Єдиний унікальний номер справи: 654/4459/19 Головуючий у 1-й інстанції: Ширінська О.Х.
Номер провадження: 33/819/111/20 Доповідач: Калініна О.В.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
29 травня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.
17.03.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанову судді не отримував, про її існування дізнався 12.03.2020 року від державного виконавця.
Вказує, що матеріали справи не містять доказів про вручення йому копії судового рішення, судових повісток не отримував.
Розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада» у справах про адміністративне правопорушення не передбачено КУпАП, а тому подібне повідомлення не можна вважати належним повідомленням.
Стверджує, що строк на апеляційне оскарження пропущено з об'єктивних і поважних причин, а тому просить його поновити.
За результатами апеляційного розгляду просить постанову скасувати, закрити провадження у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що справу розглянуто за його відсутності без належного сповіщення про час та місце судового розгляду, чим порушено його право на захист, яке полягає у тому, що його позбавлено можливості бути присутнім під час розгляду справи, викласти свої заперечення проти протоколу, надати відповідні докази, здійснити виклик і допит свідків, що вказані у протоколі.
Через порушення судом норм процесуального права постанова суду підлягає скасуванню, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив 25.02.2020 року, то після скасування постанови, справа підлягає закриттю.
ОСОБА_1 в судові засідання призначені апеляційним судом на 08.04.2020 року, 17.04.2020 року, 04.05.2020 року, 22.05.2020 року та 29.05.2020 року не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час судового розгляду шляхом розміщення виклику до суду на веб-сайті суду та шляхом направлення судових повісток за місцем проживання.
Неодноразова неявка до апеляційного суду ОСОБА_1 , якому достовірно відомо про те, що здійснюється апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, неотримання на поштовому відділенні ним викликів до суду, свідчить про його неналежну процесуальну поведінку, і відповідно не є перешкодою для здійснення апеляційного розгляду за його відсутності.
Вбачається, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто без участі ОСОБА_1 .
Протягом строку на апеляційне оскарження постанова суду від 28.01.2020 року ОСОБА_1 вручена не була, що об'єктивно перешкодило дотриманню ним строку на апеляційне оскарження.
З метою дотримання права особи на перегляд судового рішення судом вищого рівня, та забезпечення права доводити перед судом свої доводи на відстоювання правової позиції, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду від 28.01.2020 року.
Ст. 280 та ст. 252 КУпАП покладає на суд обов'язок оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно положень ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,.
Як видно із постанови, судом встановлено, що ОСОБА_1 24.11.2019 р. о 07:10 год., на автошляху Гола Пристань - Залізний Порт, керував транспортним засобом «ВАЗ2106», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та продуття алкотестера «Драгер» відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд обґрунтовано поклав в основу свого рішення протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 392606 від 24.11.2019 року, в якому зафіксовано обставини, за яких ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків відмовився виконати вимоги п 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 255 КУпАП протокол складено уповноваженою службовою особою, містить відомості щодо свідків, їх підписи, підпис поліцейського, що його склав. Наявна відмітка про те, що від підписання протоколу та від дачі пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, які підставно взяті до уваги судом, підтвердили факт відмови ОСОБА_1 у їх присутності від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі.
Нормами КУпАП не передбачене, що суд має приймати до уваги лише показання свідків, безпосередньо сприйнятих в суді, а тому суд мав право посилатися на письмові пояснення свідків, доданих до протоколу.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Покладені судом в основу постанови докази підтверджують, що поліцейськими дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При розгляді справи, суд виходить із приписів ст. 294 КУпАП, згідно яких апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить жодних пояснень по суті правопорушення. Апелянт не наводить жодних доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чи про неправильність оцінки судом доказів.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незаконності постанови суду через порушення права на захист, що полягає у розгляді справи за його відсутності, що за твердженням апелянта є підставою для скасування постанови.
Перевіряючи такі доводи, апеляційний суд виходить із наступного.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
ЄПСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.
Слід зазначити, що судом вчинено дії щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду справи, шляхом направлення на його адресу рекомендованого судового повідомлення. Повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рекомендоване повідомлення не вручено з причин, що не залежать від суду, за закінченням строку зберігання внаслідок невчинення ОСОБА_1 дій щодо отримання виклику суду, який у установленому законодавством порядку вчинив вичерпний перелік процесуальних дій (заходів), направлених на належне повідомлення особи про час, дату та місце судового розгляду.
Крім того, адреса, за якою був здійснений виклик ОСОБА_1 ідентична адресі, яка зазначена в апеляційній скарзі, що підтверджує правильність адреси, на які направлялися виклики суду.
Будь-яких додаткових засобів зв'язку, зокрема мобільного номеру телефону чи електронної пошти ОСОБА_1 не повідомив.
Поведінка ОСОБА_1 , свідчить про нехтування процесуальними обов'язками, адже після складання протоколу про адміністративне правопорушення йому було достовірно відомо про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього та в якому суді воно буде розглядатися. Однак на протязі тривалого періоду часу ОСОБА_1 жодних дій направлених на отримання інформації щодо зазначеного провадження здійснено не було.
Нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено.
Зважаючи на те, що судом було застосовані всі можливі заходи щодо належного повідомлення апелянта про час та місце розгляду справи, проте він свідомо не вживав заходів щодо отримання викликів суду, апеляційний суд вважає доводи апелянта про необізнаність про судовий розгляд по суті штучно створеними з метою затягування розгляду справи.
Враховуючи обмежені строки розгляду справи, відсутність вимог обов'язкової участі особи, щодо якої розглядається протокол за даною категорією справ, ненадання доказів поважності причин неявки в судове засідання, неналежну процесуальну поведінку апелянта, апеляційний суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 за наведених вище обставин не можна визнати безумовною підставою для скасування постанови, ці обставини не є такими, що в даному випадку перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційний суд також враховує, що право апелянта на участь у розгляді справи та доведення своїх заперечень по суті справи були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді, однак він не з'явився в судове засідання і апеляційного суду.
При цьому в апеляційній скарзі, як вже було зазначено, ОСОБА_1 не ставить під сумнів достовірність покладених в основу постанови доказів, не просить про дослідження доказів під час апеляційного розгляду, не надав нових доказів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому суд дотримався визначених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційний суд перевіряє правильність та законність постанови суду на час її ухвалення.
Доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є неспроможними.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 січня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію постанови направити у порядку ст. 295 КУпАП.
Суддя
Херсонського апеляційного суду (підпис) О.В. Калініна