ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
26 травня 2020 року м. Київ№ 640/1464/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного реєстратора Грицай Наталії Володимирівни Київської філії
Комунального підприємства Березанської сільської ради
Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації"
треті особи 1. Міністерство юстиції України
2. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
про визнання протиправними дії, скасування державної реєстрації,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не з'явився
третя особа-1: не з'явився
третя особа-2: не з'явився
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державного реєстратора Грицай Наталя Володимирівна, Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» м. Київ щодо внесення запису про право власності: 27305459 від 01.08.2018р.
- скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що підставою внесення запису про право власності: 27305459 від 01.08.2018р. зазначено: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018 19:33:05, Грицай Наталя Володимирівна , Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» м. Київ.
Підставою виникнення права власності зазначений іпотечний договір, серія та номер: 02-10/904, виданий 21.03.2007 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В.
Проте, як вбачається із Інформаційної довідки 133077019 від 02.08.2018р. щодо зазначеного майна реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1612496380000 внесено запис про обтяження: 17415591 (спеціальний розділ), а саме: вид обтяження - арешт нерухомого майна; обтяжувач - Шевченківський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ: 02896710; Дата та час державної реєстрації: 10.11.2016 20:45:44
Тобто, оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав було прийняте за наявності судового арешту на об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного судового засідання з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явились.
Третьою особою подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач заперечив проти закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак, поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень є помилковим, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).
Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено вимоги до Державного реєстратора Грицай Наталії Володимирівни Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" щодо скасування прийнятого нею рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018р., а саме щодо внесення запису про право власності: 27305459 від 01.08.2018р.
Оскаржуване рішення, індексний номер 4245001 від 01.08.2018р., було прийнято відповідачем у зв'язку з вчиненням нотаріальної дії - внесення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі іпотечного договору, серія та номер: 02-10/904, виданий 21.03.2007.
Таким чином, у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду даної справи, відсутній елемент публічно-правового спору, оскільки рішення, яке було прийнято відповідачем 01.08.2018р. пов'язане з правом на нерухоме майно - квартирою АДРЕСА_1 , щодо якого існує невирішений приватно-правовий спір між Грицай Н.В. та ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступник АТ «Альфа-Банк»), а відповідач приймав оскаржуване рішення у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії із вказаним нерухомим майном.
Отже спірні правовідносини виникли між учасниками справи (між позивачем та третьою особою) у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Також Верховий Суд у постанові від 29.08.2018р. (справа № 807/719/15) та у постанові від 27.06.2018р. (справа № 815/6945/16) зазначив, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели правлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Також Верховний Суд у постанові від 05.06.2018р. (справа № 805/4506/16-а) вказав, що сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Таким чином, викладене вище свідчить, що спір у даній справі має приватноправовий характер, пов'язаний з правом власності на зазначене вище нерухоме майно, тому не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідна позиція щодо непідсудності адміністративним судам справ за участю державного реєстратора у разі, якщо спір випливає з договірних відносин або вирішенню спору передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, була викладена Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 справа № 911/488/18, від 04.04.2018 справа № 817/1048/16, від 14.03.2018 справа № 396/2550/17, від 24.01.2017 справа № 815/6165/14.
Так, у справі № 815/6165/14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що рішення суду … ухвалено щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю. Позаяк це рішення, як і рішення судів попередніх інстанцій, помилково були розглянуті в порядку адміністративного судочинства, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини другої статті 243 КАС вони підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
У постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі № 396/2550/17 вказано, що аналіз фактичних обставин справи дає підстави Великій Палаті Верховного Суду вважати, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про зміну форми власності спірного приміщення з колективної на приватну та передачу цього приміщення до статутного капіталу іншої юридичної особи, а також одержання свідоцтва про право власності на це приміщення.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду по вказаній справі, «оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства».
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищевказаного суд приходить до висновку про відсутність ознак публічно-правових відносин у спірних правовідносинах.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин у даній справі суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд вбачає наявними підстави для задоволення клопотання представника третьої особи та закрити провадження у справі.
Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз'яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку цивільного процесуального судочинства із врахуванням правил територіальної підсудності.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до приписів ч.1 ст. 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної ухвали звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання третьої особи про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Грицай Наталії Володимирівни Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації", треті особи Міністерство юстиції України, ПАТ "Укрсоцбанк", про визнання протиправними дії Державного реєстратора Грицай Наталя Володимирівна, Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» м. Київ щодо внесення запису про право власності: 27305459 від 01.08.2018р.; скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018р.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до приписів ч.1 ст. 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної ухвали звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Дата складання повного тексту ухвали - 29.05.2020 року
Суддя О.В. Патратій