прокурором України;
3) одна особа, визначена директором Національного антикорупційного бюро України;
4) одна особа, визначена Міністром юстиції України;
5) одна особа, визначена головою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
6) одна особа, визначена Міністром фінансів України.
Члени конкурсної комісії повинні відповідати критеріям, встановленим пунктами 1-3, 7 частини третьої статті 3 цього Закону.
Склад конкурсної комісії затверджується Кабінетом Міністрів України не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання інформації про кандидатів до складу конкурсної комісії від усіх суб'єктів, які беруть участь у її формуванні. Комісія є повноважною за умови участі в її засіданнях не менше шести членів.
Повноваження члена конкурсної комісії можуть бути припинені за рішенням конкурсної комісії з підстав, передбачених пунктами 3-5, 7 частини четвертої статті 3 цього Закону. Повноваження члена конкурсної комісії припиняються у разі його смерті.
Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Статтею 6 Закону №772-VIII передбачено порядок проведення конкурсного відбору Голови Національного агентства.
Так, Кабінет Міністрів України розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України за 45 днів до проведення конкурсу або дня завершення повноважень Голови Національного агентства.
Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає протягом 15 календарних днів з дати, зазначеної в оголошенні конкурсної комісії про порядок проведення конкурсу, такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення перевірок відповідно до законів України "Про запобігання корупції" та "Про очищення влади", а також на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) автобіографію, що повинна містити прізвище (усі прізвища у разі зміни), власне ім'я (усі власні імена, в тому числі у разі зміни) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією протягом року, що передує року подання заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому оприлюднено оголошення про конкурс;
4) інші документи, подання яких передбачене Законом України "Про запобігання корупції" для проведення спеціальної перевірки, а також документи, які, на думку кандидата, підтверджують професійний досвід, знання та якості, необхідні для зайняття посади Голови Національного агентства.
Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню протягом трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.
Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відео- та аудіофіксацію і трансляцію у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 48 годин до його початку.
Відбір кандидата на посаду Голови Національного агентства здійснюється у три етапи:
1) перевірка відповідності поданих кандидатами документів вимогам цього Закону;
2) оцінювання професійних знань та якостей шляхом проведення тестування;
3) співбесіда з відібраними кандидатами з питань, пов'язаних із професійними досвідом, знаннями, якостями кандидата та його можливою майбутньою діяльністю на посаді Голови Національного агентства.
Конкурсна комісія:
1) затверджує на своєму засіданні регламент роботи конкурсної комісії;
2) приймає рішення про порядок проведення конкурсу та розміщує його на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України;
3) затверджує та оприлюднює не пізніше ніж за сім днів до проведення відповідного етапу конкурсного відбору:
порядок проведення оцінювання професійних знань та якостей шляхом тестування та запитання, що використовуватимуться під час тестування;
порядок проведення співбесіди з відібраними кандидатами з питань, пов'язаних із професійними досвідом, знаннями, якостями кандидата та його можливою майбутньою діяльністю на посаді Голови Національного агентства;
4) оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформацію про кандидатів, які подали заяву про участь у конкурсі, а також інформацію про кандидатів, які були відібрані за результатами проведення оцінювання шляхом тестування, для проходження співбесіди з конкурсною комісією, та про кандидата, відібраного конкурсною комісією для призначення на посаду Голови Національного агентства;
5) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, одного кандидата, що відповідає вимогам до Голови Національного агентства, та згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов'язків Голови Національного агентства.
Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше шести членів конкурсної комісії, присутніх на засіданні.
Статтею 22 Закону України «Про Державну службу» з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністром України.
На виконання зазначених положень Урядом прийнято постанову від 25 березня 2017 року №246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», зазначений Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок) визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.
Пунктом 18 Порядку, на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалося подання особою, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі перелік документів, зокрема, копія (копії) документів (документа) про освіту.
Згідно з пунктом 21 Порядку, документи для участі в конкурсі, подані кандидатами на посаду категорії "А", перевіряються на відповідність встановленим законом вимогам спеціальним структурним підрозділом.
Про результати такої перевірки кандидат на посаду категорії "А" повідомляється спеціальним структурним підрозділом у триденний строк з дня їх надходження.
Служба управління персоналом державного органу, в якому оголошено конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам у триденний строк з дня їх надходження та повідомляє кандидату про результати такої перевірки у той самий строк.
Кандидати, документи яких не відповідають встановленим вимогам, до конкурсу не допускаються, про що їм повідомляє служба управління персоналом державного органу або спеціальний структурний підрозділ.
Позивачем зазначено, що відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність у нього вищої юридичної освіти. З приводу зазначеного, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про вищу освіту», вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень; науковий рівень.
Частиною 2 даної статті визначено, що здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва;5) доктор наук.
Тобто, особа, яка успішно завершила навчання на будь-якому з зазначених вище рівнів вищої освіти, та якій присуджено відповідний ступінь вищої освіти та видано відповідний диплом про вищу освіту, є такою, що здобула вищу освіту.
Відповідно до Переліку напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням, спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 року №325, до галузі знань «Право» включаються такі спеціальності, як «Правознавство», «Правоохоронна діяльність», «Управління у сфері правопорядку», «Військово-юридична діяльність».
Переліком напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року №507, до галузі знань «Право» включались спеціальності «Правознавство», «Правоохоронна діяльність».
Відповідно до Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №787, до галузі знань «Право» включались спеціальності «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність».
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року №631 внесено зміни до даного Переліку, згідно з пунктом 2 яких Перелік доповнено приміткою, відповідно до якої фахівців, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність», визнаються такими, що «здобули вищу юридичну освіту».
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №266 «Про затвердження Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», постанову від 19 листопада 2014 року №631 визнано такою, що втратила чинність, а також затвердженого чинний Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, відповідно до якого до галузі знань «Право» (шифр галузі 08) відноситься спеціальності «Право» (шифр спеціальності 081) та «міжнародне право» (шифр спеціальності 082).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії диплома про перепідготовку ДСК № НОМЕР_1 від 20 червня 1994 року, реєстраційний номер 85, ОСОБА_1 закінчив факультет післядипломного навчання Тернопільського інституту народного господарства за спеціальністю «Економіка і управління виробництвом» та присвоєно кваліфікацію «менеджер-юрист».
Отже, на думку суду, відповідачем оскаржуване рішення винесено з дотриманням вимог законодавства, оскільки згідно наданої копії диплома, останній здобув спеціальність «Економіка і управління виробництвом», а не «Право».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При постановлені рішення у даній справі судом також враховуються положення процесуального законодавства, які передбачають, що відновленню у судовому порядку підлягає тільки порушене право особи.
Так, згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.
Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов'язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача.
Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
Як зазначив у своєму позові позивач, він звернувся до суду за відновленням порушеного права бути призначеним на посаду Голови Національного агентства, а також з метою реалізації права бути впевненим, що органи державної влади очолюють особи, які відповідають критеріям, що висуваються для такої посади.
Щодо порушеного особистого права позивача, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246 затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі по тексту - Порядок №246 у відповідній редакції), яким визначається процедура проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.
Згідно пункту 67 Порядку №246 рішення Комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на посади державної служби скасовується у разі:
1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати;
2) коли за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;
3) коли за результатами спеціальної перевірки виявлено обмеження щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби;
4) незгоди переможця конкурсу з рішенням про встановлення випробування під час призначення на посаду державної служби вперше;
5) відмови особи, призначеної на посаду державної служби вперше, від складення Присяги державного службовця, якщо Комісією не визначено другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
Оскарження рішення конкурсної комісії проводиться відповідно до статті 28 Закону України «Про державну службу» (пункт 66 Порядку №246).
Частиною шостою статті 28 Закону України «Про державну службу» встановлюється, що скарга на рішення конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про результати конкурсу.
Учасник конкурсу, який оскаржує рішення конкурсної комісії, зобов'язаний повідомити про це відповідну конкурсну комісію з наданням копії скарги.
Згідно частини першої статті 29 цього ж Закону, другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки.
При цьому, частина перша статті 30 Закону України «Про державну службу» закріплює, що у разі встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати, - проводиться повторний конкурс.
В такому випадку, рішення конкурсної комісії скасовується суб'єктом призначення, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення конкурсної комісії (частина 2 статті 30 Закону України «Про державну службу»).
Наведені норми законодавства встановлюють, по-перше: підстави для скасування рішення Конкурсної комісії, а саме - наявність факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати, по-друге: наслідки скасування рішення Комісії про визначення переможця, а саме - проведення повторного конкурсу.
Таким чином, скасування у даному провадженні оформленого протоколом №5 від 22 серпня 2016 року рішення Конкурсної комісії в частині не допуску ОСОБА_1 до участі у конкурсі з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства не призводить автоматично до призначення позивача на таку посаду.
До того ж, жодних аргументів щодо допущення Конкурсною комісією порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати, з наданням належних, достатніх і достовірних доказів на їх обґрунтування позивачем суду не наведено і не надано.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що члени Комісії, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завчасно домовились між собою прийняти рішення про не допуск позивача до участі у конкурсі, оскільки такі доводи позивача нічим не підтверджені, а тому, на думку суду, є надуманими.
Що стосується вимоги позивача про визнання конкурсу таким, що не відбувся, слід зазначити наступне.
Порядок проведення конкурсного відбору Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначено статтею 6 Закону №772-VIII, а також Регламентом, який Конкурсна комісія затверджує на своєму засіданні.
Саме порушення порядку проведення конкурсного відбору може слугувати підставою для визнання його недійсним або таким, що не відбувся.
Судом не виявлено порушень умов і порядку проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а отже підстави для визнання його таким, що не відбувся - відсутні.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, при розгляді адміністративної справи суд має встановити які саме дії, бездіяльність чи рішення суб'єкта владних повноважень спричинили факт порушення права особи, що звернулася до суду за захистом.
При цьому, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені основні критерії, які мають бути дотриманні суб'єктом владних повноважень при вчиненні дії, утримання від неї чи при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень за для встановлення їх відповідності чи навпаки, суперечності, вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, під час судового розгляду справи позивач не довів допущення відповідачами, що є суб'єктами владних повноважень, протиправності їх дій під час проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відтак і підстав для визнання неправомірним рішення в частині недопуску позивача до участі у конкурсі у суду відсутні.
Крім того, будь - яких вимог до Кабінету Міністрів України позивачем у своїй позовній заяві не висувалось.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 8, 9, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 1) Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) Кабінету Міністрів України третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді А.С. Мазур
А.Б. Федорчук