Справа 362/547/20
Провадження 2-а/362/55/20
"18" травня 2020 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Шевченко М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України в м. Василькові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Васильківського ВП капрала поліції Жеребко Євгена Дмитровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України,
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії поліцейського СРПП Васильківського ВП капрала поліції Жеребко Є.Д. при винесенні постанови серії БАА № 359982 від 21.01.2020 року, про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та скасувати постанову винесену поліцейським СРПП Васильківського ВП капралом поліції Жеребко Є.Д. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що 21.01.2020 року поліцейським СРПП Васильківського ВП капрала поліції Жеребко Є.Д. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАА № 359982 від 21.01.2020 року. Відповідно до винесеної постанови його визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.
Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного: 21 січня 2020 року, близько 01 год. 40 хв. на автомобілі марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по вулиці Софіївська у м. Васильків, був зупинений відповідачем, який без будь-яких пояснень причин зупинки, та роз'яснення йому його прав відібрав у останнього посвідчення водія та пішов до патрульного автомобіля, повернувшись через деякий час вручив йому оскаржувану постанову, при цьому на запитання позивача щодо причини зупинки, повідом його, що під час руху у нього було відсутнє освітлення заднього номерного знаку.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.17-18).
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити (а.с.24).
Відповідач або його представник в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 23) в порядку ст. 162 КАС України не було подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 та ч. 4 ст. 229 КАС України розгляд справи 18 травня 2020 року відбувався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши позицію сторони, ознайомившись із матеріалами справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАА № 359982 від 21.01.2020 року. 21 січня 2020 року, близько 01 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 рухався на автомобілі марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по вулиці Софіївська у м. Васильків, у якого було несправне освітлення заднього номерного знаку, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с. 3).
Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Так, частина 6 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком неосвітленим.
Відповідно до п. 2.9 (в) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу та оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після чого заслуховується особа, яка бере участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови та при винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вищевказаних норм, оскільки інспектором поліції фактичного розгляду справи не відбувалося, постанова була оформлена без присутності позивача, у ній відсутні будь-які докази вчинення правопорушення, не зазначені пояснення чи заперечення особи, яка притягується до відповідальності.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Але, всупереч вимогам КУпАП та Інструкції, з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідач порушив, а саме: не заслухав пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не дослідив докази вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а також не надав можливість заявити клопотання, зокрема право на забезпечення участі у розгляді справи захисника та свідків, які б підтвердили його не винуватість.
Доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.283 КУпАП, зокрема повинна буди обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, відповідна ним норма закону, наведені пояснення особи, що притягається до відповідальності, докази, надано їм оцінку.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.6 ст.121 цього Кодексу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п.9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з положенням ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Таким чином, відповідачем жодним доказом не доведено факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП є недоведеним.
У відповідності до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, а також те, що інспектором поліції було порушено процесуальні норми щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії БАА № 359982 від 21.01.2020 року за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись частиною 6 статті 121, статтями 280, 283, 284, 293 КУпАП України, статтями 2, 6, 19, 77, 78, 99, 159, 242-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Васильківського ВП капрала поліції Жеребко Євгена Дмитровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 359982 від 21.01.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 22.05.2020 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко