Справа №589/1340/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/252/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
28 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження №589/1340/17 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2019 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий: 05 листопада 2007 року Шосткинським місьрайонним судом Сумської області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, звільнився з місць позбавлення волі 07 серпня 2015 року,
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2019 року, в якій він оскаржує вирок суду у зв'язку з його суворістю та просить призначити йому більш м'яке покарання, ніж визначено за вироком суду.
Даним вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.ч.2,3 ст.185 КК України та призначено покарання: за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців; за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 4 місяці без конфіскації майна; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців; за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно визначено покарання за цим вироком у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до набрання вироком законної сили.
Цим же вироком постановлено рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_6 з 25 вересня 2018 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону №838-VІІІ від 26.11.2015) ОСОБА_6 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 25 вересня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 та постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої майнову шкоду в сумі 2250 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. Стягнуто з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 12137,87 грн.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, а також доведеності його вини, вказує, що розкаюється у вчинених злочинах та зобов'язується відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі, у зв'язку з чим просить зменшити йому строк призначеного покарання у виді позбавлення волі.
За вказаним вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в наступному.
1) На початку вересня 2015 року на ділянці місцевості за с. Глазове ІІІосткинського району Сумської області ОСОБА_6 знайшов декілька кущів дикоростучої рослини коноплі, з яких зірвав листя і таким чином незаконно виготовив та придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», який перевіз за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив, подрібнив та поклав до поліетиленового пакету, який сховав та продовжив незаконно зберігати з метою збуту в місця позбавлення волі особам, які утримуються в ДУ «Шосткинська виправна колонія №66» шляхом перекидання через паркан.
11 квітня 2016 року близько 14-00 год. ОСОБА_6 поклав поліетиленовий пакет, обклеєний скотчем, в якому знаходились наркотичні засоби, до своєї кишені та на автомобілі перевіз до території ДУ «Шосткинська виправна колонія №66», яка розташована за адресою: с. Гамаліївка, вул. Радянська, 57-А, де в районі зовнішньої зони дільниць №2/12, близько 14-50 год., перекинув його через паркан на територію колонії.
Того ж дня, близько 16-55 год. працівниками поліції в ході огляду території колонії було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходились речовина зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком експертизи №612 від 29 квітня 2016 року є особливо небезпечним засобом - «канабісом», масою в перерахунку на висушену речовину 20,28 г; речовина, яка згідно з висновком експертизи №611 від 29 квітня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - «опієм ацетильованим», масою в перерахунку на суху речовину 0,183 г, які занесені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (таблиця № 1, список № 1).
Крім цього, ОСОБА_6 за місцем свого мешкання знов запакував частину наркотичного засобу «канабісу» в поліетиленовий пакунок, також поклав туди таблетку, яка в своєму складі містить бупренорфін, який обклеїв скотчем.
14 квітня 2016 року близько 22-00 год. ОСОБА_6 поклав цей пакет до своєї кишені та на автомобілі перевіз до території ДУ «Шосткинська виправна колонія №66», де в районі зовнішньої зони дільниць №2/12 близько 22-40 год. перекинув його через паркан на територію колонії.
Цього ж дня, близько 23-45 год., працівниками поліції в ході огляду території колонії було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, обклеєний скотчем, в якому знаходились: речовина зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком експертизи №614 від 05 травня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», масою в перерахунку на висушену речовину 0,760 г; частина таблетки білого кольору, яка згідно з висновком експертизи №610 від 10 травня 2016 року в своєму складі містить бупренорфін, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки складає 0,0177 г, які занесені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770.
Крім цього, ОСОБА_6 за місцем свого мешкання знов запакував частину наркотичного засобу «канабісу» в поліетиленовий пакунок, поклавши до нього ще й подрібнену таблетку, що в своєму складі містить бупренорфін, та обклеїв пакунок скотчем.
03 травня 2016 року близько 21-50 год. ОСОБА_6 поклав вищевказаний поліетиленовий пакет до своєї кишені та на автомобілі таксі перевіз до території ДУ «Шосткинська виправна колонія №66», де в районі зовнішньої зони дільниць № 2/12 близько 22-09 год. перекинув його через паркан.
Цього ж дня, близько 23-20 год. працівниками поліції в ході огляду колонії було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, обклеєний скотчем, в якому знаходилась: речовина зеленого кольору, у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком експертизи №707 від 31 травня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», масою в перерахунку на висушену речовину 14,87г, порошкоподібна речовина, білого кольору, яка згідно з висновком експертизи №708 від 02 червня 2016 року в своєму складі містить бупренорфін, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки складає 0,0082 г., які занесені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
В подальшому, ОСОБА_6 , за місцем свого мешкання, запакував останню частину наркотичного засобу «канабісу», в поліетиленовий пакунок, який обклеїв скетчем та 10 травня 2016 року біля 21-30 год. поклав вказаний пакунок до своєї кишені та на автомобілі таксі перевіз до території ДУ «Шосткинська виправна колонія №66», де в районі зовнішньої зони дільниць № 2/12 близько 14-50 год. перекинув його через паркан.
Цього ж дня, близько 23-30 год. працівниками поліції в ході огляду території колонії було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, обклеєний скотчем, в якому находилась речовина зеленого кольору у сухому подрібненому стані, яка згідно з висновком експертизи №710 від 01 червня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», масою в перерахунку на висушену речовину 21,37 г, який занесений до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
Окрім цього, 14 липня 2016 в ранковий час доби ОСОБА_6 на узбіччі дороги біля буд. 25 по вул. Прорізній в м. Шостка знайшов поліетиленовий пакет з двома одиночними пластинами таблеток «Subutex», з складі яких міститься особливо небезпечний наркотичний засіб «бупренорфін», при цьому одна таблетка була розламана навпіл, а друга розтерта в порошкоподібну речовину. Знаючи, що знайдені ним таблетки є наркотичним засобом, ОСОБА_6 вирішив знайдений поліетиленовий пакет перекинути через огорожу ДУ «Шосткинська виправна колонія №66» в місця позбавлення волі особам, які відбувають покарання. Знайдений пакет поклав до кишені свого одягу та з метою збуту переніс за місцем свого мешкання на той час: АДРЕСА_1 .
14 липня 2016 року в денний час доби, обклеївши знайдений поліетиленовий пакет ізоляційною стрічкою, поклав його до своєї кишені та на рейсовому автобусі перевіз до ДУ «Шосткинська виправна колонія №66», де близько 15-44 год. перекинув вищевказаний пакунок через паркан на її територію і був затриманий працівниками колонії.
У подальшому, цього ж дня працівниками поліції в ході огляду території колонії було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, обклеєний ізоляційною стрічкою, в якому знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору та одна пошкоджена таблетка, які згідно з висновком експертизи №19/119/7-2/1062е від 17 серпня 2016 року в своєму складі містять бупренорфін, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, та маса, якого в порошкоподібній речовині складає - 0,0020 г., в пошкодженій таблетці - складає 0,0066 г., загальною масою 0,0086 г., які занесені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770.
2) У середині листопада 2015 року у вечірній час доби ОСОБА_6 проник до гаражу, розташованого біля буд. АДРЕСА_2 , звідки незаконно заволодів мопедом «SUSUKI SEPIА», модель «AF 50ZZM», вартістю згідно з висновком автотоварознавчої експертизи №208 від 24 червня 2016 року - 6023,21 грн., належного ОСОБА_10 , спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після цього з місця вчинення злочину зник та розпорядився мопедом на власний розсуд.
3) Крім цього, 16 травня 2016 року близько 10-00 год. ОСОБА_11 із ОСОБА_6 прийшли за місцем мешкання ОСОБА_12 , який забув ключі від квартири у свого знайомого, де переконавшись, що вдома нікого не має, відімкнувши ключами замки вхідних дверей, проникли до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали майно: мобільний телефон марки «GSMART» чорного кольору, б/в, вартістю 700 грн.; навушники для мобільного телефону, безпровідні, б/в, вартістю 1000 грн.; iPad 2 білого кольору, б/в, вартістю 15000 грн., фен «ROTEX» рожевого кольору, б/в, вартістю 164,68 грн., електричний шуруповерт зеленого кольору, вартістю 2500 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 19364,68 грн., після цього з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
4) У подальшому, 21 березня 2017 близько 06-00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , таємно від оточуючих викрав ноутбук марки «HP 255», серійний номер SCND 5243 в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_9 , спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 2250 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
5) 21 листопада 2017 року близько 17-00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_4 , відкрив хвіртку в паркані та зайшов до господарського двору цього будинку, який є власністю ОСОБА_13 , звідки викрав велосипед марки «Україна», ринкова вартість якого з урахуванням зносу від експлуатації, на момент скоєння злочину, становила 1100 грн., чим спричинив потерпілому збитків на зазначену суму. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення та вимоги апеляційної скарги, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги та його захисника ОСОБА_8 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу підзахисного, думку прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на зібраних по справі доказах та учасниками кримінального провадження не оспорюються, а тому колегія суддів, не встановивши істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції дійти правильних висновків в цій частині, не переглядає їх відповідно до ч.1 ст.404 КПК України.
Дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України кваліфіковані судом правильно.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо призначеного йому покарання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Відповідно до вищевказаних засад, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання у кожному конкретному випадку мають значення і повинні братися до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Отже, загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання, а тому суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й ті положення, що передбачені ч.1 ст.69 КК, згідно яких за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. При цьому невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість (ст.414 КПК), а ступінь тяжкості вчиненого злочину, у значенні ст. 414 КПК, означає з'ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінального закону.
Так, призначаючи ОСОБА_6 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, три з яких відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, четверте - середньої тяжкості, їх характер та наслідки від вчинених обвинуваченим злочинів. Також в достатній мірі врахував характеризуючі особу обвинуваченого дані, який є раніше судимим, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має професійно-технічну освіту, до взяття під варту мав регулярні заробітки, працюючи неофіційно, неодружений, утриманців не має, проживав разом з матір'ю. За місцем проживання характеризується позитивно.
В якості пом'якшуючих покарання обставин за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.307, ч.2 ст.289 КК України визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що було підтверджено і стороною обвинувачення, а щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України пом'якшуючою покарання обставиною також визнав добровільне відшкодування обвинуваченим шкоди.
Як обставину, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України врахував рецидив злочинів.
Крім того, призначаючи обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, суд першої інстанції врахував наявність трьох вищезазначених пом'якшуючих покарання обставин, наведені дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, що проявилося відсутності претензій з боку потерпілого, поведінку обвинуваченого після вчинення злочинних дій, який повернув власнику, належний йому транспортний засіб.
Призначаючи покарання за ч.2 ст.307 КК України суд врахував наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, наведені дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, незначну вагу наркотичних засобів, які були предметом злочину, відсутність тяжких наслідків від злочину, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, на виконання вимог положень ст.ст.50, 65, 69 КК України щодо призначення покарання за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.307 КК України обґрунтовано вважав за можливе призначити покарання за вчинення вказаних злочинів нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями вказаних статей Кримінального кодексу України, зокрема за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 4 місяці без застосування додаткового покарання - конфіскації майна, а за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців, не призначаючи додаткове покарання, передбачене санкцією цієї норми КК України як обов'язкове.
Покарання за вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України призначено судом в межах, установлених у відповідних санкціях вказаних норм кримінального закону.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_6 покарання відповідає його меті, гуманності, справедливості, фактичним обставинам кримінального провадження, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), а також є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, судом першої інстанції в повній мірі були дотримані вищевказані норми закону, окрім цього в своєму рішенні суд врахував в тому числі і ті обставини, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , призначивши при цьому йому покарання в тому числі із застосуванням ст.69 КК України.
Обґрунтованих доводів, які б свідчили про неправильне застосування кримінального закону, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду першої інстанції та застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого покарання, про що просить обвинувачений в поданій апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2019 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4