Справа 755/7355/18 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/2083/2020 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
27 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 квітня 2020 року включно.
Дане рішення суддя місцевого суду мотивував тим, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з даним рішенням, захисник подала апеляційну скаргу, в якій указалана невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст. 196 КПК України. Просила скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 на запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін;
вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ч.2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Частиною першою ст. 194 КПК України визначений обов'язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із матеріалів справи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою було вирішене на стадії судового розгляду. Тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
У ході судового розгляду, суд першої інстанції визнав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та не припинили свого існування на момент вирішення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Оцінивши зазначені ризики, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою належним чином мотивувавши своє рішення.
Так, колегією суддів визнається доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушенняОСОБА_7 . При оцінці даного ризику, колегією суддів враховуються конкретні обставини вчинення злочинів, які поставлені у вину обвинуваченому. Колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої тяжкості та тяжкого злочину, які є умисними злочинами проти власності та проти життя та здоров'я особи, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення аналогічного умисного злочину проти власності. Обраний запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, на думку колегії суддів, здатний у повній мірі запобігти зазначеному вище ризику.
Також колегія суддів вважає доведеним ризик переховування обвинуваченого від суду. Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений є громадянином іншої держави, не має на території України постійного місця проживання. Посилання захисника на можливість застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки такий запобіжний захід як особиста порука, на думку колегії суддів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Враховуючи викладене, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 30 квітня 2020 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4