П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3296/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (правонаступник Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.22-23), просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2019 років, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2019 років, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки в сумі 152 834,77 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки (14 календарних днів на рік) як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказану грошову компенсацію.
В іншій частині позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове рішення про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що спірні правовідносини виникли не з причин спору про розмір грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, а з підстав невиплати такої компенсації з вини відповідача, оскільки обов'язок виплати такої компенсації передбачений законодавством та виникає в момент звільнення з військової служби.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року розгляд даної справи був призначений у відкритому судовому засіданні на 28 травня 2020 року о 14:00 год.
На вказане судове засідання учасники справи не з'явились.
Від представника апелянта надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Розглядаючи апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Так, предметом даного позову є, зокрема, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки в сумі 152 834,77 грн.
Така вимога позивачем заявлена на підставі статті 117 КЗпП України, у зв'язку з тим, що Військовою частиною НОМЕР_1 не в повному обсязі було здійснено з ним розрахунок при звільненні з військової служби, а саме: відповідачем не здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015-2019 років.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року (справа №816/1640/17) зазначено, що, при визначенні розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно, зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення.
Тобто, мова йде про те, що суди повинні досліджувати співмірність суми заявленої до стягнення як середній заробіток за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні із сумою простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що, у випадку задоволення апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції необхідно буде надавати оцінку вказаній співмірності, а для цього необхідно мати в розпорядженні відомості щодо суми грошової компенсації за невикористані позивачем календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2019 років, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Згідно з ч.3 ст.242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з метою встановлення всіх обставин справи, наявні підстави для витребування у Військової частини НОМЕР_1 вказаних вище відомостей щодо суми грошової компенсації за невикористані позивачем календарні дні додаткової відпустки.
Частиною 1 статті 72 КАС України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що, відповідно до ч.8 ст.80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частина 1 статті 144 КАС України встановлює, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є, зокрема, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.
Частина 1 ст. 308 КАС України надає право суду апеляційної інстанції переглядати справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, 77, 80, 308, 311, 321 КАС України, суд
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відомості про те, яка сума грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2019 років, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, має бути виплачена ОСОБА_1 у випадку задоволення його вимоги про обов'язок Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити таку компенсацію.
Зазначену інформацію надіслати на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду судді Турецькій І. О. за адресою: проспект Гагаріна, 19-21, м. Одеса, поштовий індекс 65039.
Витребувану інформацію надати суду до 26 червня 2020 року.
Зобов'язання суду є обов'язковими для виконання.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до командира військової частини заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
Відкласти розгляд справи на 09 липня 2020 року о 12:30 год. та повідомити учасників справи.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко