вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1618/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго"
про стягнення 261 924,95 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 116 924,95 грн. - пені, 145 891,27 грн. - 3% річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 справу №904/1618/20 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
У відзиві на позов, Відповідач зазначив, що в повній мірі розрахувався за поставлений природний газ, однак допустив прострочення оплат і не виконав зобов'язання у строк визначений Договором на постачання природного газу для населення №3125/1718-ТЕ-3. Відповідач просить взяти до уваги, що підприємство створене виключно для виробництва й надання послуг з опалення населенню, релігійним, бюджетним, комунально-побутовим організаціям і не здійснює іншої господарської діяльності, немає іншого джерела доходів. Постачання природного газу згідно укладеного договору здійснювалося виключно для потреб населення, яке своєчасно не розрахувалося за спожитий газ, а діючим на той період Законом України №486/96-ВР від 13.11.1996 року "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" заборонено було стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення плати, зокрема за теплопостачання і Відповідач не виставляв пеню своїм споживачам - населенню. Підприємством ведеться активна робота по зменшенню заборгованості населення та інших суб'єктів господарювання. Результатом фінансової діяльності підприємства за ці періоди є збитки. Позивач не надав жодних доказів свого майнового стану, і що саме порушення Відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором потягло за собою завдання збитків Позивачеві. Також, Відповідач подав клопотання про зменшення пені на 50 % до 58 016,84 грн., мотивоване тим, що Відповідач перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Новомосковська. Основною метою діяльності підприємства є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів (населення 82%) тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу, так як необхідно сплачувати вчасно заробітну плату працівникам підприємства та готуватися до майбутнього опалювального періоду, а також сплачувати вчасно податки і збори, щоб не призвести до виникнення нових штрафних санкцій. Несвоєчасне погашення заборгованості перед Позивачем сталося не з вини Відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. За таких обставин Відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі, порушуються його майнові та інші інтереси. Крім того, у Відповідача є велика кредиторська заборгованість - 60 595,0 тис. грн., дебіторська заборгованість - 44 107,0 тис. грн.
У відповіді на відзив, Позивач вказав, що заперечує проти задоволення клопотання Відповідача щодо зменшення пені на 50 %, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки, Відповідач має передбачену законодавством можливість зменшити негативні наслідки через прострочення з оплати споживачів теплової енергії шляхом стягнення заборгованості та нарахувань, здійснених на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України. Однак, жодних доказів вчинення відповідних дій суду не надано. Позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Позивач, як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватися за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу. Крім того, через постійні затримки з розрахунком за поставлений газ позивач зазнає негативних фінансових наслідків. Відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан Позивача за 6 місяців 2019 року торгова дебіторська заборгованість (а основним видом діяльності підприємства є продаж газу) становила 57 910 млн. грн. Торгова кредиторська заборгованість за 6 місяців 2019 року становила 8 376 млн. грн., відстрочені податкові зобов'язання складають 37 629 млн. грн. Розмір короткострокових позик складає 31 834 млн. грн., довгострокових - 4 696, млн. грн. Наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності Позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2019/2020. Здійснюючи підприємницьку діяльність, Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу Відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, на адресу зазначену позові.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
28.09.2017 сторонами укладено Договір №3125/1718-ТЕ-3 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити Споживачеві (Відповідачеві) у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 11849,115 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): жовтень - 449,229; листопад - 1810,311; грудень - 2462,776 (ІV квартал 2017р. - 4722,316); січень - 2702,782; лютий - 2368,854; березень - 2055,163 (І квартал 2018р. - 7126,799).
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1. Договору).
Кількість природного газу, яка передається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу Споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (п.4.1. Договору).
Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4. Договору).
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього Договору укладення Договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором (п.6.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 11.01.2018).
Оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) Споживач перераховує на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на Споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання";
2) в будь-якому випадку, Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1. цього Договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;
3) з поточного рахунка Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на Споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у Споживача за цим Договором.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється Споживачем на поточний рахунок Постачальника (п.6.3. Договору).
У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Нарахування пені не здійснюється Постачальником на суми оплат, проведених Споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 (п.8.2. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 11.01.2018).
Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього Договору, підписання Споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, проколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не проінформованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. №256 не звільняє Споживача від обов'язку сплати на користь Постачальника платежів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором (п.8.3. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 11.01.2018).
На виконання умов Договору, в період жовтень 2017 - березень 2018, Позивач постачав Відповідачеві природний газ на загальну суму 46 596 629,48 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газ: за жовтень 2017 на 15 282,64 грн., за листопад 2017 - 7 343 590,60 грн., за грудень 2017 - 7 932 046,40 грн., за січень 2018 - 11 237 924,16 грн., за лютий 2018 - 9 769 527,47 грн., за березень 2018 - 10 298 258,21 грн.
За даними Позивача, Відповідач за поставлений природний газ розраховувався несвоєчасно, чим порушив умови, передбачені п. 6.1 Договору.
З посиланням на п. 8.2 Договору, за період прострочення Відповідачем оплати, Позивач нарахував пеню у розмірі 116 033,68 грн. за період з 26.12.2017 до 17.07.2018. за кожною поставкою окремо.
Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3% річних - 145 891,27 грн. за період з 26.12.2017 до 17.07.2018. за кожною поставкою окремо.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: факт поставки газу, порушення Споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати спожитого газу, наявність підстав та правильність нарахування штрафних санкцій.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач у відзиві не заперечує прострочку оплати спожитого газу та не заперечує розрахунки Позивача. Однак, посилаючись на те, що повністю розрахувався за поставлений природний газ та скрутний фінансовий стан підприємства, просить зменшити стягувану пеню на 50 %.
Виконання Позивачем договірних зобов'язань підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період: жовтень 2017 - березень 2018 (копії додані до матеріалів справи.
Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що нарахування 3 % річних та пені Позивачем проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.
Позивач заперечує задоволення клопотання Відповідача щодо зменшення пені на 50 %, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки, Відповідач має передбачену законодавством можливість зменшити негативні наслідки через прострочення з оплати споживачів теплової енергії шляхом стягнення заборгованості та нарахувань, проведених на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України. Однак, жодних доказів вчинення відповідних дій суду не надав.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Відповідач, в обґрунтування свого клопотання, посилається на те, що підприємство належить до комунальної форми власності, створене для задоволення потреб споживачів (більша частина яких населення) в опаленні й не здійснює іншої господарської діяльності, надав звіти про фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2018 та на 31.03.2020, довідки щодо стану позовної роботи за 2018, 2019 роки з абонентами - неплатникам.
Позивач заперечує задоволення клопотання Відповідача про зменшення пені, як необґрунтоване, не підтверджене належними і достатніми доказами, посилаючись на те, що його підприємство має стратегічне значення для країни і наявність боргів породжує загрозу в неналежному наданні послуг іншим споживачам.
Перевіривши доводи сторін з приводу наявності підстав для зменшення пені, суд дійшов висновку, що з урахуванням того, що вартість спожитого газу Відповідач сплатив, що за розрахунком Позивача прострочка становила незначний період (1-5 днів), що підприємство Відповідача належить до комунальної форми власності, створене для задоволення потреб споживачів (більша частина яких населення) в опаленні й не здійснює іншої господарської діяльності, що відсутність коштів на виконання договірних зобов'язань, на що посилається Відповідач, є звичайними ризиками ведення господарської діяльності, що Відповідач вживає недостатньо заходів для стягнення заборгованості з його боржників (подача позовів менше ніж до 3% боржників), що, підприємство Позивача має стратегічне значення для країни, суд вважає за можливо частково задовольнити клопотання Відповідача про зменшення пені і зменшити стягувану пеню на 34 810,00 грн.
З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать 81 223,68 грн. - пені, 145 891,27 грн. - 3% річних, решта вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача, як особу, яка порушила договірні зобов'язання, що призвело до звернення Позивачем до суду.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковська, вул. Микити Головка, 17 (код 03342190) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код 20077720) 81 223,68 грн. - пені, 145 891,27 грн. - 3% річних, 3 928,87 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу
Повне судове рішення складене 29.05.2020
Суддя С.Г. Юзіков