28 травня 2020 року м.Суми
Справа №591/1338/20
Номер провадження 22-ц/816/1174/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
заявник - ОСОБА_1 ,
особи, до яких вживаються заходи забезпечення позову, - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Сумського нотаріального округу Хоменко Вікторія Василівна,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника - адвоката Пєхтєрєва Дмитра Васильовича,
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 березня 2020 року, постановлену у складі судді Сидоренко А.П. в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми,-
У березні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Вакулу В.М. до подачі позову подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження об'єкту нерухомого майна та вчинення реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, пов'язаних з переходом права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 1-2).
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 і вона є єдиною спадкоємицею після смерті останньої. Однак, під час поховання бабусі вона дізналася, що за декілька днів до смерті ОСОБА_3 уклала спадковий договір з ОСОБА_2 (Набувач) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Особа останньої ні їй, ні іншим родичам не відома. Зазначає, що відповідно до спадкового договору ОСОБА_2 зобов'язана була здійснити поховання ОСОБА_3 та відзначати роковини, проте цих обов'язків Набувач не виконала, що позбавляє її права претендувати на вищезазначену квартиру. Вказує, що похованням займалася вона особисто разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 . Також зазначає, що наразі відповідно до напису нотаріуса у спадковому договорі, на спірну квартиру накладено заборону на відчуження, однак в разі пред'явлення ОСОБА_2 нотаріусу відомостей про смерть ОСОБА_3 , заборона може бути скасована, а право власності на зазначену квартиру перереєстровано на Набувача та в подальшому ця квартира може бути нею реалізована третім особам.
Посилаючись на вказані обставини зазначає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно спірної квартири може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення та подальший вступ у спадкові права у випадку задоволення позову.
Зарічний районний суд м. Суми ухвалою від 04 березня 2020 року задовольнив заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вакули В.М. про забезпечення позову шляхом заборони відчуження об'єкту нерухомого майна та вчинення реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, пов'язаних з переходом права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 43).
Зобов'язав ОСОБА_1 надати Зарічному районному суду м. Суми докази на підтвердження пред'явлення протягом 10 днів позову, на забезпечення якого вжито заходи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Пєхтєрєв Д.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Вакулі В.М. у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що заявником не надано доказів на підтвердження достатнього обґрунтування того, що ОСОБА_2 може відчужити спірну квартиру, тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того вказує, що предметом позову є визнання спадкового договору таким, що не підлягає виконанню, тобто позов є немайновим та спірна квартира не є предметом позову, тому застосовані судом заходи забезпечення є неспівмірними із заявленими вимогами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Пєхтєрєва Д.В., який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_1 - адвоката Вакулу В.М., який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).
Заявниця ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 (а. с. 11, 12).
Батько заявниці ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_3 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).
11 лютого 2020 року між ОСОБА_3 ( Відчужувач ) та ОСОБА_2 (Набувач) укладено спадковий договір (а. с. 14).
Відповідно до п. 1.1. предметом вказаного договору є зобов'язання Набувача виконувати передбачені цим договором розпорядження Відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне Відчужувачу на праві приватної власності майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 03 березня 2020 року вказано, що ОСОБА_3 є власником квартир за адресою: АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Також зазначено, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження на підставі спадкового договору №293 від 11 лютого 2020 року у виді заборони на нерухоме майно, обтяжувачем є ОСОБА_2 (а. с. 20-21, 33-37).
В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 03 березня 2020 року відсутні відомості щодо спірної квартири (а. с. 26).
Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що така заява спрямована на забезпечення прав сторони у спорі та запобігає утрудненню чи неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, так як суд дійшов їх правильно встановивши обставини справи та з вірним застосуванням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому, частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
У заяві про забезпечення позову вказано, що між ОСОБА_3 ( Відчужувач ) та ОСОБА_2 (Набувач) укладено спадковий договір, відповідно до якого остання зобов'язується виконати розпорядження Відчужувача, передбачені договором, і в разі смерті Відчужувача, Набувач набуває право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_2 не виконала обов'язків, покладених на неї п. 2.1 спадкового договору.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позов має немайновий характер, а тому заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані до спірної квартири, яка не є предметом позову.
Хоча позов на дату розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову поданий не був і позовні вимоги не сформульовані, однак з наявних матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не співмірності застосованого виду забезпечення позову з предметом поданого позову, та погоджується з доводами ОСОБА_1 , що у випадку задоволення позову та визнання спадкового договору таким, що не підлягає виконанню, вступ у спадкові права заявниці, як спадкоємиці, може буде утрудненим, оскільки у випадку надання ОСОБА_2 нотаріусу відомостей про смерть ОСОБА_3 , нотаріус скасує заборону, накладену на спірну квартиру відповідно до спадкового договору, та перереєструє право власності на ОСОБА_2 .
Отже, заявницею доведений зв'язок між неприйняттям заходів забезпечення позову і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Дбаючи про інтереси іншої сторони у спорі, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи заявниці щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який вона просила застосувати, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо спірної квартири може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог та є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову в цій справі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381; 382; 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника - адвоката Пєхтєрєва Дмитра Васильовича, залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 травня 2020 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
В.І. Криворотенко
С.Г. Хвостик