ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 травня 2020 року м. Київ № 640/22402/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
до ОСОБА_1
простягнення заборгованості в сумі 25000 грн,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або ОСОБА_1 ) та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 25000, 00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на час звернення до суду у ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 25 000, 00 грн., за платежем транспортний податок, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 року форми «Ф» №22370-13.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, ухвала суду від 17.01.2019 року скерована за адресою: АДРЕСА_1 , однак поштовий конверт повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 року форми «Ф» №22370-13, яким визначено відповідачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000, 00 грн.
Відповідно до наявних документів в матеріалах справи зазначене податкове повідомлення-рішення скеровано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, однак було повернуто контролюючому органу.
Надалі, 10.11.2017 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкову вимогу форми «Ю» №101708-17, яка отримана ОСОБА_1 24.11.2017 року.
З огляду на те, що відповідачем не сплачується визначене контролюючим органом грошове зобов'язання, яке є узгодженим, остатній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження оскарження відповідачем у адміністративному та/або в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 року форми «Ф» №22370-13, з огляду на що, суд приходить до висновку про узгодженість останнього.
В свою чергу, статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено ОСОБА_1 податкові вимогу форми «Ю» від 10.11.2017 року №101708-17, яка отримана ОСОБА_1 24.11.2017 року.
Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.
В свою чергу, положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДФС у м. Києві суми сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюджету суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) 00 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева