28 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6375/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,
Луцький міський центр зайнятості (далі - ЛМЦЗ, позивач) звернувся з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач-1, Західне МУ МЮ (м. Львів), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач-2, Управління ЗПВР у Волинській області) про скасування постанови від 31.03.2020 ВП №61676886 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.11.2017 відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Волинської області від 07.11.2016 у справі №903/644/16, якою затверджено мирову угоду, відповідно до пункту 2.2 якої Луцький МЦЗ зобов'язався передати Луцькій міській раді приміщення по АДРЕСА_1 на підставі акту прийому-передачі протягом одного року з дня набрання чинності мировою угодою. На виконання вказаного рішення суду 29.11.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55270495.
10.12.2018 на адресу позивача надійшла постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області від 03.12.2018 ВП №55270495 про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 800,00 грн., яка була оскаржена позивачем в судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В. Є. про стягнення виконавчого збору від 03.12.2018 в межах виконавчого провадження №55270495.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу без розгляду повернуто скаржнику. Відтак рішення набрало законної сили 07.02.2019.
31.03.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61676886 про стягнення з позивача на користь держави 12 800,00 виконавчого збору.
Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою з тих підстав, що головним державним виконавцем Турчинським В ОСОБА_1 . протиправно, без законних на те підстав, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2020 ВП №61676886 з примусового виконання постанови від 03.12.2018 ВП №55270495 про стягнення виконавчого збору, яка скасована рішенням суду, що набрало законної сили.
На підставі наведено просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 15:30 14.04.2020, яке за клопотанням представника позивача у зв'язку з карантинними заходами було відкладено на 11:00 28.05.2020.
В поданому до суду відзиві від 13.05.2020 вх.№21972/20 відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки виконавче провадження №61676886 по виконанню постанови про стягнення виконавчого збору №55270495 від 03.12.2018 про стягнення з Луцького міського центру зайнятості виконавчого збору завершене на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Оскільки відповідачем-2 не наведено законодавчо визначених підстав та обгрунтувань залишення позову без розгляду, тому судом клопотання не вирішувалось.
До судового засідання, призначеного на 11:00 28.05.2019, від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
З урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.11.2016 було затверджено мирову угоду, якою, серед іншого, було встановлено зобов'язання ЛМЦЗ передати Луцькій міській раді приміщення по вул. Ярощука, 2 в м. Луцьку Волинської області протягом одного року з дня набрання чинності цією мировою угодою).
29.11.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55270495 про зобов'язання ЛМЦЗ передати Луцькій міській раді приміщення по вул. Ярощука, 2 в м. Луцьку Волинської області. В пункті 2 резолютивної частини постанови зазначено, що боржнику (ЛМЦЗ) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; пунктом 3 визначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12 800,00 грн.
03.12.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області було винесено постанову ВП № 55270495 про стягнення виконавчого збору, яка була оскаржена Луцьким міським центром зайнятості в судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 визнано противними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В. Є., вчинені в межах виконавчого провадження №55270495 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 03.12.2018, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В. Є. про стягнення виконавчого збору від 03.12.2018 в межах виконавчого провадження №55270495.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу без розгляду повернуто скаржнику.
Відтак рішення набрало законної сили 07.02.2019.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Як передбачено частиною першою статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першої статті 3 Закону №1404 визначено перелік рішень та виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів.
Так, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Таким чином, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Однак, як слідує з матеріалів справи, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2020 ВП №61676886 про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №55270495 від 03.12.2018, яка скасована рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2019. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу без розгляду повернуто скаржнику, рішення набрало законної сили 07.02.2019..
Таким чином, аналіз вищезазначених норм та встановлених обставин справи у сукупності дає підстави для висновків, що державним виконавцем Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови ОСОБА_2 оскаржувану постанову було винесено всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про неправомірність його дій, а постанова від 03.12.2018 ВП № 55270495 про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню..
Згідно з вимогами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, конституційною нормою в імперативному порядку закріплено обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти лише у спосіб визначений Конституцією України та законами України, що в свою чергу свідчить про відсутність в суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій диспозитивних повноважень діяти в інший, відмінний від визначеного Конституцією України та законами України, спосіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області при винесенні оскаржуваної постанови діяв всупереч вимогам Закону №1404, а відтак його дії є неправомірними, тому постанову від 31.03.2020 ВП №61676886 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з врахуванням наданих суду повноважень, передбачених статтею 245 КАС України, слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача-1 на користь Луцького МЦЗ слід стягнути судовий збір в сумі 2 102,00 грн, що сплачений відповідно до платіжного доручення №531 від 22.04.2020.
Керуючись статтями КАС України на підставі Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В. Є. про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 31.03.2020 ВП №61676886.
Стягнути на користь Луцького міського центру зайнятості (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ярощука, будинок 2, код ЄДРПОУ 13352315) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, Львівська область, місто Львів, площа Шашкевича, будинок 1, код ЄДРПОУ 43317547) судові витрати в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Суддя О.А. Лозовський