Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5715/2020
26 травня 2020 року місто Київ
справа № 754/13118/15-ц
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді Клочко І.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2015 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:
стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором від 10 грудня 2007 року №12-Ф/07-02 в сумі 84474,68 доларів США та 8220,37 грн., а саме:
заборгованість по кредиту строкова - 79159,10 доларів США;
заборгованість по процентах поточна - 1091,09 доларів США;
заборгованість по процентах прострочена - 4224,49 доларів США;
пеня за несвоєчасну сплату процентів - 8220,37 грн.;
стягнути з ОСОБА_1 на його користь штраф за невиконання умов страхування предмету іпотеки - 38200 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року призначено уданій справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз,попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
На вирішення судових експертів постановлено наступні питання:
яку суму кредиту (тіла), відповідно до умов кредитного договору №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 зобов'язаний був повернути останній станом на 09 липня 2015 року?
який документально підтверджений бухгалтерськими та первинними документами розмір суми (тіла) кредиту сплатив позивальник ОСОБА_1 за кредитним договором №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 станом на 09 липня 2015 року?
за наявності документального підтвердження бухгалтерської та первинними документами суми переплати тіла кредиту за кредитним договором №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 станом на 09 липня 2015 року - чи підтверджується документально бухгалтерськими та первинними документами право банку щодо розподілення надлишково внесених позичальником ОСОБА_1 коштів на дострокове погашення тіла кредиту?
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №754/13118/15.
Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Провадження по справі зупинено до одержання висновків експертизи.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що постановлені на вирішення суду вимоги позовної заяви, питання перевірки за первісним позовом обґрунтованості та правильності наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором по оплаті основного боргу, процентів за кредитом, пені за несвоєчасне погашення за кредитом та процентами, не вимагають спеціальних досліджень, стосуються безпосередньо умов кредитного договору, вони входять до предмету доказування за позовом у даній справі, підлягають дослідженню судом та мають бути вирішені шляхом надання оцінки умовам кредитного договору у сукупності з наявними в матеріалах доказами.
Вказував, що вирішення поставлених експерту запитань зводиться до оцінки пунктів 3.3.8. та 3.3.9. кредитного договору, що вочевидь, є питанням права та є компетенцією суду а не судового експерта.
Зазначав, що відповідачами не подано заперечень стосовно розміру заборгованості у сумі, що стягується, не подано контррозрахунку заборгованості, не подано жодних доказів, які б підтверджували необґрунтованість розміру заборгованості за кредитним договором.
Посилався на те, що відповідачами не подано до суду першої інстанції доказів неможливості самостійного проведення експертизи або будь-яких причин, які б утруднювали або унеможливлювали проведення експертизи самостійно.
Відзиву на апеляційну скаргу позивача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції у справі залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Отримані докази, у т.ч. пояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст.89 ЦПК України.
Порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Враховуючи вищевикладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на те, що позичальник порушує строки повернення кредиту та процентів по ньому, звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення з останніх на свою користь заборгованості за кредитним договором №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007 року, яка станом на 09 липня 2015 року становить 84474,68доларів США та 8220,37 грн.
На підтвердження своїх вимог ПАТ АБ«УКРГАЗБАНК» до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 09 липня 2015 року та виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 19 лютого 2019 року подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що виходячи з розміру щомісячного платежу, визначеного в п.3.3.3. кредитного договору (575,00 доларів США на місяць), відповідачем ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по червень 2015 року (протягом 90 місяців) повинно було бути сплачено в рахунок повернення суми кредиту 51750 доларів США, отже заборгованість останнього за сумою кредиту станом на 09 липня 2015 року повинна була б становити 86250 доларів США. Зазначав, що позивачем в позовній заяві наводиться значно менша сума фактичного боргу відповідача ОСОБА_1 за сумою кредиту станом на 09 липня 2015 року, а саме 79159,10 доларів США. Зауважував, що станом на 09 липня 2015 року ОСОБА_1 було фактично сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитом суму, яка на 7090,90 доларів США перевищує суму, яка повинна була бути сплачена ним згідно умов п.3.3.3. кредитного договору. Посилався на те, що в порушення абз.3 п.3.3.3. кредитного договору позивач без згоди відповідача ОСОБА_1 надлишкові кошти, отримані на погашення заборгованості за кредитом в сумі, що перевищує розмір щомісячного платежу, зарахував не в рахунок сплати чергових платежів, а на дострокове погашення заборгованості за тілом кредиту, в наслідок чого заборгованість за тілом кредиту зменшилася та не відповідає тому розміру, який повинен бути станом на 09 липня 2015 року, при цьому в наслідок таких неправомірних дій позивач штучно створив заборгованість (недоплату) за відсотками.
До відзиву були додані квитанції про сплату ОСОБА_1 заборгованості.
19 березня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» оригінали всіх первинних документів (меморіальних ордерів та інших документів, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ), на підставі яких ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» були відображені операції за кредитним договором №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007 року щодо дострокового погашення заборгованості по тілу кредиту в сумі 7090,90 доларів США в період з січня 2008 року по 09 липня 2015 року включно.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року вказане клопотання було задоволено та витребувано у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» вищезазначені документи.
На виконання вимог ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року 21 травня 2019 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» було надано: меморіальні ордери у кількості 95 шт., копії актів (витяги з актів) про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають подальшому зберіганню у кількості 7 шт., копію «Правил оформлення, звірення, формування та зберігання бухгалтерських документів дня в АБ «УКРГАЗБАНК», затверджених протоколом Правління ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 21 грудня 2007 року №54».
Інших документів надано не було.
Так, на підтвердження своїх заперечень представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 12 листопада 2019 року подав до Деснянського районного суду міста Києва клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи, яке обґрунтовував тим, що станом на 09 липня 2015 року за кредитним договором не могла виникнути заборгованість за процентами в розмірі 5315,58 доларів США, з огляду на здійснення погашень заборгованості в обсязі, що на 7090, 90 доларів США перевищує суму, яка підлягала сплаті за умовами п.3.3.3. кредитного договору.
УхвалоюДеснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено, призначено у даній справі судово-економічну експертизу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на положення ст.103 ЦПК України та виходив з наявності підстав для призначення по справі судово-економічної експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в ньому зазначено обставини, які на його думку свідчатьпро невірність здійснених банком розрахунків заборгованості та необхідність їх перевірки шляхом призначення експертизи.
Враховуючи, що позов стосується правовідносин з виконання кредитного договору, укладеного між банком іОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 заперечує щодо наявності заборгованості за відсотками станом на 09 липня 2015 року, а для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо таз метою усунення суперечностей та неповноти розгляду справи судом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно призначив у справі судово-економічну експертизу.
Доводи апеляційної скарги, що вирішення поставлених експерту запитань зводиться до оцінки пунктів 3.3.8. та 3.3.9. кредитного договору, що вочевидь, є питанням права та є компетенцією суду, а не судового експертаколегія суддів відхиляє, оскільки без спеціальних розрахунків неможливо встановити, які суми повинні були бути сплачені позичальником та які були сплачені позичальником станом на 09 липня 2015 року згідно умов договору №12-Ф/07-02 від 10 грудня 2007року.
ПосиланняПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на те, що клопотання про призначення експертизи подано виключно з метою затягування розгляду справи не можуть бути визнані підставою для відмови стороні у реалізації права, передбаченого процесуальним законом.
Отже, на час постановлення ухвали суд діяв у межах процесуального закону, а тому посилання апелянта на порушення норм процесуального права при розгляді заяви про призначення експертизи не знайшли свого підтвердження.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 29 травня 2020 року.
Головуючий:
Судді: