Справа № 607/853/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/132/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжні заходи
25 травня 2020 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючої - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
з участю підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Цією ухвалою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 , яке підтримане підозрюваним ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовлено.
Частково задоволено клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, Рівненської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працює закрійником у ТОВ «Камарр» м. Рівне, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 23 год. 59 хв. 20 травня 2020 року.
Ухвалою також визначено ОСОБА_7 заставу в сумі 630600 (Шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні № 12018210010002901 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2020 року).
У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Як слідує з оскаржуваної ухвали старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018210010002901 від 01.10.2018 року звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, яке мотивуються наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 жовтня 2018 року в період часу з 17.40 год. по 17.55 год. невідома особа, перебуваючи на проїжджій частині, що на проспекті Степана Бандери, 95 в м. Тернополі, незаконно заволоділа автомобілем марки «Toyota Land Cruiser 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ПП «Оберіг».
Крім цього, 02 жовтня 2018 року близько 11.30 год. невідома особа, перебуваючи на стоянці біля ТРЦ «Подоляни», що за адресою: вул. Текстильна, 28Ч в м. Тернополі та встановивши контроль над автомобілем марки «Мercedes GLЕ 350 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перемістила його з місця первинного знаходження на декілька метрів, однак після втручання сторонніх осіб, покинула транспортний засіб та втекла з місця вчинення злочину.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому, у встановленому КПК України порядку, 21.12.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України.
Задовольняючи клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, та прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави, і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 2 000000 грн..
Свої доводи аргументує тим, що розмір застави в сумі 630600 (Шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України та не забезпечить належної поведінки підозрюваного, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, доводи прокурора, що підтримав апеляційну скаргу та просить постановити нову ухвалу, якою змінити розмір застави, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, санкція першого з яких передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Крім того, з матеріалів провадження слідує, що слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також визначив розмір застави, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За змістом частин четвертої, п'ятої ст.182 КПК України:
- розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- у кожному конкретному випадку розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
- у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий у клопотанні не навів конкретних виключних підстав для визначення застави у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу, а отже немає підстав для висновку, що сума застави у межах п.3 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи відомості щодо зазначених обставин, які встановлені в ході судового розгляду, колегія суддів вважає, що в даному випадку розмір застави в межах, встановлених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатний забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а отже слідчий суддя вірно визначив її у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги наведене і те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, враховуючи при цьому об'єктивні обставини кримінального правопорушення і встановлені в судовому засіданні дані про особу підозрюваного та обсяг встановлених у даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для визначення застави у визначеному судом розмірі.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Тернопільської місцевої прокуратури - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 - 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської місцевої прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2020 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді