Справа № 2-1593/2008р. ряд. стат. звіту №52
13 листопада 2008 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Монич В.О.
при секретарі Лінтур Н.В.
за участю: позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мукачівського учбово-виробничого товариства сліпих про стягнення заборгованості по заробітній платі.
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Мукачівського учбово-виробничого товариства сліпих заборгованості по заробітній платі. Позовні вимоги мотивує тим, що з 01 липня 1970 року вона працює в Мукачівському учбово-виробничому товаристві сліпих робітницею. Починаючи з липня 1997 року через кризу на підприємстві відбулося зупинення роботи, тобто простій. З того часу до 1 листопада 2002 року за рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15 січня 2003 року йому було виплачено простій. А з листопада 2004 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася. Адміністрація підприємства відмовляється нараховувати заробітну плату, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 в період з листопада 2004 року не працював. Відмова відповідача оплатити ОСОБА_1 час простою є незаконною з такої причини, що згідно ст.12 Закону України "Про оплату праці", норми оплати праці за час простою встановлюється Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Згідно ст.113 Кодексу законів про працю України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). А так як простій підприємства був зумовлений не з вини позивача, то за вищевказаний період ОСОБА_1 повинні були нарахувати і оплатити заробітну плату в розмірі не менше 2/3 частини тарифної ставки встановленого їй розряду. Просить стягнути з відповідача заборгованость по заробітній платі та судові витрати.
В судовому засіданні позивач в порядку ст.31 ЦПК України уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з Мукачівського учбово-виробничого товариства сліпих заборгованість по заробітній платі під час простою за період з листопада 2004 року по червень 2008 року в сумі 10 847 грн. 76 коп., виходячи з мінімальної заробітної плати, так як відповідачем не надано даних, який розряд йому присвоєно.
Відповідач в судовому засіданні вважає вимоги позивача не обгрунтованими. Пояснив суду, що позивач по справі ОСОБА_1 в період з 2004 року на роботу не виходив, тобто здійснював прогул, а простою на підприємстві не було. Просив в задоволенні уточненого позову відмовити.
Після поновлення судового розгляду, представник відповідача в судове засідання не з»явився, зі згоди позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановлениям заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність позову і необхідності його задоволення із слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01 липня 1970 року працює в Мукачівському учбово-виробничому товаристві сліпих робітницею, що стверджується витягом із наказу №26 від 01 липня 1970 року (а.с.21). Починаючи з липня 1997 року через кризу на підприємстві відбулося зупинення роботи, тобто простій. З того часу до 1 листопада 2002 року за рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15 січня 2003 року йому було виплачено простій. А з листопада 2004 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася. Адміністрація підприємства відмовляється нараховувати заробітну плату, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 в період з листопада 2004 року не працював.
Згідно ст. 113 Кодексу законів про працю України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). А так як простій підприємства був зумовлений не з вини позивача, то за вищевказаний період ОСОБА_1 повинні були нарахувати і оплатити заробітну плату в розмірі не менше 2/3 частини тарифної ставки встановленого їй розряду.
Відповідачем не надано довідки та докази того, якого розряду був робітник ОСОБА_1 А тому суд, вважає на вимогу позивача 2/3 тарифної ставки провести з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ст.96 КЗпП не може бути меньшою за мінімальну заробітну плату.
Твердження відповідача про те, що позивач не виходив на роботу, тобто здійснював прогул, не може бути взяте судом до уваги, так як з наданих відповідачем табелів виходу на роботу з яких видно, що весь цех де працював ОСОБА_1 протягом періоду з квітня 2006 року по липень 2008 року не працював, а тому суд розцінює, це як простій цеху не з вини працівника (а.с.66-121). Також, ніякі заходи впливу на працівника не застосовувалися адміністраціює підприємства.
Таким чином, вимоги позивача щодо виплати йому заборгованості є підставними і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 169 ч.4, 208, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 96, 113, 115 Кодексу законів про працю України, суд, заочно -
вирішив:
Уточнений позов задовольнити.
Стягнути з Мукачівського учбово-виробничого товариства сліпих заборгованість по заробітній платі під час простою за період з листопада 2004 року по червень 2008 року в сумі 10 847 грн. 76 коп.
Стягнути з Мукачівського учбово-виробничого товариства сліпих судовий збір в розмірі 108 грн. 47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 30 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.