ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 травня 2020 року Справа № 915/1006/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: М.А. Мишкіної
суддів: В.В. Бєляновського, К.В.Богатиря
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Миколаївської міської ради - не з'явився;
від АТ «Миколаївобленерго» - Мельников І.Ю. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення господарського суду Миколаївської області 28 листопада 2019 року
у справі №915/1006/18
за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
до Миколаївської міської ради
про визнання права власності за набувальною давністю
суддя суду першої інстанції О.В. Ткаченко
час і місце прийняття рішення: 28.11.2019р., 09.51год, м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №921
повне рішення складено 10.12.2019р.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 26.05.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
14.09.2018р. Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (надалі - позивач, АТ «Миколаївобленерго») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач, Миколаївська міськрада), в якому просило суд:
- визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної - ЗТП-6/0,4 кВ №107, яка розташована поблизу будинку № 67 по вулиці Троїцька у місті Миколаєві;
- визнати за ним право власності за набувальною давністю на рухоме майно встановлене у будівлі закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ № 107, яка розташована поблизу будинку №67 по вулиці Троїцька у місті Миколаєві, а саме на: встановлені у ЗТП розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; трансформатор силовий ТМ 250 кВа 6/0,4 кВ - заводський номер 229227, 1981 року випуску;
- визнати за ним право власності за набувальною давністю на кабельну лінію напругою 6 кВ довжиною 180 м від РП-27 до ЗТП-6/0,4 кВ № 107 прокладену вздовж вулиці Троїцька від перетину з вулицею 2 Набережна до перетину з вул. Волонтерська у місті Миколаєві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 2007 року з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в споживанні електричної енергії добросовісно заволодів спірним майном та до теперішнього часу продовжує відкрито, безперервно ним володіти, зокрема, здійснює ремонт та обслуговування вказаного майна, несе витрати по його утриманню. Право власності на ЗТП-6/0,4 кВ №107 та на встановлене у ній енергетичне обладнання та кабельну лінію за жодною особою не зареєстровано, між тим до даної закритої трансформаторної підстанції приєднані споживачі, що мають укладені з АТ «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, тому єдиним володільцем та користувачем вказаного майна фактично є позивач. Крім того, позивач з 2010 року неодноразово звертався до відповідача для вирішення питання про передачу у його ЗТП-6/0,4 кВ №107 та кабельної лінії, проте вказане питання так і не було вирішено.
З посиланням на норми ст.ст.319, 328, 344 ЦК України, п.п.1.2.4 п.1.2 розділу І, абз.1 п.п.2.2.1, 2.2.10 п.2.2 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила РРЕЕ) АТ «Миколаївобленерго» просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
29.10.2018р. Миколаївська міськрада подала місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що:
- у своїй позовній заяві позивач не наводить доказів добросовісності заволодіння ЗТП та його об'єктами;
- на підтвердження виникнення у позивача права користування спірним майном АТ «Миколаївобленерго» надано суду договір про постачання електричної енергії, укладений з ФОП Ігнатенко С.М., та акти розмежування балансової належності. Проте ці документи не є достатньою підставою для набуття права власності;
- позивач не пояснює обставин та підстав, які дали йому право на заволодіння ЗТП-6/0,4 кВ №107 та чому таке заволодіння є добросовісним.
- будівля ЗТП-6/0,4 кВ №107 має ознаки самочинного будівництва, оскільки Миколаївська міськрада не надавала дозвіл на відведення земельної ділянки під її будівництво;
- визнання права власності на ЗТП-6/0,4 кВ №107 вплине на право власності Миколаївської міськради на землю (ч.1 ст.120 ЗК України).
13.11.2018р. позивач подав суду відповідь на відзив, у якій, зокрема зазначив, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим та посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені в аналізі від 01.07.2013р., вважає, що матеріалами справи підтверджено добросовісність заволодіння позивачем чужим нерухомим та рухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії, фактів викрадення позивачем будівлі трансформаторної підстанції та її обладнання або заволодіння ними шляхом шахрайства жодним компетентним (правоохоронним) органом не встановлено; встановлення статусу самочинності забудови ЗТП-6/0,4 кВ №107 не є предметом спору у рамках цієї справи; позивач використовує земельні ділянки під енергооб'єктами на правах оренди, відповідно до договорів оренди, укладених з відповідачем.
Ухвалою місцевого господарського суду від 21.05.2019р. зупинено провадження у справі до перегляду у касаційному порядку справи №915/962/18; ухвалою суду від 04.11.2019р. провадження у справі поновлено.
18.11.2019р. позивач подав суду першої інстанції пояснення, в яких навів детальний перелік обставин, з якими він пов'язує виникнення у нього права набувальної давності на спірне майно.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.11.19р. (суддя О.В.Ткаченко) позов задоволено, визнано за АТ «Миколаївобленерго» право власності за набувальною давністю на:
- будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №107, яка розташована поблизу житлового будинку №67 по вул. Троїцька у місті Миколаєві;
- рухоме майно, встановлене у будівлі закритої трансформаторної підстанції - ЗТП -6/0,4 кВ №107, яка розташована поблизу житлового будинку №67 по вул. Троїцька у місті Миколаєві, а саме на: встановлені у ЗТП розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій - РП-6 кВ; трансформатор силовий ТМ 250 кВа 6/0,4 кВ -заводський номер 229227, 1981 року випуску;
- кабельну лінію напругою 6 кВ довжиною 180 м від РП-27 до ЗТП-6/0,4 кВ №107 прокладену вздовж вулиці Троїцька від перетину з вулицею 2 Набережна до перетину з вул. Волонтерська у місті Миколаєві. Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.181, 316, 328, 335, 344 ЦК України, п.п. 1.2.4. п.1.2 Розділу І, абз. 1 п.п.2.2.1 п.2.2, 2.2.10. пункту 2.2 Розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії та вмотивоване наступним. Від РП-27 до ЗТП-6/0,4 кВ №107 вздовж вул.Троїцька (колишня вул. Кірова) від перетину з вулицею 2 Набережна до перетину з вулицею Волонтерська (колишня Комунарівська) прокладено кабельну лінію напругою 6 кВ довжиною 180 м, яка введена в експлуатацію в 1975 році (далі кабельна лінія). До ЗТП-6/0,4 кВ №107 приєднані споживачі: 6 точок обліку юридичних осіб та 161 точка обліку побутових споживачів, які мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії. З метою обслуговування ЗТП-6/0,4 кВ №107 позивачем у 2007 році складено Паспорт трансформаторної підстанції, в якому зазначено схему енергетичного обладнання встановленого у ЗТП та характеристики зазначеного обладнання; позивача визначено, як єдиного користувача ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановленого у ній енергетичного обладнання, а також Кабельної лінії. Позивач є користувачем та володільцем ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановленого у ній енергетичного обладнання, які розташовані поблизу будинку № 67 вул. Троїцька у місті Миколаєві, а також Кабельної лінії, який добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначених майном починаючи з березня 2007 року, тобто протягом понад 11 років. Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача та його структурних підрозділів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, зокрема, і на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ №107 та Кабельної лінії, проте вказане питання органом місцевого самоврядування так і не було вирішено. Надані позивачем докази свідчать про відкритість володіння (очевидне для третіх осіб, які мали можливість це бачити, відсутність перешкод доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію). З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював відкрите користування майном ЗТП-6/0,4 кВ №107, встановленим у ній енергетичним обладнанням та кабельною лінією напругою 6 кВ довжиною 180 м, розташованою від РП-27 до ЗТП-6/0,4 кВ №107 вздовж вул. Троїцька (колишня вул. Кірова) від перетину з вулицею 2 Набережна до перетину з вулицею Волонтерська (колишня Комунарівська). Відповідачем не заперечується той факт, що нерухоме та рухоме майно, про давність володіння яким заявляє позивач, є безхазяйними речами. Власник цього майна невідомий. Таким чином, враховуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведена суду сукупність певних юридичних фактів, які мають значення для цієї справи, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, а саме: законність володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним нерухомим майном, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
09.01.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Миколаївської міськради, в якій скаржник просив скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху; ухвалою від 03.02.2020р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
21.02.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Миколаївської міськради (подана 17.02.2020р.), в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач у своїй позовній заяві не наводить доказів добросовісності заволодіння спірним майном. Позивач посилається на п.п.2.22.10 п.2.2 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, проте суб'єктами господарювання при визначенні балансової належності виступають саме власники електроустановок. Надані позивачем докази, зокрема, укладений між ним та ФОП Ігнатенко С.М. договір про постачання електричної енергії №44/5825 від 16.06.2009р. та акти розмежування балансової належності електромереж не є достатніми підставами для набуття права користування спірним майном. Позивач не пояснює обставин та підстав, які дали йому право на заволодіння ЗТП-6/0,4 кВ №107 та чому таке заволодіння є добросовісним.
Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Миколаївська міська рада не надавала дозвіл на відведення земельної ділянки під будівництво закритої трансформаторної підстанції, тому остання фактично має ознаки об'єкта самочинного будівництва, між тим визнання за позивачем права власності на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ №107 позбавить територіальну громаду м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради права комунальної власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний об'єкт нерухомого майна.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:
- від 26.02.2020р. залишено апеляційну скаргу без руху;
- від 16.03.2020р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на оскарження рішення; відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міськради на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019р. у справі №915/1006/18; встановлено іншим учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв з процесуальних питань до 03.04.2020р.; зупинено дію рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019р. у справі №915/1006/18;
- від 08.04.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 26.05.2020р. із повідомленням учасників справи.
08.04.2019р. позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що він відкрито і добросовісно заволодів спірним майном та продовжує безперервно ним володіти, проводить ремонтно-відновлювальні роботи та здійснює обслуговування ЗТП-6/0,4 кВ №107 та її обладнання, кабельної лінії, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт та листками огляду. Позивач також зазначає про те, що відповідачем ані до місцевого господарського суду, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів того, що спірна будівля закритої трансформаторної підстанції є об'єктом самочинного будівництва, між тим у будь-якому разі встановлення самочинності будівництва спірного об'єкта нерухомого майна не входить до предмету доказування та, як наслідок, знаходиться поза межами апеляційного перегляду даної справи. Крім того, АТ «Миколаївобленерго» звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що лише після оформлення права власності на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ №107 матиме правові підстави звернутися до скаржника із заявою про надання відповідної земельної ділянки в оренду, тобто право власності позивача на ЗТП жодним чином не порушує будь-які права апелянта на земельну ділянку. Позивач також вказує на те, що в апеляційній скарзі скаржник обґрунтовує свої доводи нормами Закону України «Про планування і забудову територій», який втратив чинність.
В судове засідання апеляційної інстанції 26.05.2020р. представник Миколаївської міської ради не з'явився. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги скаржник був повідомлений належним чином, отримав 15.04.2020р. копії ухвали суду від 08.04.2020р., що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник АТ "Миколаївобленерго" в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, визнається сторонами та встановлено господарським судом, поблизу будинку №67 по вулиці Троїцька в місті Миколаєві розташовано будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №107 (далі - ЗТП-6/0,4 кВ №107), у якій встановлено наступне енергетичне обладнання: розподільчий пристрій - РП-0,4 кВ, до складу якого входять: панель ЩО-70 (4 шт.), рубильник РПС-250 (2 шт.), рубильник РПС-400 (1 шт.), рубильник Р-100 (1 шт.); розподільчий пристрій - РП-6 кВ, до складу якого входять: камера КСО (5 шт.), роз'єднувач РВ10/400 (5 шт.); трансформатор ТМ 250 кВа - заводський номер 229227, 1981 року випуску.
Від РП-27 до ЗТП-6/0,4 кВ №107 вздовж вул.Троїцька (колишня вул. Кірова) від перетину з вулицею 2 Набережна до перетину з вулицею Волонтерська (колишня Комунарівська) прокладено кабельну лінію напругою 6 кВ довжиною 180 м, яка введена в експлуатацію в 1975 році (надалі - Кабельна лінія).
До ЗТП-6/0,4 кВ №107 приєднані споживачі: 6 точок обліку юридичних осіб та 161 точка обліку побутових споживачів, які мають укладені з АТ «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, що не спростовано відповідачем.
Позивач здійснює ремонтно-відновлювальні роботи ЗТП-6/0,4 кВ №107 з липня 2007 року, що підтверджується Актом №91 приймання виконаних робіт за липень 2007року, Актом приймання виконаних робіт №11537 від 17.08.2015р., Актом приймання виконаних робіт № 19331 від 28.12.2017р. (т.1, а.с.12-15).
АТ «Миколаївобленерго» у 2007 році складено Паспорт трансформаторної підстанції, в якому зазначено схему енергетичного обладнання встановленого у ЗТП та характеристики зазначеного обладнання (т.1, а.с.16-25).
Працівниками АТ «Миколаївобленерго» з метою перевірки працездатності ЗТП-6/0,4 кВ №107 періодично проводиться її огляд, що підтверджується листами огляду, які складено у червні 2013 року, у червні 2015 року, у червні 2017 року (т.1, а.с.26-28).
Позивач також здійснює ремонтно-відновлювальні роботи кабельної лінії з січня 2007 року, що підтверджується Актом №3 приймання виконаних робіт за січень 2007 року (здійснено капітальний ремонт кабельної лінії), Актом №233 приймання виконаних робіт за березень 2007 року (технічне обслуговування кабельної лінії) (т.1, а.с.29-30).
З метою обслуговування кабельної лінії позивачем у 2014 році складено Паспорт №554 кабельної лінії на напругу до 35кВ (РП 27-ТП 107), уякому зазначено схему траси кабельної лінії, її характеристики, дані профілактичних випробувань, відомості про ремонт кабельної лінії. (т.1, а.с.31-33).
Працівниками АТ «Миколаївобленерго» з метою перевірки працездатності кабельної лінії періодично проводиться її огляд, що підтверджується листками огляду, які складені у листопаді 2007 року, у червні 2013 року, у жовтні 2013 року, у вересні 2015 року, в грудні 2017 року (а.с.34-38).
Відповідно до листа ВТФ «Велам» від 29.07.2010р. №А-09.1-130 на ім'я директора філії м.Миколаєва ПАТ ЕК «Миколаївобленерго» ТП-107, кабельна лінія КЛ 6кВ від ТП-107 до РП-27 - фідер 276 не є власністю фірми (т.1, а.с.145).
Позивач звертався до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївського виконавчого комітету з листом №02-15/200 від 24.03.2013р. (т.1, а.с.74), в якому для забезпечення надійного постачання електричної енергії міста Миколаєва та якісного технічного обслуговування трансформаторних підстанцій та кабельних мереж, що не мають власника, просило винести на сесії Миколаївської міськради питання про передачу у власність ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», об'єкти, як безгосподарські, зокрема - ТП-107, вул.Нагорна-вул.Кірова, яка за даними філії Належить ТОВ ВТФ «Велам». Але згідно листа від 17.02.2010р. ТОВ ВТФ «Велам» повідомляє, що ТП-107 не являється власністю їхньої фірми та на сьогоднішній день не має законного власника.
ПАТ "Миколаївобленерго" зверталось до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листом №1175/02-23 від 09.04.2013р. з приводу того, що за результатами планової роботи з інвентаризації електричних мереж виявлено трансформаторні підстанції, власники яких невідомі, зокрема, ЗТП №107, та просило передати у власність позивачу вказані у даних листах безгосподарчі електричні мережі (т.1, а.с. 75).
07.02.2017р. АТ "Миколаївобленерго" звернулось до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листом №878/02-08 від 07.02.2017р. (т.1, а.с. 76-78), у якому вимагало терміново вжити заходів щодо визначення власників енергооб'єктів, зазначених в додатках до вказаного листа, зокрема, спірної ЗТП №107, або щодо невідкладного їх прийняття до комунальної власності з подальшою безоплатною передачею даних об'єктів у власність позивача для можливості їх обслуговування за рахунок сил та коштів останнього.
Листом від 06.02.2018р. №01/18-1039 позивач повідомив Управління комунального майна Миколаївської міської ради про намір оформити право власності на низку об'єктів, в тому числі на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №107, яка розташована поблизу будинку №67 по вул.Троїцька та вулиці Нагірна у м.Миколаєві, а також кабельну лінію 6 кВ від РП №27 до ЗТП №107, у зв'язку з чим просив надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської міської ради або її виконавчих органів зазначені у листі об'єкти нерухомого та рухомого майна (т.1, а.с.143).
Листом від 06.02.2018р. №01/18-1040 позивач повідомив Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської облдержадмінстрації про намір оформити право власності на низку об'єктів, в тому числі на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №107, яка розташована поблизу будинку №67 по вулиці Троїцька та вулиці Нагірна у місті Миколаєві, а також будівельну кабельну лінію 6кВ від РП №27 до ЗТП « 107, у зв'язку з чим просив надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської міської ради або її виконавчих органів зазначені у листі об'єкти нерухомого та рухомого майна (т.1, а.с.141).
Листом від 20.02.2018р. №307/10.01-07/18 Управління комунального майна Миколаївської міської ради у відповідь на лист позивача від 06.02.2018р. №01/18-1039 повідомило, що зазначені у листі АТ "Миколаївобленерго" об'єкти, в тому числі закрита трансформаторна підстанція №107 та кабельна лінія 6кВ від РП №27 до ЗТП №107, не обліковуються серед об'єктів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва (т.1, а.с.144).
У листі №259/01.01-17 від 23.02.2018р. Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації повідомив позивача про те, що зазначене у листі АТ "Миколаївобленерго" нерухоме майно, у тому числі майно розташоване поблизу будинку №67 по вул.Троїцька та вул. 2 Нагірна у м.Миколаєві, не обліковується серед об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (т.1, а.с.142).
30.03.2018р. на замовлення позивача КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок: Будівлю закритої трансформаторної підстанції 6/0,4кВ №107 (т.1, а.с. 79-84), який доводить, що ЗТП є об'єктом нерухомості.
Відповідно до звіту по оцінці майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Приват-Південь" на замовлення АТ "Миколаївобленерго" станом на 01.04.2018р. вартість будівлі ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановленого в ній енергетичного обладнання становить 244887грн. (т.1, а.с. 85-117).
Згідно звіту по оцінці майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Приват-Південь" на замовлення АТ "Миколаївобленерго" станом на 01.07.2018р. вартість кабельної лінії 6 кВ від РП № 27до ТП № 107, розташованої у м. Миколаїв за адресою: вздовж вул. Троїцька від перетину вул. 2 Набережна до перетину вул.Волонтерська, становить 19859грн. (т.1, а.с. 118-140).
АТ "Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме та рухоме майно, перелічене у позовній заяві, зазначаючи, що безперервно володіє цим майном протягом 11 років, здійснює ремонт та обслуговування майна та відсутні інші особи, які претендують на це майно.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведена наявність сукупності юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на спірне майно із застосуванням правового механізму набувальної давності, а саме: законність, добросовісність, відкритість та давність володіння спірним майном.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду наступного.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з положеннями частин 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Відтак йдеться про добросовісне, але безтитульне заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування). Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Судом вище описано, яким чином позивач заволодів спірним транспортним засобом; у даному випадку судом встановлено добросовісність позивача при заволодінні ним.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина 2 статті 344 ЦК України).
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для рухомого майна такий строк складає п'ять років.
Набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відповідно до ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Відповідачем не заперечується той факт, що нерухоме та рухоме майно, про давність володіння яким заявляє позивач, є безхазяйними речами. Власник цього майна невідомий.
При цьому орган місцевого самоврядування (відповідач) не узяв спірну будівлю та рухоме майно на облік як безхазяйні речі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював відкрите користування майном ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановленим у ній енергетичним обладнанням а також Кабельною лінією.
Наведене, зокрема підтверджується укладанням АТ "Миколаївобленерго" договорів про постачання електричної енергії та приєднання до ЗТП-6/0,4 кВ №107 споживачів (юридичних та фізичних осіб); Кабельна лінія напругою 0,4 кВ, що живлять житлові будинки та приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ № 107, обліковуються на балансі позивача.
У 2007 році позивачем складено Паспорт трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ №107, в якому зазначено схему енергетичного обладнання встановленого у ЗТП, характеристики зазначеного обладнання та будівлі ЗТП .
Відповідно до п.п. 1.2.4. п.1.2 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи. Оператор системи покриває всі витрати, пов'язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.
Згідно з абз. 1 п.п.2.2.1 п.2.2. Розділу ІІ Правил РРЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору про постачання електричної енергії №44/5854 від 31.03.2009р., укладеного позивачем та ФОП Демець В.Б. (а.с.68-69), та Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком до Договору, визначено межі балансової належності електромереж та установок.
Згідно вказаних документів межі балансової належності електромереж встановлені на затискачах кабелю живлення в місці приєднання до ізоляторів опори ПЛ-0,4кВ ф-1 ТП-107 споживача.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору про постачання електричної енергії №44/5825 від 16.09.2009р., укладеного позивачем та ФОП Ігнатенком С.М. (т.1, а.с.38-43), та Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком до Договору, визначено межі балансової належності електромереж та установок.
Згідно вказаних документів межі балансової належності електромереж встановлені на наконечниках кабелю живлення, приєднаного до шин РУ-0,4кВ ТП-107 (т.1, а.с.54).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач є користувачем та володільцем ЗТП- №107 та встановленого у ній обладнання а також кабельної лінії напругою 6кВ довжиною 180м. від РП-27 до ЗТП №107, матеріалами справи підтверджується відкритість володіння позивачем спірним майном починаючи з квітня 2007 року. АТ "Миколаївобленерго" не вчинялися дії спрямовані на приховування від третіх осіб факту володіння та користування ТП (протилежного відповідачем не доведено та не заявлено).
Згідно п. 5.6.1.3 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 №296, власник енергооб'єкта повинен планувати і здійснювати ремонтно-відновлювальні роботи устаткування. Кошти, що отримані від оптового енергоринку за рахунок передбаченої частини тарифу на технічне обслуговування і ремонт, повинні використовуватись виключно за цільовим призначенням.
Пунктом 5.6.1.4 ПТЕЕСМ встановлено, що відповідальність за технічний стан та технічне обслуговування устаткування, будівель та споруд несуть керівники енергооб'єктів і керівники енергокомпаній, до складу яких входять ці енергооб'єкти. Відповідальність за ремонти покладається на керівників енергокомпаній, енергооб'єктів і ремонтних підприємств.
АТ "Миколаївобленерго" в процесі користування спірним майном здійснювало ремонтно-відновлювальні роботи ЗТП-6/0,4 кВ №107 з квітня 2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних робіт №91 за квітень 2007 року (т.1, а.с.12-13), №11537 від 17.08.2015р. (т.1, а.с.14), №19331 від 28.12.2017р. (т.1, а.с.15), з яких вбачається, що позивачем проводилися роботи з заміни, відновлення, ремонту, тощо обладнання в будівлі ЗТП.
Працівниками позивача періодично проводиться огляд обладнання, що підтверджується листами огляду (перевірки) ТП від 11.06.2013р., 16.06.2015р., 19.06.2017р. (т.1, а.с.26-28) а також листками огляду Кабельної лінії від 20.11.2007р., 19.06.2013р., 18.10.2013р., 10.09.2015р., 05.12.2017р. (т.1, а.с.34-38).
Спірна трансформаторна підстанція є об'єктом електроенергетики, який призначений для трансформування електричної енергії в мережі змінного струму та для розподілу електроенергії.
Підпунктом 2.2.10. пункту 2.2 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено що, якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка розподілу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані оператору системи, до мереж якого вони приєднані.
Враховуючи специфічність ознак спірного нерухомого та рухомого майна, що може використовуватися виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією, користуванням ним може полягати та полягає у проведенні в будівлі ЗТП-6/0,4 кВ №107 техніко-ремонтного обслуговування обладнання з 2007 року, що робилося відкрито та безперервно з квітня 2007року.
Не є будівля ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановлене в ній обладнання та кабельна лінія також і майном ФОП Демець В.Б. або ФОП Ігнатенка С.М., про що свідчать умови договорів між ними та АТ "Миколаївобленерго" від 31.03.2009р. та від 16.06.2009р.
Колегія суддів вважає, що є всі підстави, встановлені вимогами діючого законодавства, для набуття позивачем права власності за набувальною давністю на ЗТП-6/0,4 кВ №107 та встановленого на ній енергетичного обладнання, кабельної лінії.
Господарський суд першої інстанції вірно встановив наявність фактів, які мають значення для цієї справи, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, а саме: законність володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним майном.
Матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до державної, комунальної чи приватної власності, доказів заволодіння АТ "Миколаївобленерго" майном, зазначеним у позові, злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку чи того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі. Позивачем доведена наявність правових підстав для визнання за ним права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП-6/0,4 кВ №107 та на спірне рухоме майно (встановлене у зазначеній будівлі та кабельну лінію), а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог АТ "Миколаївобленерго".
Колегія суддів не убачає порушення прав Миколаївської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розташована будівля №ЗТП №107, внаслідок набуття права власності позивачем.
Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги, що спірне приміщення є самочинним будівництвом з огляду на відсутність доказів, які б свідчили, що ЗТП-6/0,4 кВ №107 є самочинним будівництвом у розумінні положень ст. 376 ЦК України.
Набуття права власності на нерухомість за набувальною давністю за рішенням суду є законним способом первинного набуття права власності, отже оформлення права користування земельною ділянкою у подальшому під об'єктом нерухомості, у тому числі щодо землі комунальної власності, не може вважатися порушенням прав територіальної громади м.Миколаєва в особі Миколаївської міськради на земельну ділянку, що наразі не сформована та не є об'єктом цивільних прав будь-якої особи.
Решта аргументів скаржника не впливають на висновки суду апеляційної інстанції щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог АТ "Миколаївобленерго", їх підставність спростовується наведеним вище.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення від 28.11.2019р. ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні, отже рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 28.11.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284,286-288 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019р. у справі №915/1006/18 залишити без змін.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття
згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.287, 288 ГПК України (з урахуванням норм п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України).
Повний текст постанови складено 01 червня 2020 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир