36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
28.05.2020 Справа № 917/681/20
Суддя Киричук О.А. , розглянувши матеріали
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Киви Богдана Владиславовича
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"
про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити електропостачання.
Позивач - Фізична особа-підприємець Кива Богдан Владиславович звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити електропостачання.
Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 29.04.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, надсилання процесуальних документів здійснюються в паперовій формі.
30.04.2020, на виконання зазначеного положення, судом було направлено ухвалу суду від 29.04.2020 на адресу позивача, яка зазначена останнім у позові та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Державний реєстру), , а саме: « АДРЕСА_1 ».
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала від 29.04.2020 була повернута до суду із зазначенням засобами поштового зв'язку причин повернення «адресат відсутн» та «інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення»(вх. № 8897 від 12.05.20р.).
Проаналізувавши дані обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 242 ГПК України, зокрема, судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовим рішенням є ухвала.
Ураховуючи зазначене, ухвала суду від 29.04.2020 є судовим рішенням у розумінні вищевказаних положень та відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України надсилається у паперовій формі.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19).
Як зазначалось вище, судом направлено ухвалу суду від 29.04.2020 на адресу позивача, яка була зазначена останнім у своєму позові, та яка збігається із адресою, яка зазначена у Державному реєстрі. Іншої адреси позивачем, у порядку ст. 120 ГПК України, суду повідомлено не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду позивачем та повернення її до суду з зазначеними відмітками є результатом свідомого діяння (бездіяльності) Фізичної особи-підприємця Киви Богдана Владиславовича, тобто, власною волею позивача.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомленим про необхідність усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 29.04.2020, та які у свою чергу ним усунуті не були.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19» (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №239 від 25.03.2020, №255 від 02.04.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 березня до 22 травня 2020 року в Україні введено карантин.
Відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Однак пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України прямо не перебачено продовження строків, визначених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України щодо залишення позовної заяви без руху, на строк дії карантину.
Крім того, залишення позовної заяви без руху не підпадає під розуміння судового розгляду справи, оскільки такий розгляд розпочинається лише після відкриття провадження у справі.
При цьому суд враховує те, що позивач направив до суду позовну заяву під час дії карантину, що свідчить про наявність можливості у позивача вчасно усунути недоліки позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 174, 242, 234-235, 254-255 ГПК України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Додаток: позовна заява з додатками на ____________ аркушах.
Суддя Киричук О.А.