Провадження № 2/510/399/20
Справа № 510/1905/19
27.05.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.;
за участю секретаря Березенко С.П.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
Відповідач, ОСОБА_2 , позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.07.2016 р.; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 06.09.2016 р.; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.08.2016 р.; копія заповіту ОСОБА_2 від 03.04.2019 р. складеного на ім'я ОСОБА_1 ; копія рішення виконкому Орлівської сільської ради № 18 від 26.06.2006 р.; копія рішення Орлівської сільської ради народних депутатів Ренійського району від 02.03.1994 р.; копія договору купівлі - продажу від 26.05.2018 р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до суду із вищевказаними вимогами, зазначивши, що відповідачу на праві власності належить житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.07.2016 р.
26.05.2018 р. між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) була досягнута домовленість про купівлю-продаж вищезазначеного житлового будинку. ОСОБА_2 як власник нерухомого майна, продала позивачу вищевказаний житловий будинок передавши у володіння та користування належний їй об'єкт нерухомості, отримавши за це грошову компенсацію. Позивач вступив у володіння та користування зазначеним майном. Сторони також домовились, що пізніше оформлять договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку.
Через деякий час позивач звернувся до відповідача, з метою посвідчення правочину у нотаріальному порядку, але остання постійно запевняла позивача, що не має вільного часу. Таким чином, відповідач свідомо ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому позивач звернувся із позовом до суду, для захисту своїх порушених прав.
У зв'язку із вищевикладеними обставинами позивач, вважає, що має всі підстави для визнання за ним права власності на житловий будинок, оскільки правочин між сторонами відбувся, а тому право власності на це нерухоме майно може бути визнано за ним.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємо згода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, а продавець передала покупцю нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив в управління та володіння нерухомістю, тобто правочин між сторонами відбувся. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити правочин нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач запропонував відповідачу привести їх домовленість у відповідності до вимог законодавства, однак з незалежних від неї обставин, зробити це не вдалося, оскільки відповідач свідомо ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду за для захисту своїх порушених прав.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися, щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідача щодо житлового будинку АДРЕСА_1 (які виникли в даний час) та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна дійсним та визнати право власності на предмет договору - вищезазначеного житлового будинку, за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 657 ЦК України 2003 р., суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного 26.05.2018 р., згідно якого відповідач продала, а позивач ОСОБА_1 купив житловий будинок - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (картка платника податків: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області 11.03.1996р.) право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А - житлового будинку, загальною площею 75,20 кв.м., житлової площі 55,20 кв.м., допоміжної площі 20,00 кв.м., літ. Б -літньої кухні, літ. б - тераса, літ. б 1 - погрібу, літ В - сараю, літ Г - вбиральні, літ. Д - сарай, огорожі № 1-3, споруди № 4,5.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков