Провадження № 11-кп/4820/39/20
Справа № 683/2952/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: Доповідач ОСОБА_2
28 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015240220000605 від 29.07.2015 року, за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 , та обвинуваченої ОСОБА_10 на вирок Старокостянтинівського районного суду від 14 травня 2019 року,
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2019 року,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан Лабунь Шепетівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання із встановленням йому іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Постановлено стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід не застосовувати.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Хижники Старокостянтинівського району Хмельницької області, українку, громадянку України, з середньою освітою, одружену, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу по АДРЕСА_3 , раніше не судиму, -
визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначено їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.
Обрано ОСОБА_10 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 постановлено рахувати з 14 травня 2019 року.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 553,98 грн.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
За вироком суду, обвинувачений ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб, а обвинувачена ОСОБА_13 також шляхом зловживання службовим становищем, в період з 28 липня 2015 року по 29 липня 2015 року вчинили заволодіння та розтрату зерна пшениці ТОВ «Енселко Агро» Старокостянтинівського району Хмельницької області під час перевезення з поля поблизу сіл Радківці та Жабче Старокостянтинівського району на ТОВ Кононівський елеватор Старокостянтинівського району Хмельницької області за таких обставин.
Обвинувачений ОСОБА_9 , будучи фізичною особою - підприємцем, здійснював вантажні перевезення зерна пшениці згідно договору про надання послуг по перевезенню вантажів № 01.07.2015/РЭ32ГЗ, укладеного з ТОВ «Енселко Агро» Старокостянтинівського району Хмельницької області. Відповідно п. 1.1 даного договору обвинувачений ОСОБА_9 (виконавець) взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому товариством (замовником) вантаж (згідно із транспортною накладною), з місця відправлення до пункту призначення по маршруту вказаного замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувач), а замовник взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. У відповідності до пп. 2.3 п. 2 договору, обвинуваченого ОСОБА_9 зобов'язано нести повну матеріальну відповідальність за псування, зниження або втрату наданих для перевезення вантажів.
Обвинувачена ОСОБА_10 , яка працювала на посаді менеджера ТОВ «Енселко Агро», будучи службовою особою підприємства, наділеною повноваженнями щодо виконання адміністративно-господарських функцій, та на підставі договору б/н про повну матеріальну
відповідальність від 07 квітня 2014 року, укладеного з товариством, прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення, збереження ввірених їй матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Енселко Агро» та доставлялись до ТОВ «Кононівський елеватор» (п. 1 договору). Була ознайомлена із наказом директора ТОВ «Енселко-Агро» № 237-ОД від 08 липня 2015 року «Про призначення відповідальними особами на період збирання урожаю 2015 року», відповідно до якого її призначено відповідальною особою за виписку товарно-транспортних накладних по реалізації продукції з поля на елеватори та зернотоки ТОВ «Енселко-Агро», та із Процедурою надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах, здійснювала повноваження, передбачені п. 4.2.3, відповідно до якого відповідальною особою в полі виписуються товарно-транспортні накладні на кожен автомобіль та фіксується реєстрація виїзду кожного завантаженого автомобіля в Журналі обліку вивезення продукції з поля під час збирання урожаю 2015 року.
28 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_9 , будучи матеріально відповідальною особою за передане йому для перевезення зерно, запропонував обвинуваченій ОСОБА_10 , яка будучи матеріально відповідальною особою, і за своїм службовим становищем, займалась оформленням передачі зібраного зерна від комбайнера до водія для перевезення, шляхом виписки товарно-транспортних накладних, їх реалізації та видачі пломб для опломбування тентів кузова автомобілів, заволодіти зерном пшениці під час перевезення з поля поблизу с. Жабче Старокостянтинівського району на ТОВ Кононівський елеватор. Обвинувачена ОСОБА_10 погодилась з даною пропозицією.
Так, 28 липня 2015 року біля 19 години обвинувачений ОСОБА_9 , реалізовуючи попередню домовленість із ОСОБА_10 , після завантаження свого автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , із причепом, державний номер НОМЕР_2 , зерном пшениці загальною вагою 31360 кг на полі поблизу с. Жабче Старокостянтинівського району, з метою уникнення контролю охорони, всупереч умовам укладеного договору, не забезпечив пломбування тенту вказаного автомобіля, вийняв із прикурювача автомобіля GPS-трекер, тим самим вимкнувши його, здійснив перевезення зерна пшениці до філії ПАТ «ДПЗКУ» «Старокостянтинівський елеватор» по вул. Кривоноса, 1 м. Старокостянтинів. Для безперешкодного перевезення зерна обвинувачений ОСОБА_14 використав товарно-транспортну накладну № 064063 від 28 липня 2015 року, заповнену невстановленою слідством особою, про перевезення зерна з с. Бражинці Полонського району на Старокостянтинівський елеватор.
Обвинувачена ОСОБА_13 , згідно розподілених ролей, на порушення п. 4.2.3 Процедури надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах, зловживаючи своїм посадовим становищем не виписала товарно-транспортну накладну на перевезення зерна з поля поблизу с. Жабче Старокостянтинівського району на ТОВ Кононівський елеватор, не видала пломбу та не забезпечила пломбування автомобіля з причепом, надала дозвіл на виїзд автомобіля та вивезення зерна з поля.
Вказане зерно пшениці обвинувачений ОСОБА_14 перевіз на Старокостянтинівський елеватор і в період з 20 години 40 хвилин по 21 годину 07 хвилин по фіктивній накладній № 064063 від 28 липня 2015 року здав на Старокостянтинівський елеватор, тим самим спричинивши товариству майнову шкоду на суму 102547,2 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, 29 липня 2015 року біля 09 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_9 , реалізовуючи попередню домовленість із ОСОБА_10 , після завантаження свого автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , із причепом, державний номер НОМЕР_2 , зерном пшениці, загальною вагою 32280 кг на полі поблизу с. Жабче Старокостянтинівського району, з метою уникнення контролю охорони, всупереч умовам укладеного договору, не забезпечив пломбування тенту вказаного автомобіля, вийняв із прикурювача автомобіля GPS-трекер, тим самим вимкнувши його, здійснив перевезення зерна пшениці до філії ПАТ «ДПЗКУ» «Старокостянтинівський елеватор» по вул. Кривоноса, 1 м. Старокостянтинів. Для безперешкодного перевезення зерна обвинувачений ОСОБА_14 використав товарно-транспортну накладну № 064064, в яку особисто вніс завідомо неправдиві дані про пункт навантаження зазначеного автомобіля в с. Бражинці Полонського району та про пункт розвантаження Старокостянтинівський елеватор, під час чого був затриманий працівниками служби охорони ТОВ «Енселко-Агро», спричинивши товариству майнову шкоду на суму 105555,6 грн.
В свою чергу обвинувачена ОСОБА_10 , згідно розподілених ролей, на порушення п. 4.2.3 Процедури надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах, зловживаючи своїм посадовим становищем не виписала товарно-транспортну накладну на перевезення зерна з поля поблизу с. Жабче Старокостянтинівського району на ТОВ Кононівський елеватор, не видала пломбу та не забезпечила пломбування автомобіля з причепом, надала дозвіл на виїзд автомобіля та вивезення зерна з поля.
Всього, своїми умисними діями обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинили ТОВ «Енселко Агро» майнову шкоду на загальну суму 208102,8 грн.
В поданій апеляційній скарзі, захисник обвинуваченої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_12 зазначає, що вирок Старокостянтинівського районного суду від 14 травня 2019 року щодо ОСОБА_10 слід скасувати та кримінальне провадження закрити, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватосні особи в суді і вичерпанні можливості їх отримання. Запобіжний захід, застосований за вироком до ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши її з-під варти в залі суду. Зазначає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим. Обвинувачення ОСОБА_10 ґрунтується на суперечлих, непослідовних та нелогічних показаннях обвинуваченого ОСОБА_9 , які суд поклав в основу обвинувального вироку. Так, зазначає, що суд обгрутовуючи вину ОСОБА_10 у вчиненні кримінованого їй злочину, у вироку зазначив показання ОСОБА_9 , де він вказує, що 26-27 липня 2015 року домовився з ОСОБА_10 про викрадення зерна. Однак, звертає увагу суду нате, що вона вперше приступила до виконання обов'язку обліковця 28 липня 2015 року. Крім того, вказує, що з такою пропозицією ОСОБА_9 до неї ніколи не звертався. Про викрадення зерна вона дізналась наступного дня після затримання ОСОБА_9 . Також, зазначає, що 28 липня та 29 липня 2015 року вона виписувала товарно-транспортні накладні водіям, які підходили до неї в ці дні, а за збереження врожаю відповідала охорона, яка знаходилась на полі. Наголшує на тому, що свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які допитувалися судом, пояснили порядок видачі, реєстрації супровідних документів на вивіз зерна та охорони зерна в період збору урожаю. Зазначає, що на підтвердження попередньої домовленості між обвинуваченими суд послався на данні роздруківок телефонних розмов, згідно з якими 28 липня 2015 року ОСОБА_19 , після вивантаження зерна на елеваторі, дзвонив ОСОБА_10 . Зауважує, що дані обставини не є беззаперечним доказом вчинення його підзахисною злочину в співучасті з ОСОБА_9 , оскільки ОСОБА_10 повідомляла водіїв по телефону про те, що комбайни будуть збирати врожай вночі та водії, з цього приводу, самі телефонували до неї. Вказує, що будь-яких інших доказів про причетність його підзахисної до вичнення злочну з ОСОБА_9 органи обвинувачення суду не надали.
Крім того, вважає, що навіть за обставин, викладених у вироку, судом неправильно застовано Закон України про кримінальну відповідальність, а саме, при кваліфікації дій ОСОБА_10 , яка не була наділена організаційно- розпорядчими або адміністративно-господарчими функціями і не мала підлеглих, суд визнав в її діях таку кваліфікуючу ознаку, як зловживання службовим становищем. Також, вважає, що навіть, виходячи з доведеності вини ОСОБА_10 , вона повинна нести відповідальність як пособник, оскільки усунула перешкоду в постановці зерна на облік і дала ОСОБА_14 можливість ним заволодіти.
Також, судом невірно інкриміновано моїй підзахисній таку кваліфікуючу ознаку, як вичнення злочину у великих розмірах, мотивуючи це тим, що судом безпідставно визнано продовжуваним злочином вчинення двох окремих епізодів розкрадання зерна, оскільки наявні ознаки повторності. При повторності злочинів відповідні кількісні показники обчислюються за кожен злочин окремо; розмір яких визначається в порядку встановленому на час вчинення кожного злочину, і загальна їх сума на кваліфікацію злочину не впливає.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_10 просить вироку суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд, при цьому зазначає, що підтримує доводи захисника - адвоката ОСОБА_12 , викладені в поданій ним апеляційній скарзі. Разом з тим, додатково зазначає, що суд при постановлені оскаржуваного вироку належно не дослідив та відповідно і не взяв до уваги, що у ТОВ « Ансел-Агро» існує порядок обліку врожаю при його збиранні та транспортуванні до місця зберігання. Вказує, що після заванаження і перевірки зерна, водій та охоронець опломбовують тент і після цього охоронець має внести номера пломб у спеціальну програму на своєму телефоні, разом із номерами GPS машини, після відображення вказаного на центральному пульті, охоронець дає дозвіл на виїзд машини з поля. Товарно-транспортні накладні (ТТН), які вона видавала - це документ тільки внутрішнього користування, форма обліку, яку на підприємстві використовували поки перевіряли надійність електронної системи обліку. Тому, зазначає, що видача пломб і ТТН не дає можливості водію безконтрольно виїхати з вантажем з поля. Звертає увагу суду на те, що під час судового розгляду не було з'ясовано питання, щодо повернення пломб після розвантажена зерна, при цьому заувважуючи, що пломбу повертали не їй, а охороні. Стверджує, що вона не знала, що водій вантажівки вивезе з поля зерно поза увагою охорони і агронома якій на полі обліковує врожай. Також зазначає, що ОСОБА_9 в своїх показах вказував на ОСОБА_15 (агронома), як на особу, яка надала йому можливість вевезти зерно, відкликавши охоронця та знавши GPS/
Крім того, посилається на порушення її права на захист, оскільки захисник ОСОБА_12 захищав не тільки її інтереси, а і інтереси іншого обвинуваченого ОСОБА_9 , які суперечать один одному.
Вирок суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 не оскаржувався.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданих обвинуваченою та захисником апеляційних скарг, думку представника потерпілого та прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та оговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають за таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України України та відповідно його кримінально - правова оцінки не оскаржується, тому не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції та колегією суддів не перевіряються.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами по справі, яким суд дав вірну кримінально - правову оцінку.
Як вбачається з вироку суду свою причетність до вчинення злочину обвинувачена ОСОБА_10 не визнала. Вказала, що в її обов'язки входило видача накладних та пломб для пломбування кузовів автомобілів, також вона вела книгу виходу продукції з поля, де вказувала номер поля, прізвище водія, марку автомобіля, номер накладної, яка видана при виїзді з поля, та номер пломб, які видані водію для опломбування кузова. Зазначила, що відповідно до укладеного з ТОВ «Енселко-Агро» 07 квітня 2014 року договору про повну матеріальну відповідальність, вона прийняла на себе таку відповідальність лише у випадках безпосередньої передачі їй цінностей від працедавця чи третіх осіб. Їй були передані лише товарно-транспортні накладні та пломби для пломбування, а не пшениця. Наказом № 237-ОД від 08 липня 2015 року керівництво товариства призначило її відповідальною за виписку та контроль товарно-транспортних накладних по реалізації продукції з поля на елеватори та зернотоки ТОВ «Енселко-Агро» під час збирання урожаю 2015 року. Вона не бачила як автомобіль обвинуваченого ОСОБА_14 із зерном виїхав із поля без обліку. Будь-яких домовленостей із ОСОБА_14 про вивезення зерна із поля без обліку вона не мала, а чому останній вказує на попередню з нею змову про вивезення зерна вона не знає.
Винність ОСОБА_10 в інкримінованому злочині підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_14 , показами представника потерпілої особи - ТОВ «Енселко Агро» Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_11 і свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 .
Обвинувачений ОСОБА_14 пояснив, що в двадцятих числах липня 2015 року погодився на пропозицію невідомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_26 , який представився представником ТОВ «Колосал Сервіс», продати йому зерно пшениці, вивезене з поля ТОВ «Енселко-Агро», згрузивши його на Старокостянтинівському елеваторі. В зв'язку з чим він домовився з ОСОБА_10 за винагороду випустити його автомобіль з поля, не записувати в журнали та не виписувати накладної на вказаний автомобіль, на що остання погодилася. Ввечері 28 липня 2015 року він завантажив автомобіль з причепом зерном пшениці, ОСОБА_27 в свою чергу не виписала на вказаний автомобіль накладної, не видала пломби для опечатування кузова. GPS-трекер він вимкнув, щоб охорона не помітила, що автомобіль виїхав з поля. В подальшому завіз зерно пшениці на Старокостянтинівський елеватор, де здав його по накладній, яку видав ОСОБА_26 . Вранці 29 липня 2015 року він знову завантажив автомобіль з причепом пшеницею, ОСОБА_10 не записала автомобіль у власний журнал, не видала йому товарно-транспортну накладну ТОВ «Енселко- Агро», не давала пломб. Після зважування зерна на Старокостянтинівському елеваторі його затримали охоронці ТОВ «Енселко-Агро». Накладні ОСОБА_26 надавав вже з печатками, першу заповнив сам, щоб показати, як її правильно заповняти, він тільки проставив дату, а другу заповнював він сам. Домовлялись про розрахунок за вивезене зерно через декілька днів після сушки зерна на елеваторі.
Представник потерпілої особи - ТОВ «Енселко Агро» Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_11 , підтвердив факт заволодіння 28 та 29 липня 2015 року обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зерном пшениці на загальну суму 208102,8 грн. На час розгляду справи завдана шкода відшкодована у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції показав, що працює охоронцем в ТОВ «Енселко- Агро», 28 липня 2015 року о 8 годині заступив на добове чергування на поле № 60 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, перевіряв пломби тентування на автомобілях та справність трекерів на кожному автомобілі. З 18 год. за вказівкою агронома в зв'язку з розгрузкою мінеральних добрив виїздив на інший кінець поля і за транспортом, який вивозить зерно з поля він не стежив.
Свідок ОСОБА_21 в суді першої інстанції показав, що працює комбайнером в ТОВ «Енселко-Агро». 29 липня 2015 року згідно розпорядження керівництва завантажував автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 із причепом, яким керував водій ОСОБА_9 . Обліковцем на полі була ОСОБА_10 .
Аналогічні показання в судовому засіданні суду першої інстанції і надав свідок ОСОБА_22 .
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_17 показав, що працює старшим охоронцем групи швидкого реагування ТОВ «Енселко-Агро» і в його обов'язки входить: контроль за порядком поступлення на підприємство, збереження та переміщення ТМЦ, перевірка роботи охоронців, забезпечення охорони незавершеного виробництва, супроводження всіх видів польових та збиральних робіт, виявлення можливих розкрадань та зловживання службовим становищем, доповідати керівництву про виявлену нестачу. Зранку, 29 липня 2015 року за вказівкою начальника служби охорони, він до автомобіля КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 непомітно для водія на раму автомобіля причепив «трекер». Після завантаження, водій поспілкувався з обліковцем ОСОБА_10 та поїхав з поля.
Свідок ОСОБА_18 в суді першої інстанції показав, що працює керівником відділення, відповідає за організацію контролю за збереження товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Енселко-Агро». 28 липня 2015 року у вечірній час біля Старокостянтинівського елеватора побачив автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , який надає послуги товариству по перевезенню зерна. Перевіривши роботу GPS- трекера, встановив, що трекер на автомобілі не працює, хоча згідно договору повинен бути включений. Наступного дня в результаті перевірки було встановлено, що в реєстрі охоронця був здійснений запис про виїзд напередодні даного автомобіля з поля, а в журналі обліковця такий запис був відсутній. У зв'язку із цим на автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 ., непомітно для водія на раму автомобіля причепив «трекер». Після завантаження водій поїхав з поля. Від диспетчерського центру отримав інформацію про те, що даний автомобіль відхилився від маршруту та заїхав на Старокостянтинівський елеватор, де і було затримано водія ОСОБА_9 .
В суді першоїі інстанції свідок ОСОБА_24 показала, що працює вагарем на Старокостянтинівському елеваторі. 28 липня 2015 року на вагову заїхав автомобіль марки КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , із причепом під керуванням ОСОБА_9 з накладною від ТОВ «Колосал Сервіс», а потім 29 липня 2015 року на вагову знову заїхав цей же автомобіль під керуванням ОСОБА_9 з накладною від ТОВ «Колосал Сервіс». Після зважування автомобіля водія ОСОБА_9 було затримано працівниками поліції.
Свідок ОСОБА_28 в суді першої інстанції суду покакав, що працював у 2015 році директором на Старокостянтинівському елеваторі, 28 липня 2015 року на елеватор здавали зерно від ТОВ «Колосал Сервіс», з якою у елеватора був договір про прийомку зерна на обробку, а потім 29 липня 2015 року при повторній спробі здачі зерна приїхала охорона ТОВ «Енселко-Агро» із поліцією і заявили про те що у них із поля вивезли незаконно зерно. Після чого водія, який намагався здати зерно по фіктивних документах, затримали, а зерно переважили.
Свідок ОСОБА_29 в суді першох інстанції показав, що працював в ТОВ «Енселко-Агро» на посаді агронома. В його обов'язки входило нагляд за польовими роботами (якість посіву, обробка урожаю, збирання урожаю). 28 липня 2015 року в першій половині дня перебував на полі біля с. Радківці Старокостянтинівського району, а в другій половині дня за вказівкою головного агронома ОСОБА_30 , поїхав на поле біля с. Жабче Старокостянтинівського району, де перебував до півночі. 29 липня 2015 року був задіяний при зборі урожаю пшениці на полях біля сіл Жабче та Капустин Старокостянтинівського району. Того ж дня працівники охорони товариства перевіряли його службовий автомобіль з приводу відшукування GPS-трекера, під час чого нічого не виявили. ОСОБА_9 особисто не знає. ОСОБА_10 знає по роботі обліковця. Товарно-транспортні накладні видає обліковець. Автомобілі, які виїжджають з поля опломбовує обліковець та охоронець. Пломби знаходяться в обліковця, який видає пломби водію, який в присутності обліковця та охоронця опечатує тент.
В суді першох інтанції свідок ОСОБА_25 показав, що працював на початку 2015 року в ТОВ «Енселко-Агро» на посаді керівника структурного підрозділу та обвинувачену ОСОБА_10 , яка на той час працювала обліковцем, характеризує позитивно.
Наявність факту попередньої домовленості між обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по вчиненню інкримінованого їм злочину підтверджується даними роздруківки їх телефонних розмов. Так, після того, як обвинувачений ОСОБА_14 здав зерно на Старокостянтинівський елеватор, він про дану обставину повідомив обвинувачену ОСОБА_10 , що підтверджується даними роздруківки телефонних переговорів та журналу обліку охоронця Старокостянтинівського елеватора (згідно журналу обліку охоронця від 28 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_14 в'їхав на Старокостянтинівський елеватор о 20 годині 40 хвилин і виїхав о 21 годині 07 хвилин; розмова між обвинуваченими мала місце о 21 годині 09 хвилин).
Об'єктивно вина обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні вказаного злочину також підтверджується :
- даними протоколу огляду місця події від 29 липня 2015 року з фототаблицями на території Старокостянтинівського елеватора, згідно якого виявлено автомобіль марки КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , із причепом, державний номер НОМЕР_2 , завантажені зерном пшениці (т. 1 а.к.п. 11-15), власником якого являється ОСОБА_9 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (т. 1 а.к.п.15);
- даними протоколу звауваження від 29 липня 2015 року, відповідно до змісту якого, встановлена вага, вилученого зерна пшениці - 32280 кг. (т. 1 а.к.п. 18, 19);
- даними товарно-транспортної накладної №014082 від 29 липня 2015 року, відповідно до якої, ОСОБА_9 автомобілем марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 із причепом державний номер НОМЕР_2 зобов'язався перевезти зерно пшениці вагою 32280 кг від ТОВ «Енселко-Агро» до ТОВ «Кононівський елеватор» Веснянське відділення ТОВ «Енселко-Агро»;
- даними товарно-транспортної накладної від 28 липня 2015 року за №064063, згідно змісту якої, автомобільний перевізник ОСОБА_31 на автомобілі марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на замовлення «Колосал - Сервіс» зобов'язувався перевезти 31360 кг пшениці на Старокостянтинівський елеватор, пункт навантаження с. Бражинці Полонського району (т. 2 а.к.п. 156);
- даними товарно-транспортної накладної від 29 липня 2015 року за № 064064, відповідно до якої, автомобільний перевізник ОСОБА_31 на автомобілі марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на замовлення «Колосал - Сервіс» зобов'язувався перевезти 47520 кг пшениці на Старокостянтинівський елеватор, пункт навантаження с. Бражинці Полонського району (т. 2 а.к.п. 155).
Відповідно до журналу вивозу з поля продукції ТОВ «Енселко-Агро» за 2015 р., який заповнювала обліковець ОСОБА_10 , відсутні відомості за 28 та 29 липня 2015 року про вивіз зерна пшениці автомобілі марки КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 .
За договором про повну матеріальну відповідальність № б/н, укладеного між ОСОБА_10 та ТОВ «Енселко-Агро» працедавець в цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей (грошові кошти та інші) «Цінності», які належать працедавцю по праву оперативного управління, господарського ведення, власності або на іншій підставі, а рівноправно цінностей які знаходяться у нього на збереженні покладає, а працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому цінностей на умовах, зазначених в даному договорі. Цінності признаються ввіреними у наступних випадках: проведено безпосередньо передачу цінностей від працедавця до правника; працівник приступив до роботи, приймає цінності від третіх осіб (від попереднього працівника, який прийняв цінності у встановленому порядку та ін.) (п. 1). Працівник, який підписав даний договір по роду виконання ним службових обов'язків - менеджер, безпосередньо пов'язаний із збереженням, обробкою, передачею (відпуском) і перевезенням цінностей (у відповідності до посадової інструкції). Факт прийому - передачі цінностей відображається в акті прийому - передачі (або в іншому аналогічному документі) та підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2). В обов'язки працівника входить вживати заходи для збереження цінностей, запобіганню нанесенню збитків; негайно повідомляти працедавця про всі обставини, що загрожують збереженню ввірених йому цінностей; суворо дотримуватись правил здійснення операцій з цінностями та їх збереження (п. 4) (т.1 а.к.п.37).
У журналі охоронця ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація (філія Старокостянтинівський елеватор) за записом № 24 від 28 липня 2015 року вказано відправника Колосал - Сервіс, автомобіль марки Камаз, державний номер НОМЕР_1 , культура пшениця, вага брутто 46560; в'їзд 20 год. 40 хв.; виїзд 21 год. 07 хв.; ТТН 064063 (т.1 а.к.п.122).
Аналогічна інформація міститься у відомостях вагаря ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація (філія Старокостянтинівський елеватор) за записом № 24 від 28 липня 2015 року (т.1 а.с.123-124).
Наказом директора ТОВ «Енселко-Агро» № 237-ОД від 08 липня 2015 року з додатком №1, з метою збереження ТМЦ під час збирання урожаю 2015 року було призначено відповідальними особами за виписку ТТН по реалізації продукції з поля на елеватори та зернотоки ТОВ «Енселко- Агро» під час збирання врожаю 2015 року, яких зобов'язано здійснювати чіткий контроль по виписці ТТН на полях ТОВ «Енселко-Агро», в тому числі ОСОБА_10 (т. 1 а.к.п. 133-136).
У відповідності до посадової інструкції менеджера села, якими ОСОБА_10 була повідомлена під підпис 25 липня 2014 року, менеджер села: зобов'язаний контролювати збереження товарно-транспортних цінностей та технічних засобів (п. 4.17); несе матеріальну відповідальність разом з агрономічним та інженерним відділом за збереження ТМЦ і за збереження технічних засобів (п. 4.18).
Внутрішнім стандартом визначена процедура надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах п. 4.2 (виконання робіт по збиранню врожаю): виїзд автотракторної техніки здійснюється виключно у відповідності до процедури обліку подорожніх листів (трактористів, водіїв, комбайнерів), відповідальними за операцію є, зокрема, обліковець та охоронник, що відображається в книзі обліку видачі подорожніх листів вантажного автомобіля (додаток 11) та в книзі обліку видачі подорожніх листів тракториста - машиніста (додаток 10) (п. 4.2.1.); реєстрація вибуття з поля автомобіля, завантаженого зерном, оформлення та реєстрація товарно-транспортних накладних (далі ТТН). ТТН виписується відповідальною особою у полі, на кожну машину, при відправці зерна на склад або елеватор, в 3-х примірниках (1-й - підприємству; 2-й - елеватору; 3-й до подорожнього листа водія. При перевезенні зерна автомашинами транспортного перевізника на підставі договору, ТТН виписується в 4-х примірниках: 3-й - до акту на виконані роботи; 4-й - направляється через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу, згідно з договором. Відповідальна особа визначається наказом директора підприємства. Відповідальна особа здійснює реєстрацію виїзду кожного завантаженого автомобіля в журналі обліку вивезення продукції з поля та заповнює ТТН, вказуючи при цьому такі реквізити: дата; марка та державний номер автомобіля та причепа; вантажовідправник; № подорожнього листа вантажного автомобіля/для власної техніки; ПІБ водія; вологість (інформація надається агрономом); номер поля; назву продукції; номер пломби; номер завантаження. У разі відправки зразу на елеватор додатково заповнює: пункт завантаження; пункт розгрузки та видає водію. Ця інформація відображається в журналі вивезення продукції з поля (додаток 12) ТТН (додаток 28) (п. 4.2.3); при виїзді з поля обов'язково проводиться тентування кожного транспортного засобу здійснюється пластиковою номерною пломбою водієм транспортного засобу. Пломбу водієві видає відповідальна особа на полі. Не допускаються до перевезення готової продукції з поля транспортні засоби, які не обладнані для їх тентування та пломбування тентів відповідним чином. Відповідальними є водій та відповідальна особа, операція відбувається під час вибуття з поля. Інформація відображається в журналі вивезення продукції з поля (додаток 12) (т. 1 а. к.п. 146-148).
Відповідальною особою, що приймає участь у виконанні та дотриманні усіх пунктів даної процедури є ОСОБА_13 , в чому вона розписалась 10 липня 2015 року (том 1 а. с. 149).
Згідно наказу ТОВ «Енселко-Агро» № 23-вк від 01 лютого 2011 року ОСОБА_10 було прийнято на роботу з 01 лютого 2011 року на посаду техніка - землевпорядника департаменту «Жайвір» з оплатою праці згідно штатного розпису (т. 1 а.к.п. 150-152).
Доводи апеляційних скарг про те, що обвинувачення ОСОБА_10 ґрунтується на суперечливих, непослідовних та нелогічних показаннях обвинуваченого ОСОБА_9 , які суд поклав в основу обвинувального вироку, не знайшли свого підтвердження під час перевірки судом апеляційної інстанції. Обвинувачений ОСОБА_14 , як в суді першої так і апеляційної інстанції, чітко пояснив, що ввечері 28 липня 2015 року він завантажив автомобіль з причепом зерном пшениці, ОСОБА_27 в свою чергу не виписала на вказаний автомобіль накладної, не видала пломби для опечатування кузова. GPS-трекер він вимкнув, щоб охорона не помітила, що автомобіль виїхав з поля. В подальшому завіз зерно пшениці на Старокостянтинівський елеватор, де здав його по накладній, яку видав ОСОБА_26 . Вранці 29 липня 2015 року він знову завантажив автомобіль з причепом пшеницею, ОСОБА_10 не записала автомобіль у власний журнал, не видала йому товарно-транспортну накладну ТОВ «Енселко- Агро», не давала пломб. Після зважування зерна на Старокостянтинівському елеваторі його затримали охоронці ТОВ «Енселко-Агро». Накладні ОСОБА_26 надавав вже з печатками, першу заповнив сам, щоб показати, як її правильно заповняти, він тільки проставив дату, а другу заповнював він сам. Домовлялись про розрахунок за вивезене зерно через декілька днів після сушки зерна на елеваторі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що окрім данних роздруківок телефонних розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , на підтвердження попередньої домовленості між ними, будь-яких інших доказів про причетність ОСОБА_10 до вичнення злочну з ОСОБА_9 органи обвинувачення суду не надали, є необгрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень обвинуваченого ОСОБА_9 в двадцятих числах липня 2015 року погодився на пропозицію невідомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_26 , який представився представником ТОВ «Колосал Сервіс», продати йому зерно пшениці, вивезене з поля ТОВ «Енселко-Агро», згрузивши його на Старокостянтинівському елеваторі. В зв'язку з чим він домовився з ОСОБА_10 за винагороду випустити його автомобіль з поля, не записувати в журнали та не виписувати накладної на вказаний автомобіль, на що остання погодилася.
Відповідно до показань свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_17 29 липня 2015 року згідно розпорядження керівництва завантажував автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 із причепом, яким керував водій ОСОБА_9 . Обліковцем на полі була ОСОБА_10 . Зранку того дня ОСОБА_17 , за вказівкою наяальника служби охорони, до автомобіля КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 непомітно для водія на раму автомобіля причепив «трекер». Після завантаження, водій поспілкувався з обліковцем ОСОБА_10 та поїхав з поля.
Відповідно до внутрішнього стандарту визначна процедура надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах, а саме виїзд автотракторної техніки здійснюється виключно у відповідності до процедури обліку подорожніх листів, відповідальними за операцію є, зокрема, обліковець та охоронник. Відповідальна особа здійснює реєстрацію виїзду кожного завантаженого автомобіля в журналі обліку вивезення продукції з поля та заповнює ТТН.
Разом з тим, згідно журналу вивозу з поля продукції ТОВ «Енселко-Агро» за 2015 р., який заповнювала обліковець ОСОБА_10 , відсутні відомості за 28 та 29 липня 2015 року про вивіз зерна пшениці автомобілі марки КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 .
Вищезазначені обставини безпосерньо свідчать про попередню домовленість обвинуваченої ОСОБА_10 з ОСОБА_9 на вчинення інкримінованого їй злочину.
Доводи апелянтів в частині неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, а саме, при кваліфікації дій ОСОБА_10 , як зловживання службовим становищем, яка не була наділена організаційно- розпорядчими або адміністративно-господарчими функціями, не беруться до уваги, виходячи з наступного.
Зловживання службовим становищем, як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно - розпорядчі або адміністративно - господарчі функції всупереч інтересам служби незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально - відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.
Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність № б/н, укладеного між ОСОБА_10 та ТОВ «Енселко-Агро» працедавець в цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей (грошові кошти та інші) «Цінності», які належать працедавцю по праву оперативного управління, господарського ведення, власності або на іншій підставі, а рівноправно цінностей які знаходяться у нього на збереженні покладає, а працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому цінностей на умовах, зазначених в даному договорі. Цінності признаються ввіреними у наступних випадках: проведено безпосередньо передачу цінностей від працедавця до правника; працівник приступив до роботи, приймає цінності від третіх осіб (від попереднього працівника, який прийняв цінності у встановленому порядку та ін.) (п. 1). Працівник, який підписав даний договір по роду виконання ним службових обов'язків - менеджер, безпосередньо пов'язаний із збереженням, обробкою, передачею (відпуском) і перевезенням цінностей (у відповідності до посадової інструкції). Факт прийому - передачі цінностей відображається в акті прийому - передачі (або в іншому аналогічному документі) та підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2). В обов'язки працівника входить вживати заходи для збереження цінностей, запобіганню нанесенню збитків; негайно повідомляти працедавця про всі обставини, що загрожують збереженню ввірених йому цінностей; суворо дотримуватись правил здійснення операцій з цінностями та їх збереження (п. 4) (т.1 а.к.п.37).
Наказом директора ТОВ «Енселко-Агро» № 237-ОД від 08 липня 2015 року з додатком №1, з метою збереження ТМЦ під час збирання урожаю 2015 року було призначено відповідальними особами за виписку ТТН по реалізації продукції з поля на елеватори та зернотоки ТОВ «Енселко- Агро» під час збирання врожаю 2015 року, яких зобов'язано здійснювати чіткий контроль по виписці ТТН на полях ТОВ «Енселко-Агро», в тому числі ОСОБА_10 (т. 1 а.к.п. 133-136).
У відповідності до посадової інструкції менеджера села, якими ОСОБА_10 була повідомлена під підпис 25 липня 2014 року, менеджер села: зобов'язаний контролювати збереження товарно-транспортних цінностей та технічних засобів (п. 4.17); несе матеріальну відповідальність разом з агрономічним та інженерним відділом за збереження ТМЦ і за збереження технічних засобів (п. 4.18).
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_10 , відповідно до вказаного, працюючи на посаді менеджера, будучи службовою особою підприємства, була налілена повноваженнями щодо виконання адміністративно-господарських функцій,тобто суд обґрунтовано визнав в її діях таку кваліфікуючу ознак, як зловживання службовим становищем.
Твердження апелянтів, щодо відсутності в діях ОСОБА_10 кваліфікуючої ознаки: «вчинення злочину у великих розмірах», мотивуючи це тим, що судом безпідставно визнано продовжуваним злочином вчинення двох окремих епізодів розкрадання зерна є безпідставними, відповідно до досліджених матеріалів кримінального провадження між обвинуваченими з самого початку була домовленість на вичинення інкримінованого злочину, охопленого єдиним умислом, з єдиною метою та одного місця, що в свою чергу має ознаки продовжуваного злочину.
Відповідно до даних протоколу звауваження від 29 липня 2015 року, відповідно до змісту якого, встановлена вага, вилученого зерна пшениці - 32280 кг. (т. 1 а.к.п. 18, 19);
- даних товарно-транспортної накладної №014082 від 29 липня 2015 року, відповідно до якої, ОСОБА_9 автомобілем марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 із причепом державний номер НОМЕР_2 зобов'язався перевезти зерно пшениці вагою 32280 кг від ТОВ «Енселко-Агро» до ТОВ «Кононівський елеватор» Веснянське відділення ТОВ «Енселко-Агро»;
- даних товарно-транспортної накладної від 28 липня 2015 року за №064063, згідно змісту якої, автомобільний перевізник ОСОБА_31 на автомобілі марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на замовлення «Колосал - Сервіс» зобов'язувався перевезти 31360 кг пшениці на Старокостянтинівський елеватор, пункт навантаження с. Бражинці Полонського району (т. 2 а.к.п. 156);
- даних товарно-транспортної накладної від 29 липня 2015 року за № 064064, відповідно до якої, автомобільний перевізник ОСОБА_31 на автомобілі марки КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на замовлення «Колосал - Сервіс» зобов'язувався перевезти 47520 кг пшениці на Старокостянтинівський елеватор, пункт навантаження с. Бражинці Полонського району (т. 2 а.к.п. 155).
Кваліфікуюча ознака у великих розмірах (ч. 4 ст. 191) - на суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Як вбачається з показань представника потепілої сторони - ТОВ «Енселко Агро» Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_11 , підтвердив факт заволодіння 28 та 29 липня 2015 року обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зерном пшениці на загальну суму 208102,8 грн., що свідчить про правильність кваліфікації дії обвинуваченої ОСОБА_10 як вчинення злочину у великих розмірах.
Посилання в апеляціях на те, що існує порядок обліку врожаю при його збиранні та транспортуванні до місця зберігання, а саме що після заванаження і перевірки зерна, водій та охоронець опломбовують тент і після цього охоронець має внести номера пломб у спеціальну програму на своєму телефоні, разом із номерами GPS машини, після відображення вказаного на центральному пульті, охоронець дає дозвіл на виїзд машини з поля, перевірені та є такими, які не грутуються на матеріалах справи.
Відповідно до Внутрішнім стандартом визначена процедура надходження, зберігання та реалізації зерна на агропідприємствах п. 4.2 (виконання робіт по збиранню врожаю): виїзд автотракторної техніки здійснюється виключно у відповідності до процедури обліку подорожніх листів (трактористів, водіїв, комбайнерів), відповідальними за операцію є, зокрема, обліковець та охоронник, що відображається в книзі обліку видачі подорожніх листів вантажного автомобіля (додаток 11) та в книзі обліку видачі подорожніх листів тракториста - машиніста (додаток 10) (п. 4.2.1.); реєстрація вибуття з поля автомобіля, завантаженого зерном, оформлення та реєстрація товарно-транспортних накладних (далі ТТН). ТТН виписується відповідальною особою у полі, на кожну машину, при відправці зерна на склад або елеватор, в 3-х примірниках (1-й - підприємству; 2-й - елеватору; 3-й до подорожнього листа водія. При перевезенні зерна автомашинами транспортного перевізника на підставі договору, ТТН виписується в 4-х примірниках: 3-й - до акту на виконані роботи; 4-й - направляється через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу, згідно з договором. Відповідальна особа визначається наказом директора підприємства. Відповідальна особа здійснює реєстрацію виїзду кожного завантаженого автомобіля в журналі обліку вивезення продукції з поля та заповнює ТТН, вказуючи при цьому такі реквізити: дата; марка та державний номер автомобіля та причепа; вантажовідправник; № подорожнього листа вантажного автомобіля/для власної техніки; ПІБ водія; вологість (інформація надається агрономом); номер поля; назву продукції; номер пломби; номер завантаження. У разі відправки зразу на елеватор додатково заповнює: пункт завантаження; пункт розгрузки та видає водію. Ця інформація відображається в журналі вивезення продукції з поля (додаток 12) ТТН (додаток 28) (п. 4.2.3); при виїзді з поля обов'язково проводиться тентування кожного транспортного засобу здійснюється пластиковою номерною пломбою водієм транспортного засобу. Пломбу водієві видає відповідальна особа на полі. Не допускаються до перевезення готової продукції з поля транспортні засоби, які не обладнані для їх тентування та пломбування тентів відповідним чином. Відповідальними є водій та відповідальна особа, операція відбувається під час вибуття з поля. Інформація відображається в журналі вивезення продукції з поля (додаток 12) (т. 1 а. к.п. 146-148).
Відповідальною особою, що приймає участь у виконанні та дотриманні усіх пунктів даної процедури є ОСОБА_13 , в чому вона розписалась 10 липня 2015 року (том 1 а. с. 149).
Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченої на порушення її права на захист, оскільки захисник ОСОБА_12 захищав не тільки її інтереси, а і інтереси іншого обвинуваченого ОСОБА_9 , які суперечать один одному, не заслуговують на увагу відповідно до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2017 року Старокостянтинівським районний судом Хмельницьокої області був ухвалений вирок у кримінальному провадження по обвинуванню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, де дійсно захисника - адвокат ОСОБА_12 захищав інтереси обидвох обвинувачених.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 08 червня 2017 року цей вирок був скасований і з цих підстав призначено новий розгляд в суді першої інстанції. Під час нового рогляду зазначеного кримінального провадження захисник - адвокат ОСОБА_12 захищав лише інтереси обвинуваченої ОСОБА_10 , а інтереси обвинуваченого ОСОБА_9 захищав адвокат ОСОБА_32 . За результатами цього розгляду, був ухвалений вирок, який на даний час є предметом перегляду судом апеляційної інтанції.
Таким чином, порушення правам на захист обвинуваченої ОСОБА_10 при новому судовому розгляді допущено не було.
Доводи апелянтів про те, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницьокої області від 20 березня 2017 року, вийшов на межі повноважень, оскільки в апеляційній скарзі прокурора не ставилось питання про посилення покарання, колегією суддів не беруться до уваги та спростовуються наступним.
Як вбачається з апеляційної скарги прокурора зі змінами та доповненнями до неї (т.3 а.к.п. 229-236), прокурор зазначив, що вирок суду першої інстаціії від 20 березня 2017 року підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині звільнення ОСОБА_10 від відбування основного покарання, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненго злочину, особі обвинувачній через м'якість. Тобто з підстав, передбачених ст.413 КПК України.
За таких обставин, суд не вийшов за межі повноважень, передбачених КПК України, та доводів апеляційної скарги прокурора.
Також, не заслуговують на уваги, твердження обвинуваченої, що стосується призначення нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки вказане не ґрунтується на нормах кримінально-процесуального законодавства та не відповідає вимог ст.415 КПК України. Крім того, зазначаючи вимогу в резолютивній частині апеляційної скарги щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції, в мотивувальній частині обвинуваченою не наводиться жодних аргументів та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин доводи обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника, які викладені у апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження. Обставини, які ними наведенні не узгоджуються із матеріалами кримінального провадження та нормами кримінального та кримінального процесуального закону. Всі докази судом, досліджені у повному обсязі, їм надано вірну оцінку, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_10 за ч. 4 ст. ст.191 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Призначення ОСОБА_10 покарння відповідає зальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.
При цьому судом враховано, що характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, зокрема, те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та по місцю попередньої роботи характеризуються позитивно.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_10 судом не встановлено.
За таких обставин колегія суддів, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги обвинуваченої та захисника, такими які задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 14 травня 2019 року відносно ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_12 - без задоволення.
У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII зарахувати ОСОБА_10 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 14 травня 2019 року по 28 травня 2020 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Судді