29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"21" травня 2020 р. Справа № 924/130/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області
про 2732396грн. 21коп., з яких 2191208грн. 88коп. основного боргу, 183108грн. 24коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 79055грн. 09коп. 10% річних, 10894грн. 67коп. інфляційних втрат та 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті
Представники учасників справи не з'явились
17.02.2020р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 2431939грн. 07коп., з яких 2191208грн. 88коп. основного боргу, 94621грн. 71коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 36548грн. 03коп. 10% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача, внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки №1966 від 22.07.2019 існує заборгованість перед позивачем у сумі 2191208грн. 88коп. за поставлений товар, крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 94621грн. 71коп. пені відповідно до п.п. 6.5 Договору, 109560грн. 45коп. штрафу відповідно до п.п. 6.4 Договору, 36548грн. 03коп. 10% річних відповідно до п.п. 6.7 Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 21.02.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/130/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12год. 00хв. 10.03.2020р.
Ухвалою суду від 26.03.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів за ініціативою суду, а також відкладено підготовче засідання на 10:30год. 28.04.2020р.
27.04.2020р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/3469/20) про відкладення розгляду справи на післякарантинний період.
28.04.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/885/20) про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2732396грн. 21коп., з яких 2191208грн. 88коп. основного боргу, 183108грн. 24коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 79055грн. 09коп. 10% річних, 10894грн. 67коп. інфляційних втрат та 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті. Також до заяви додано докази сплати судового збору пропорційно збільшеним позовним вимогам та докази надсилання вказаної заяви на адресу відповідача.
28.04.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/3494/20), в якому підтримує позовні вимоги у повному об'ємі, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, а також просить суд проводити підготовче засідання без його участі, за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 28.04.2020р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання у даній справі на 11:00год. 13.05.2020р.
12.05.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/3873/20) про відкладення розгляду справи на післякарантинний період.
13.05.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/3933/20), в якій підтримує позовні вимоги у повному об'ємі, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить суд проводити підготовче засідання без його участі, за наявними матеріалами справи, а також просить постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити розгляд даної справи по суті.
Ухвалою суду від 13.05.2020р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:30год. 21.05.2020р.
20.05.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/4197/20), в якій позовні вимоги підтримує, а також просить проводити розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.
21.05.2020р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№05-22/4230/20), в яких зазначає про те, що станом на 21.05.2020р. заборгованість відповідача перед позивачем змінилась.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 21.05.2020р. не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Судом встановлено, що ухвали суду, які надсилались відповідачу отримані, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
22.07.2019р. між ТзОВ "Франдеса Україна" м. Київ (Постачальник) та ТзОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області (Покупець) було укладено Договір поставки №1966.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, Постачальник зобов'язаний поставити Засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар та оплатити його вартість згідно з Специфікаціями та/або Додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Найменування, конкретний асортимент, умови та строки поставки, умови оплати, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю товару та ціна на кожну окрему партію зазначаються у Специфікаціях та/або Додатках до даного Договору і відображаються в Видаткових накладних на передачу Товару, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Загальна вартість Товару за цим Договором буде складатися з сумарної вартості Товару, що поставляється згідно Специфікацій та/або видаткових накладних, до цього Договору.
Згідно з п.п. 3.2, 3.4, 3.5 Договору, термін (строк) поставки, Місце поставки Товару обумовлюється в Специфікаціях або в Додатках на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною цього договору.
Прийом Товару по якості, асортименту/кількості проводиться Покупцем в момент одержання його від Постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак пошкодження тари Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.
Постачальник в ході передачі Товару надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну; копію паспорту якості; копію Посвідчення про державну реєстрацію на Товар, що поставляється по кожному найменуванню препарату.
Після приймання поставленого Товару, Покупець зобов'язується підписати і повернути Постачальнику один примірник видаткової накладної, і надати Постачальнику довіреність чи іншій подібний документ на отримання матеріальних цінностей. Підписанням видаткової накладної, Покупець підтверджує факт отримання вищевказаного пакету документів.
Підпунктами 4.1, 4.2 Договору, встановлено, що асортимент, найменування, кількість і ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у Специфікаціях до цього Договору.
Загальна ціна Договору складається із сум вартості товару згідно всіх Специфікацій та/або видаткових накладних на передачу товару, підписаних в рамках цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.п. 5.1 Договору, платіж за поставлений за цим Договором Товар здійснюється Покупцем на користь Постачальника згідно Специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.п. 6.4, 6.5, 6.7 Договору, у разі порушення строків і порядку виконання зобов'язання по поставці Товару більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Постачальник зобов'язується додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від загальної вартості партії Товару, за кожне порушення.
У разі порушення строків і порядку виконання зобов'язання по оплаті (часткової оплати/передоплати)
Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.
У разі порушення Покупцем строків оплати Товару, Постачальник має право застосувати (нарахувати), а Покупець зобов'язаний виконати (оплатити) наступний захід правової відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% (десять) процентів річних від простроченої суми.
Підпунктом 9.1 Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2019р., але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
18.09.2019р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою змінено реквізити банку Постачальника.
Договір та Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена відтиском печаток.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження припинення або розірвання Договору поставки №1966 від 22.07.2019р.
Відповідно до Специфікацій (які є невід'ємною частиною Договору) №1 від 29.07.2019р., №2 від 13.08.2019р., №3 від 30.08.2019р. сторони погодили асортимент, ціну і загальну вартість товару.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5 Специфікацій, Ціна товару встановлена за домовленістю Сторін в гривнях, також Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США по курсу продажу долара США за гривню на міжбанківському валютному ринку на дату підписання Специфікації за даними сайту: htp://minfin.com.ua/currency7mb/, а в разі неможливості вільного використання ресурсу - в інший спосіб підтвердити курс продажу Долару США до гривні на міжбанківському валютному ринку України.
Оплата за Товар, здійснюється Покупцем на користь Постачальника на умовах 100% відстрочки платежу до 15 грудня 2019 року.
Зважаючи на те, що Товар є імпортованим, Сторони домовились в разі збільшення курсу долара CШA до моменту оплати Товару (внесення чергового платежу) в порівнянні з курсом на момент підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті за Товар, визначається безпосередньо на момент оплати і збільшується пропорційно збільшенню зазначеного валютного курсу.
Сторони домовились вважати процедуру коригування ціни Товару, в порядку вказаному в п. 2.3 Специфікації, чинною протягом всього строку дії Договору і не вважати таке коригування ціни
односторонньою зміною умов Договору.
Відповідно до Специфікації №1 від 29.07.2019р., грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті на дату підписання Специфікації становить 1680,00 доларів США, оплата за товар здійснюється покупцем на користь Постачальника на умовах 100% відстрочки платежу, що складає 43092грн. 00коп., в тому числі ПДВ до 15 грудня 2019р.
Відповідно до Специфікації №2 від 13.08.2019р., грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті на дату підписання Специфікації становить 56616,00 доларів США, оплата за товар здійснюється покупцем на користь Постачальника на умовах 100% відстрочки платежу, що складає 1424458грн. 56коп., в тому числі ПДВ до 15 грудня 2019р.
Відповідно до Специфікації №3 від 30.08.2019р., грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті на дату підписання Специфікації становить 28728,00 доларів США, оплата за товар здійснюється покупцем на користь Постачальника на умовах 100% відстрочки платежу, що складає 723658грн. 32коп., в тому числі ПДВ до 15 грудня 2019р.
Специфікації підписані представниками сторін та скріплені відтиском печаток.
На виконання умов Договору, позивачем було здійснено відповідачу поставки товару: по специфікації №1 згідно видаткових накладних №848 від 07.08.2019р. на суму 43092грн. 00коп., по специфікації №2 згідно видаткової накладної №859 від 13.08.2019р. на суму 1424458грн. 56коп., по специфікації №3 згідно видаткової накладної №893 від 30.08.2019р. на суму 723658грн. 32коп. Загалом позивачем поставлено відповідачу товару на суму 2191208грн. 88коп.
Відповідач своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар не виконав.
Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені Договором терміни не здійснив оплату заборгованості позивач просить суд стягнути 2191208грн. 88коп. боргу в примусовому порядку.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 183108грн. 24коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 79055грн. 09коп. 10% річних, 10894грн. 67коп. інфляційних втрат та 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що 22.07.2019р. між ТзОВ "Франдеса Україна" м. Київ (Постачальник) та ТзОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області (Покупець) було укладено Договір поставки №1966.
Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
На виконання умов Договору поставки, позивачем було здійснено відповідачу поставки товару згідно видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи, а саме, №848 від 07.08.2019р. на суму 43092грн. 00коп., №859 від 13.08.2019р. на суму 1424458грн. 56коп., №893 від 30.08.2019р. на суму 723658грн. 32коп.
Загалом позивачем поставлено відповідачу товару на суму 2191208грн. 88коп.
Відповідно до п.п 2.2 Специфікацій, оплата за Товар, здійснюється Покупцем на користь Постачальника на умовах 100% відстрочки платежу до 15 грудня 2019 року.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Умовами п.п. 5.1 Договору, сторони погодили, що платіж за поставлений за цим Договором Товар здійснюється Покупцем на користь Постачальника згідно Специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідач своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар не виконав, доказів в підтвердження оплати боргу в розмірі 2191208грн. 88коп. учасниками судового розгляду не подано.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2191208грн. 88коп. заборгованості обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 79055грн. 09 коп. 10% річних судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару згідно Договору поставки.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.п 6.7. Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати Товару, Постачальник має право застосувати (нарахувати), а Покупець зобов'язаний виконати (оплатити) наступний захід правової відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% (десять) процентів річних від простроченої суми.
Проведеним судом перерахунком встановлено, що правомірним є нарахування 10% річних у сумі 78456грн. 40коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. У решті заявлених до стягнення 10 % річних в розмірі 598грн. 69коп. у позові належить відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 183108грн. 24коп. пені та 109560грн. 45коп. штрафу, судом враховується таке.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п.п. 6.4, 6.5 Договору, у разі порушення строків і порядку виконання зобов'язання по поставці Товару більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, Постачальник зобов'язується додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від загальної вартості партії Товару, за кожне порушення.
У разі порушення строків і порядку виконання зобов'язання по оплаті (часткової оплати/передоплати) Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені у сумі 181658грн. 25коп. та штрафу у сумі 109560грн. 45коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В решті суми 1449грн. 99коп. пені у позові належить відмовити.
Щодо стягнення 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного Кодексу України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до п.п. 5.1 Договору, платіж за поставлений за цим Договором Товар здійснюється Покупцем на користь Постачальника згідно Специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.п. 2.1 Специфікацій, ціна товару встановлена за домовленістю Сторін в гривнях, також Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США по курсу продажу долара США за гривню на міжбанківському валютному ринку на дату підписання Специфікації за даними сайту: htp://minfin.com.ua/currency7mb/, а в разі неможливості вільного використання ресурсу - в інший спосіб підтвердити курс продажу Долару США до гривні на міжбанківському валютному ринку України.
Як судом вбачається, станом на 23.04.2020р. курс долара на міжбанківському валютному ринку становив 26.990.
Враховуючи курси долара на міжбанківському ринку станом на 29.07.2019р. (25,2400грн.) 13.08.2019р. (25.1550грн.), 30.08.2019р. (25,1200грн.), 23.04.2020р. (26,990грн), провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті, суд вважає його провежденим в межах можливих нарахувань, з огляду на що позовні вимоги в цій сумі підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 10894грн. 67коп. втрат від інфляції, суд враховує наступне.
Як встановлено нормами Закону № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-284цс17.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 року по справі № 905/192/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.07.2018 року по справі № 761/1617/15-ц.
Відповідно до п.п. 2.1. Специфікацій (які є невід'ємною частиною Договору), сторони погодили, що ціна товару встановлена за домовленістю Сторін в гривнях, також Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США по курсу продажу долара США за гривню на міжбанківському валютному ринку на дату підписання Специфікації за даними сайту: htp://minfin.com.ua/currency7mb/, а в разі неможливості вільного використання ресурсу - в інший спосіб підтвердити курс продажу Долару США до гривні на міжбанківському валютному ринку України.
Відтак, суд дійшов висновку, що захист майнових інтересів позивача в аспекті ймовірного знецінення грошових коштів забезпечено можливістю стягнення курсової різниці відносно вартості поставленого товару.
Враховуючи зміст договірних відносин та правові позиції Верховного Суду, суд вважає, що інфляційні втрати у даному випадку стягненню не підлягають, тому у позові в частині стягнення 10894грн.67коп. належить відмовити.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 2191208грн. 88коп. основного боргу, 181658грн. 25коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 78456грн. 40коп. 10% річних, 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті обгрунтований, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню. У решті суми позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області про 2732396грн. 21коп., з яких 2191208грн. 88коп. основного боргу, 183108грн. 24коп. пені, 109560грн. 45коп. штрафу, 79055грн. 09коп. 10% річних, 10894грн. 67коп. інфляційних втрат та 158568грн. 88коп. доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор"( с. Мокіївці, вул. Овчарука, 36 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 36681090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна" (м. Київ, вул. Глибочицька, 40С, код ЄДРПОУ 38518610) 2191208грн. 88коп. (два мільйона сто дев'яносто одна тисяча двісті вісім гривень 88 копійок) основного боргу, 181658грн. 25коп. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім гривень 25 копійок) пені, 109560грн. 45коп. (сто дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень 45 копійок) штрафу, 78456грн. 40коп. (сімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень 40 копійок) 10% річних, 158568грн. 88коп. (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 88 копійок) доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті, 40791грн. 79коп. (сорок тисяч сімсот дев'яносто одна гривня 79коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В частині позовних вимог про стягнення 10894грн. 67коп. інфляційних втрат, 1449грн. 99коп. - пені, 598грн. 69коп. - 10% річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 продовжується на строк дії такого карантину.
Повне рішення складено та підписано 29.05.2020р.
Суддя В.О. Кочергіна
Віддруковано 3 примірники:
1-до справи,
2-позивачу ТзОВ "Франдеса Україна" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40С),
3-відповідачу ТзОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" (30440, Хмельницька обл., Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Овчарука, 36).
Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.