Справа № 159/1492/20
Провадження № 2/159/632/20
19 травня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання Спасюк К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області (Ковельський район, с. Любитів, вул. Незалежності, 66) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.1983 року ОСОБА_3 , матір батька позивача - ОСОБА_4 , склала заповіт в Любитівській сільській раді, згідно якого належну їй ј частину будинку в селі Любитів Ковельського району Волинської області, заповідала внуку, позивачу у справі - ОСОБА_1 . Після смерті спадкодавця, позивач в установлений строк успадкував ј частину будинку.
Позивач вказує, що рішенням Ковельського районного народного суду від 18.09.1964 року був проведений розподіл будинку АДРЕСА_2 , загальна площа якого складала 75,34 кв.м. Співвласниками будинку були: ОСОБА_3 , яка була власником кімнати площею 16,57 кв.м. та коридору площею 6,8 кв.м., загальна площа - 23,37 кв.м.; ОСОБА_4 , у власності якого були дві кімнати площею 16,06 кв.м. та 14,43 кв.м. і кладова площею 6,59 кв.м., загальною площею - 37,08 кв.м.; ОСОБА_5 , яка була власником кухні площею 14,89 кв.м.
Протягом багатьох років сім'я конфліктувала стосовно власності та користування вказаним будинком, вчиняли між собою обмін кімнатами в будинку, скасовували обмін в судовому порядку, внаслідок чого частки будинку постійно змінювались, що призвело до того, що площі кімнат суттєво різняться від тих площ, які вказані в рішенні суду від 18.09.1964 року.
Співвласниками будинку, станом на 2006 рік, був позивач ОСОБА_1 , якому належало 25/100 частин будинку, батько позивача - ОСОБА_4 , якому належало 17/100 частин будинку, та ОСОБА_2 , якій належало 48/100 частин будинку.
Згідно технічного паспорта, загальна площа будинку складає 78,1 кв.м. а право на 10/100 частки будинку не зареєстроване.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача - ОСОБА_6 . Після смерті матері позивач в законному порядку оформив спадкові права на майно, в тому числі право на будинок, що належало батькові позивача - ОСОБА_4 , спадкоємцем якого була ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Право власності на будинок АДРЕСА_2 зареєстроване як спільна часткова власність: 48/100 часток належить відповідачу у справі - ОСОБА_2 , 25/100 часток належить позивачу згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.1987 року та 17/100 часток також належить позивачу згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року, що в цілому складає 90/100 будинку.
Позивач вказує, що згідно виписки КП ВОБТІ від 17.05.2016 року 10/100 часток вказаного будинку належало ОСОБА_3 , але право власності не зареєстровано. У 2018 році позивач вирішив продати свою частку будинку, зокрема 25/100 та 17/100. При звернені позивача до нотаріальної контори з метою оформленням спадкових прав на 10/100 часток жилого будинку, так як саме він оформляв спадщину після смерті ОСОБА_3 , державний нотаріус Ковельської державної нотаріальної контори відмовила позивачу в оформленні права власності на спадщину, так як відсутнє право власності на цю частку будинку, зареєстроване на ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати за ним право власності на 10/100 частки будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2.
В підготовче судове засідання позивач попередньо подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення.
Представник відповідача - Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області в підготовче судове засідання подавзаяву сільського голови про розгляд справи у їх відсутності. Не заперечує проти задоволення позову.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить видане 21.12.2005 року Любитівською сільською радою Ковельського району Волинської області свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 11.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, що належало спадкодавцеві на день смерті.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.1987 року, ОСОБА_1 успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ј частину будинку АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ковелі Волинської області помер ОСОБА_4 , про що свідчить видане 08.08.2014 року свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис № 430.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року, ОСОБА_1 успадкував за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 17/100частини будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої 17.05.2016 року Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», щодо житлового будинку АДРЕСА_2 , співвласниками вказаного будинку є: ОСОБА_1 , якому на праві приватної власності належить 25/100 частин будинку, ОСОБА_4 , якому на праві приватної власності належить 17/100 частин будинку, ОСОБА_2 , якій на праві приватної власності належить 48/100 частин будинку.
Крім цього, відповідно до вказаної виписки, 10/100 частки вказаного житлового будинку на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , однак право власності на вказану частку не зареєстровано.
Вказана обставина свідчить про те, що 10/100 частка вказаного житлового будинку дійсно не зареєстрована, що додатково підтверджується Технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області № 343 від 15.11.2005 року на адвокатський запит від 11.11.2005 року, встановлено, що згідно погосподасрької книги с. Любитів за 1983-1985 роки за № 184 особистий рахунок рахується господарство ОСОБА_3 та її частка у вказаному будинку складає 1/3.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 лише ј частину будинку АДРЕСА_2 .
Таким чином, 10/100 частини будинку АДРЕСА_2 належало ОСОБА_3 , однак право власності на вказану частку не було оформлено.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону 2003 року, Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої даного закону щодо спадкування застосовуються лише до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.
Таким чином, до вказаних правовідносин застосовуються правила Розділу VII ЦК України в редакції Закону 1963 року.
Відповідно до ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом та за заповітом.
Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.1987 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , зокремачастини будинку АДРЕСА_2 .
Таким чином позивач є спадкоємцем вказаного вище майна за заповітом та частки, майна яка не була охоплена заповітом.
Підстав, визначених ст. 1224 ЦК України, для усунення позивача, як спадкоємця за заповітом, від права на спадкування судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно листа Ковельської державної нотаріальної контори № 1536/01-16 від 29.08.2018 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права на частку спірного житлового будинку в позасудовому порядку.
З огляду на викладене, позивач по справі є спадкоємцем за заповітом майна, що належало померлій ОСОБА_3 , в тому числі на вказану частку житлового будинку, а тому це майно належить позивачу в порядку спадкування за заповітом.
Таким чином в судовому засіданні доведено обставини, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, а саме - право позивача на 10/100 частки будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виходячи з обставин справи, судові витрати по справі суд залишає за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216, 1217, 1220-1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області (Ковельський район, с. Любитів, вул. Незалежності, 66) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05.04.1996 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 10/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області..
Повний текст складено та підписано 29 травня 2020 року.
Головуючий:П. Ю. Бойчук