ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 826/1431/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича (далі -Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 2) в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Інтеграл-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладом розміщеному у ПАТ "Інтеграл-банк" на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) № 6431 «Універсальний» в іноземній валюті від 01.10.2012 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстр вкладників для здійснення виплат коштів за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві «Інтеграл-банк" на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) № 6431 «Універсальний» в іноземній валюті від 01.10.2012 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 1 жовтня 2012 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Інтеграл-банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 6431 «Універсальний» в іноземній валюті із змінами від 08.05.2013р та 16.05.2013р.,20.05.2013р. та 30.05.2013р, На виконання умов якого на депозитний рахунок внесені грошові кошти в загальному розмірі 209190,03 євро. Правлінням Національного банку України 15 вересня 2015 року прийнято постанову №606 на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №170 згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку з 16 вересня 2015 року по 15.12.2015 року, призначено уповноважену особу Фонду Андронова Олега Борисовича . Дізнавшись про те, що його не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб він подав заяву до Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича. На його заяву надійшла відповідь, що договір банківського вкладу (депозиту) №6431 «Універсальний»" в іноземній валюті від 01.10.2012 містить ознаки, викладені в п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому кошти за вкладом Фондом не відшкодовуються. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та незатвердження реєстру вкладників, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує право на отримання гарантованої суми вкладу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 року зупинено провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України питання конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.05.2020 провадження в адміністративній справі поновлено, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.
Так, відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач -1 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронов Олег Борисович своїми правами на подання заперечень на адміністративний позов не скористався, а тому суд відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України вирішує спір за наявними матеріалами у справі
Відповідач -2 Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав пояснення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що до Фонду не надходило інформації від Уповноваженої особи про включення позивача до переліку вкладників, тому Фонд не мав правових підстав включати позивача до загального реєстру вкладників.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.
Судом установлено, що 01 жовтня 2012р. між ПАТ "Інтеграл-банк" та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) №6431 в іноземній валюті, за умовами якого передбачено відкриття Банком позивачу вкладного рахунку № НОМЕР_1 та прийняття від позивача грошових коштів у сумі 1240,32 Євро на строк до 03.10.2013. Розмір процентів за вкладом складає 6,5% річних, виплата - щомісячно. (а.с.8-9).
В подальшому 16.05.2013, 20.05.2013, 30.05.2013р. між Банком і позивачем укладено зміни та доповнення №1, №2, №3 до вказаного договору (а.с.10-13),якими збільшено суму банківського вкладу, розмір процентів та збільшено строк дії договору до 21.05.2015 року.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку позивача від 03.09.2015р. загальна сума вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) №6431 становить 209 190,03 євро.
Постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2015 року № 606 ПАТ «Інтеграл-банк» віднесено до категорії неплатоспроможних».
На підставі постанови Правління Національного банку України 15 вересня 2015 року № 606 ПАТ «Інтеграл-банк» віднесено до категорії неплатоспроможних» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 вересня 2015 року № 170 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ««Інтеграл-банк», згідно з яким з 16 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Інтеграл-банк».
25 листопада 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 816 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Інтеграл-банк».
26 листопада 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 210 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Інтеграл-банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Інтеграл-банк» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Інтеграл-банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Андронова О.Б. строком на 2 роки з 27 листопада 2015 року по 26 листопада 2017 року включно.
З наявного в матеріалах справи звернення позивача вбачається, що останній 16.11.2015 року звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» Андронова О.Б. із заявою, в якій просив включити його до відповідно реєстру вкладників (а.с.16)
Листом від 19.11.2015 року за вих. №07-1/2270 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» Андронов О.Б. повідомила позивача про те, договір банківського вкладу (депозиту) №6431 «Універсальний»" в іноземній валюті від 01.10.2012 містить ознаки, викладені в п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому кошти за вкладом Фондом не відшкодовуються (а.с.17).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, яким визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов'язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4- 6 ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Зміст наведених правових норм свідчить про те, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.
Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З матеріалів справи вбачається, що на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 15 вересня 2015 року № 606 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» до категорії неплатоспроможних» на рахунку позивача, знаходилась кошти в розмірі 209 190,03 євро.
Вказані кошти на рахунок позивача були зараховані протягом травня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення № 606 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» до категорії неплатоспроможних» (до 15 вересня 2015 року).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Інтеграл-банк» за рахунок Фонду в розмірі 200 000 грн..
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) сформулювала правовий висновок, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Водночас, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Також, Велика Палата Верховного Суду, висловила правову позицію у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15), що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення відповідно до закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 не доведено наявності правових підстав вважати договір, укладений між позивачем та ПАТ «Інтеграл банк» 1 жовтня 2012 року, нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача про визнання бездіяльності протиправною щодо не включення даних позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду та зобов'язання відповідача 1 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду в цій частині підлягають до задоволення.
В частині позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до оновленого переліку вкладників ПАТ «Інтеграл банк»", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає таке.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами та вживає заходів щодо таких виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Отже, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов'язку щодо включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та вжиття відповідних заходів щодо такого відшкодування, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.
Отже, зазначені позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 814/4091/15.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Однак, згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вірним суб'єктом за рахунок якого підлягає часткове присудження судових витрат на користь позивача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню не з уповноваженої особи, а з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк", який має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) №6431 «Універсальний» в іноземній валюті від 01.10.2012 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102 грн. (тисячу сто дві гривні ) 42 копійки.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська