Справа № 951/1199/19Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження № 33/817/138/20 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія -
27 травня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Рибачка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рибачка А.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козівського районного суду від 02 березня 2020 року,-
Постановою Козівського районного суду від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 15 грудня 2019 року о 20 год. 07 хв. по вул.Зацного у смт.Козова керував транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 в присутності двох свідків. Тест №74 від 15.12.2019 року, результат 0.41 ‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 15 грудня 2019 року близько 20 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Зацного у смт. Козова на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольору, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на службовому транспортному засобі MOV 0757 на вул.Дорошенка, смт.Козова. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 122-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат Рибачок А.М. в інтересах ОСОБА_1 просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд неповно та необ'єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, постанова винесена судом з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Посилається на те, що водій ОСОБА_1 одразу зупинив транспортний засіб на вимогу працівників поліції, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
Стверджує, що огляд на стан сп'яніння працівниками поліції проведено із порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року №1413/27858.
Вказує на недопустимість використання працівниками поліції для огляду на стан сп'яніння технічного приладу "Драгер Алкотест 6810", оскільки термін дії реєстрації вказаного технічного засобу в Україні вичерпався ще 10.02.2015 року, що ставить під сумнів достовірність результату огляду на стан сп'яніння, проведеного за допомогою технічного приладу "Драгер Алкотест 6810". Крім цього, зазначає, що працівник поліції всупереч вимогам Інструкції надав водієві прилад для проходження тесту вже у зібраному вигляді із вставленим мудштуком.
Посилається на те, що вина ОСОБА_1 не може бути підтверджена письмовими поясненнями свідків без їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, відеозаписом, без зазначення технічного засобу з усіма необхідними реквізитами.
Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 за відсутності даних про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи 02 березня 2020 року, а копію оскаржуваної постанови адвокат отримав 16 березня 2020 року.
Окрім того, просить, на підставі п.7 ст.247 КУпАП, провадження про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та 122-2 КУпАП -закрити в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Рибачка А.М., які підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2019 року серії ОБ №046818, згідно з яким інспектором СРПП№1 Козівського ВП лейтенантом поліції Лабівським Р.М. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 15 грудня 2019 року близько 20 год. 07 хв. в смт.Козова по вул. Зацного транспортним засобом марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alkotest 6820 у присутності двох свідків.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі.
Як вбачається з результату тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатора Drager Alkotest 6820 № ARLJ-0581 від 15 грудня 2019 року, рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 0,41 проміле. З вказаним результатом тесту ОСОБА_1 був згідний, що підтверджується його підписом на роздруківці із драгера та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, який складений за результатами проведеного огляду.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що 15 грудня 2019 року близько 20 год. 18 хв. були присутні в якості свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу. Вказали, що водій відмовився їхати у медичний заклад для проходження огляду, із результатом був згідний.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про недопустимість використання працівниками поліції для огляду на стан сп'яніння технічного приладу "Драгер Алкотест 6810", оскільки як вбачається із матеріалів справи для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був використаний Drager Alkotest 6820 № ARLJ-0581, який пройшов відповідне калібрування 11.02.2019 року та відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора Алкотест 6820 № ARLJ-0581, придатний до використання за умови проходження калібрування не менше ніж один раз на рік, тому у суду відсутні будь-які сумніви щодо достовірності результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що працівники поліції надали ОСОБА_1 алкотест Драгер вже у зібраному вигляді із вставленим мудштуком, оскільки такі твердження повністю спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому чітко вбачається, що ОСОБА_1 самостійно розпаковує надану йому трубку мудштука, після чого працівник поліції вставляє її у Драгер.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відеозапис із нагрудних камер поліцейських не може бути належним доказом без зазначення усіх його необхідних реквізитів, оскільки будь-яких вказівок про зазначення технічних характеристик відеозаписів протоколом не передбачено.
Необґрунтованими є твердження апелянта щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, оскільки це не перешкодило суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку.
Таким чином, суд першої інстанції, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, наклав на нього адміністративне стягнення, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним та наклав на нього адміністративне стягнення за ст.122-2 КУпАП, що не відповідає вимогам закону.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2019 року серії ОБ №051045, згідно з яким інспектором СРПП№1 Козівського ВП лейтенантом поліції Лабівським Р.М. зафіксовано той факт, що 15 грудня 2019 року близько 20 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Зацного у смт. Козова на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольору, не зупинився, а був затриманий шляхом переслідування на службовому транспортному засобі MOV 0757 на вул.Дорошенка, смт.Козова, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України та його дії працівниками поліції кваліфіковано за ст.122-2 КУпАП.
Однак, відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, чітко зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретну частину статті, яка передбачає відповідальність за вмінене ОСОБА_1 правопорушення, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Окрім того, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні 02 березня 2020 року, а копію постанови суду його адвокат Рибачок А.М. отримав 16 березня 2020 року, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -
Поновити адвокату Рибачку А.М. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Рибачка А.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Козівського районного суду від 02 березня 2020 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП - скасувати, а справу провадженням у цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя