25.05.2020
Справа № 522/7480/20
Провадження по справі №1-кс/522/7384/20
25 травня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500000878 від 06.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про арешт майна, -
В провадженні СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500000878 від 06.05.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.3 ст. 185 КК України.
06.05.2020 до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешк: АДРЕСА_1 просить прийняти міри до невстановленої особи , яка 06.05.2020, близько 11.55 години перебуваючи за адресою м.Одеса, проспект Шевченко 6/1 таємно шляхом вільного доступу відкрила автомобіль «Тойота Авенсіс» держ.знак НОМЕР_1 звідки викрала мобільний телефон марки "Мейзу ", гроші в сумі 3000 грн., паспорт, документи, павер банк. Загальна сума збитку становить 9 000 грн. (ЖЕО№ 9214 від 06.05.2020).
Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
08.05.2020 року старшим слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаному із врятуванням майна та безпосереднім переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, проведено обшук автомобіля «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна 4-6, в ході якого виявлено та вилучено:
-Мобільний телефон марки «Нокіа», в корпусі чорного кольору, зі срібною кришкою;
- Мобільний телефон марки «Meizu U10», в корпусі чорного кольору (ІМЕІ НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 );
- Мобільний телефон марки «Хуавей», в корпусі чорного кольору;
- Мобільний телефон «Мейзу», в корпусі білого кольору;
- Мобільний телефон « Моторола», в корпусі чорного кольору;
- Мобільний телефон «Ленова», в корпусі чорного кольору, з кришкою білого кольору;
- Мобільний телефон «Асус» в корпусі чорного кольору з кришкою золотого кольору;
- Павер Банк в корпусі чорного кольору з кришкою сірого кольору;
- Павер банк «Ксіомі» в корпусі сірого кольору;
- Павер Банк «Ксіомі» в корпусі темно-синього кольору;
- Футляр для окулярів чорного кольору «Mont Blanc» та окуляру чорного кольору;
- Шкіряний чоловічий гаманець, чорного кольору;
- Розкладні плоскогубці металевого кольору;
- Газовий балончик «Тере-4»;
- Газовий балончик «Перець-4»;
- Пластикова карта «Монобанк» НОМЕР_5 ;
- Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_6 ;
- Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_7 ;
- Ключи до автомобілі та брелок сигналізації;
- USB- накопичувач сірого кольору;
- USB- накопичувач чорного кольору;
- Картрідер «Самсунг» чорного кольору з картою пам'яті 4ГБ;
- Автомобіль у кузові оливкового кольору, «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Враховуючи викладене вище та практику ЄСПЛ, застосування якої є безумовною складовою національного законодавства, є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою забезпечити можливість проведення відповідних експертиз.
На підставі вищевикладеного, з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, підтвердження або спростування фактів вчинення злочину, надання правової оцінки діям причетних осіб, недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, попередження настання незворотних наслідків та спричинення збитків у подальшому, необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання, просив задовольнити його в повному обсязі та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Адвокат ОСОБА_4 та володілець майна ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання, оскільки зазначені речі не містять на собі слідів кримінального правопорушення та не являються об'єктом кримінально протиправних дій.
Заслухавши думку прокурора, адвоката ОСОБА_4 та володілець майна ОСОБА_5 , вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що речі та предмети, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа», в корпусі чорного кольору, зі срібною кришкою; мобільний телефон марки «Meizu U10», в корпусі чорного кольору (ІМЕІ НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ); мобільний телефон марки «Хуавей», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Мейзу», в корпусі білого кольору; мобільний телефон « Моторола», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Ленова», в корпусі чорного кольору, з кришкою білого кольору; мобільний телефон «Асус» в корпусі чорного кольору з кришкою золотого кольору; павер Банк в корпусі чорного кольору з кришкою сірого кольору; павер банк «Ксіомі» в корпусі сірого кольору; павер Банк «Ксіомі» в корпусі темно-синього кольору; Футляр для окулярів чорного кольору «Mont Blanc» та окуляру чорного кольору; Шкіряний чоловічий гаманець, чорного кольору; Розкладні плоскогубці металевого кольору; Газовий балончик «Тере-4»; Газовий балончик «Перець-4»; Пластикова карта «Монобанк» 4441114445819590; Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_6 ; Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_7 ; Ключи до автомобілі та брелок сигналізації; USB- накопичувач сірого кольору; USB - накопичувач чорного кольору; Картрідер «Самсунг» чорного кольору з картою пам'яті 4ГБ, які були виявлені та вилучені під час проведення 08.05.2020 року обшуку автомобіля у кузові оливкового кольору, «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на вилучені мобільні телефони, павербанки, пластикові банковські картки, обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового слідства перевіряються чи вони не викрадні в інших кримінальних провадженнях.
Щодо накладення арешту на інше майно.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на майно. Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.
Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Щодо накладення арешту на автомобіль у кузові оливкового кольору, «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вважаю необхідним відмовити в цій частині клопотання, оскільки воно не обґрунтовано належним чинном. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вказаний автомобіль ОСОБА_5 , не належить.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку автомобіля «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна 4-6, в ході якого виявлено та вилучено:
-Мобільний телефон марки «Нокіа», в корпусі чорного кольору, зі срібною кришкою;
- Мобільний телефон марки «Meizu U10», в корпусі чорного кольору (ІМЕІ НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 );
- Мобільний телефон марки «Хуавей», в корпусі чорного кольору;
- Мобільний телефон «Мейзу», в корпусі білого кольору;
- Мобільний телефон « Моторола», в корпусі чорного кольору;
- Мобільний телефон «Ленова», в корпусі чорного кольору, з кришкою білого кольору;
- Мобільний телефон «Асус» в корпусі чорного кольору з кришкою золотого кольору;
- Павер Банк в корпусі чорного кольору з кришкою сірого кольору;
- Павер банк «Ксіомі» в корпусі сірого кольору;
- Павер Банк «Ксіомі» в корпусі темно-синього кольору;
- Футляр для окулярів чорного кольору «Mont Blanc» та окуляру чорного кольору;
- Шкіряний чоловічий гаманець, чорного кольору;
- Розкладні плоскогубці металевого кольору;
- Газовий балончик «Тере-4»;
- Газовий балончик «Перець-4»;
- Пластикова карта «Монобанк» НОМЕР_5 ;
- Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_6 ;
- Пластикова карта «ПриватБанк» НОМЕР_7 ;
- Ключи до автомобілі та брелок сигналізації;
- USB- накопичувач сірого кольору;
- USB- накопичувач чорного кольору;
- Картрідер «Самсунг» чорного кольору з картою пам'яті 4ГБ;
В частині накладення арешту на майно, а саме на на автомобіль у кузові оливкового кольору, «ДЕО ЛАНОС», реєстраційний номер: НОМЕР_2 - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов'язати слідчого повернути вказане майно особам, у яких було вилучене зазначене майно.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , або інших слідчих з групи у кримінальному провадженні №12020161500000878 від 06.05.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1