Справа № 134/293/20
Головуючий у 1-й інстанції: Зарічанський В.Г.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
28 травня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області Юхніча Святослава Валентиновича на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області Юхніча Святослава Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
в лютому 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Крижопільський районний суд Вінницької області з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхніча Святослава Валентиновича (відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 7 від 14.02.2020, передбаченого частиною 4 ст. 96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.
Крижопільський районний суд Вінницької області рішенням від 20.03.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки у ОСОБА_1 відсутній (не виготовлявся) будівельний паспорт, тому його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.96 ч.4 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено факт виконання позивачем будівельних робіт (реконструкції) без будівельного паспорту та дозвільних документів
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що перебудовуючи старий сарай у гараж, ним не було проведено реконструкцію будівлі, а було лише здійснено поточні роботи старого приміщення, оскільки не було втручання в несучі конструкції будівлі, а тому отримувати дозвіл на будівельні роботи та виготовляти технічну (проектну) документацію, а також повідомляти про початок будівельних робіт у нього не було необхідності. Ремонтом сараю та переобладнанням його в гараж не було завдану шкоду будь - чиїм правам, оскільки ним були витримані старі норми щодо несучих конструкцій.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.11.2017. До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Після прийняття спадщини позивач здійснив реконструкцію сараю, в результаті чого його ширина збільшилась на 0.5 м.
08.01.2020 на адресу Департаменту надійшло звернення ОСОБА_3 щодо порушення норм містобудівного законодавства його сусідом ОСОБА_1 під час самочинного виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 .
Начальником управління ДАБІ у Вінницькій області призначено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування Валовим О.П. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яку доручено провести головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхнічу Святославу Валентиновичу, про що йому видано відповідне направлення для проведення позапланового заходу №Я/ПП-16.01/1 від 16.01.2020 зі строком з 20.01.2020 до 01.02.2020. Підставою для проведення перевірки вказано виявлення факту самочинного будівництва.
Приводом для цього послугувала заява громадянина ОСОБА_3 , який вказав, що його сусід ОСОБА_1 самочинно збудував гараж по АДРЕСА_1 .
На підставі направлення №Я/ПП-16.01/1 від 16.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхнічем С.В. 31.01.2020 проведено перевірку дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про що складено акт Т/ПП-31.01/1 від 31.01.2020 та протокол про адміністративне правопорушення від 31.01.2020 за вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ст. 96 ч. 4 КУпАП.
У ході перевірки встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011, яке полягало в тому, що за адресою: АДРЕСА_1 , самочинно, без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації (будівельного паспорту забудови земельної ділянки) та без повідомлення про початок виконання будівельних робіт в 2019 році здійснив реконструкцію господарської будівлі сарая у гараж із блоків ракушняку з влаштуванням односхильної покрівлі розміром 8м*4м.
У зв'язку з цим головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхнічем С.В. складено припис №С-31.01/1 від 31.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, привести об'єкт будівництва гаража у відповідність до 31.03.2020.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке було призначено на 14.02.2020, позивач не з'явився, а тому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхнічом Святославом Валентиновичем була винесена постанова № 7 від 14.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 96 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на момент прийняття постанови про накладення штрафу, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Приписами абз. 1 п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 визначено термін будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
При цьому слід зазначити, що ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 4 статті 96 КУпАП встановлено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту статті 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено судом першої інстанції, у ОСОБА_1 відсутній (не виготовлявся) будівельний паспорт.
Також, матеріалами справи підтверджено факт реконструкції господарської будівля (сараю) у гараж за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53-54, 68-69, 77-81) без документів дозвільного характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 , без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт розпочав реконструкцію об'єкту (сараю у гараж), на який повинен виготовлятися будівельний паспорт.
Натомість, суд першої інстанції приходить до помилкового висновку висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.96 ч.4 КУпАП.
Отже, постанова про адміністративне правопорушення № 7 від 14.02.2020, винесена головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Юхнічем С.В. є законною, оскільки наявні докази по справі, якими підтверджено факт реконструкції господарської будівля (сараю) у гараж свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 ст. 96 КУпАП.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області Юхніча Святослава Валентиновича задовольнити повністю.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області Юхніча Святослава Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.