26 травня 2020 року Справа № 280/3356/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії
21 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 листопада 2019 року № Ф-12392-49 про сплату суми боргу єдиного внеску у розмірі 26 539,26 грн., прийнятої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області та зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 ФОП ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон№ 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Таким чином, вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску такої вимоги.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.
Суд зауважує, що предметом оскарження у даному позові є вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20 листопада 2019 року № Ф-12392-49, а з позовом до суду позивач звернувся лише 18.05.2020 (згідно поштового штемпелю на конверті).
Позивач також заявляє клопотання про поновлення строку, обґрунтовуючи його тим, що не отримувала оскаржувану вимогу за адресою місця проживання, натомість, ознайомилася із вимогою 19.03.2020, після надання її адвокату позивача у відповідь на його запит.
Натомість, судом встановлено, що позивач у мотивувальній частині позовної заяви зазначає про те, що їй стало відомо про наявність вимоги контролюючого органу після накладення арешту на її грошові кошти в рамках виконавчого провадження.
Суд зауважує, що в силу вищенаведених положень ст. 122 КАС України обчислення строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. Тож, на думку суду, саме тоді, коли ОСОБА_1 дізналась про наявність виконавчого провадження на підставі вимоги контролюючого органу, почав спливати строк звернення до суду для її оскарження.
Проте, будь-якої інформації, обґрунтованої письмовими доказами (заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, конверт, в якому отримані постанови держвиконавця тощо) щодо того, коли саме це відбулось позивач в матеріалах позовної заяви не надає.
Враховуючи викладене, суд наразі не може встановити момент, коли почав спливати строк звернення позивача до суду із даним позовом, а також перевірити поважність причин пропуску строку саме з часу, коли особа дізналась про порушення своїх прав.
З огляду на вказане, позивачу необхідно надати до суду письмові пояснення разом з доказами в їх обґрунтування щодо того, коли і за яких обставин позивач дізналась про існування оскаржуваної вимоги контролюючого органу, а також надати докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду письмових пояснень разом з доказами в їх обґрунтування щодо того, коли і за яких обставин позивач дізналась про існування оскаржуваної вимоги контролюючого органу, а також надати докази на їх підтвердження.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду письмових пояснень разом з доказами в їх обґрунтування щодо того, коли і за яких обставин позивач дізналась про існування оскаржуваної вимоги контролюючого органу, а також надати докази на їх підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Л.Я. Максименко