25 травня 2020 р. Справа № 520/12654/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача - Кізілова О.В.
представника відповідача - Бирки Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГПАПІР " на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.03.20 року по справі № 520/12654/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГПАПІР "
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю « ТОРГПАПІР» (далі - ТОВ «ТОРГПАПІР», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області ( далі - ГУ ДПС у Харківській обл., відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській обл. від 05.04.2019 № № 00001221403,00001231403, 00001211403, 00001201403.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погодившись з даним судовим рішення позивач через свого представника - адвоката Кізілова О.В., що діє на підставі довіреності від 30.08.2019, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю ДН № 5600, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 та направити справу № 520/12654/19 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Харківський окружний суд ухвалами від 26.11.2019 по справам №520/12656/19, № 520/12650/19, № 520/12648/19 адміністративні позови ТОВ «ТОРГПАПІР» повернув позивачу. Предмет позовної заяви по справі №520/12654/19 не є однаковим з предметом позовних вимог по справі №520/12652/19. Ухвали по справі № 520/12655/19 та ухвала про відмову у відкритті провадження від 02.12.2019 по справі № 520/12654/19 винесені в один день, а тому суд першої інстанції дійшов невірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.10 п.1.ст.240 КАС.
30.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження.
30.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
22.04.2020 на адресу суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
ГУ ДПС у Харківській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТОРГПАПІР» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 10.02.2016 по 30.09.2018, за результатом якої складено акт перевірки 11.03.2019 №737/20-40-14-03-06/40269187 та винесено податкові повідомлення рішення від 05.04.2019 № 00001221403, від 05.04.2019 № 00001231403, від 05.04.2019 № 00001201403.
Не погоджуючись з винесеними податковими - повідомленнями рішеннями та з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття провадження у справі № 520/12654/19 позивачем подано до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав (справа №520/12652/19) і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не була постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження по справі, що розглядається, у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа № 520/12652/19 щодо визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Харківській обл. від 05.04.2019 №00001221403, №00001231403, №00001211403, № 00001201403.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої суд ухвалює рішення по суті. При цьому конкретний спосіб реалізації такої матеріально - правової вимоги залежить від обраного позивачем способу захисту.
У справі № 520/12652/19 позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №00001221403 від 05.04.2019, №00001231403 від 05.04.2019, №00001211403 від 05.04.2019, №00001201403 від 05.04.2019.
Між тим, у справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Харківській обл. від 05.04.2019 №00001221403, №00001231403, №00001211403, № 00001201403.
Відповідно до пункту 10.2. постанови Пленуму ВАСУ «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7 скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Проаналізувавши суть вказаних способів захисту, колегія суддів відзначає, що вони є різними як за своїм юридичним змістом, так і характером правових наслідків, які вони породжують.
Так, скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
В той час як визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Отже, вказані способи захисту не є тотожними (рівнозначними за своєю правовою природою) та не можуть оцінюватися за своїми наслідками виходячи суто з формального словесного тлумачення, а тому позовні вимоги по справі № 520/12652/19 та по справі № 520/12654/19 є різними
З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає необґрунтованими твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що такі позовні вимоги за своєю суттю є лише різними словесними формами, які не змінюють суті предмету позову та погоджується з доводом апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції про однаковість предмету позову по справі № 520/12652/19 та по справі, що розглядається.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Зі змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Враховуючи вищезазначене та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, і приймаючи до уваги тривалість перебування справи № 520/12654/19 у провадженні Харківського окружного адміністративного суду - майже 3 місяці, а також розмір проведених відповідачем нарахувань - 11 117286 грн., колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду було порушення норм процесуального права у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГПАПІР " - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року по справі №520/12654/19 скасувати.
Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГПАПІР " до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Постанова складена в повному обсязі 29.05.20.