ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
28 травня 2020 року м. Київ № 640/6718/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України у якій просить суд:
- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 624 від 17.07.2019 з моменту її прийняття зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 678 від 24.07.2019;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину рішення в цій справі у виданнях, в яких було офіційно оприлюднено Постанову Кабінету Міністрів України № 624 від 17.07.2019 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 678 від 24.07.2019.
Ухвалою суду від 24.03.2020 позовну заяву залишено без руху, зокрема, через пропущений строк на звернення до суду.
На виконання згаданої ухвали представником позивача надано заяву про усунення недоліків, у якій дотримання строків на звернення до суду обґрунтовує тлумаченням статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до якої спеціальний місячний строк на оскарження застосовується лише до рішень у відповідь на дискримінаційні заходи інших держав та митних союзів або економічних угрупувань, у той час, до держави, визнаної ВРУ державою-агресором та/або державою окупантом застосовується строк, передбачений ч. 2 ст. 264 КАС України.
Позивач також звертає увагу на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до якої Кабінет Міністрів України приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань шляхом запровадження режиму ліцензування, або здійснення інших заходів відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 29 цього Закону.
Статтею 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» регламентований порядок застосування заходів України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
Частинами 1- 3 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.
Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права.
Такими заходами є:
застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;
застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;
позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;
запровадження спеціального мита;
запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій;
встановлення квот;
інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.
Згадана стаття є спеціальною стосовно заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії двох типів суб'єктів: (1) інших держав без застереження про додаткову класифікацію таких суб'єктів та (2) митних союзів або економічних угруповань.
У той же час, ч. 11. 12 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачене дискреційне повноваження Кабінету Міністрів України приймати рішення про застосування заходів, передбачених ч. 3 цієї статті із урахуванням додаткових заходів.
Частиною 15 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що рішення про застосування відповідних заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань може бути оскаржено до суду протягом місяця з дня запровадження таких заходів у порядку, встановленому законами України.
Таким чином, місячний строк на оскарження до суду поширюється на рішення про застосування заходів, зокрема, Кабінету Міністрів України щодо інших держав, включаючи Російську Федерацію.
Постанова Кабінету Міністрів України № 624 від 17.07.2019 «Питання запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України» прийнята відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», про що зазначено у преамбулі згаданої постанови.
За таких обставин, посилання позивача на загальний строк, встановлений для особливих проваджень у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, не застосовується до постанови Кабінету Міністрів України № 624 від 17.07.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 15 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» рішення про застосування відповідних заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань може бути оскаржено до суду протягом місяця з дня запровадження таких заходів у порядку, встановленому законами України.
Частинами 1, 2 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на пропуск позивача строку звернення до суду, із урахуванням спеціальних строків, які застосовуються до спору, що виник, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, встановлені підстави для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 121- 123, 169, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови, зобов'язання вчинити дії повернути.
2. Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко