Справа N2-1623/08
19 серпня 2008 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.
при секретарі Мартинюк Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності,
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності до ОСОБА_2 міської ради і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 30 листопада 2007 року помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з приватної спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: місто Димитров Донецької області, мікрорайон «Молодіжний»АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3/79-2784, виданого 18 квітня 1997 року ДХК «Селидіввугілля».
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 виявились дочки спадкодавця - позивач ОСОБА_1 та третя особа у справі ОСОБА_4, яка відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача та не проти того, щоб спадщина була оформлена на позивача.
У встановлений законом строк позивач звернулась до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус відмовився, оскільки у свідоцтві про право власності на житло, виданого ДХК «Селидіввуплля» № 3/79-2784 від 18 квітня 1997 року не зазначено в яких частках спадкодавцю та іншим власникам належала квартира 36 у будинку 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області, тому вона змушена звернутися до суду і просить суд визнати за нею право власності на спадщину, яка залишилась після смерті її батька ОСОБА_3 у вигляді 1/2 частини квартири номер 36 у будинку 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області.
Позивач у судове засідання не з'явилась, доручила представляти свої інтереси представнику ОСОБА_5 (а.с. 15).
Представник позивача до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 40).
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, до суду надав заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, з позовними вимогами погодився (а.с. 28).
Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до суду не з'явились, про час і місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, надали суду заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності, визнали позовні вимоги позивача (а.с. 28, 39).
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
Судом встановлено, що квартира номер 36 у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області відповідно ао свідоцтва про право власності на житло, виданого Державною холдинговою компанією «Селидіввугілля» 18 квітня 1997 року № 3/79-2784 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 6).
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про власність», що діяв на час приватизації спірної квартири, майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам.
За змістом чинної на той час статті 112 Цивільного кодексу Української РСР, розрізнялася спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Згідно статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.
За таких правових підстав ОСОБА_3 та ОСОБА_7 18 квітня 1997 року була передана у власність квартира номер 36 у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області.
8 липня 2006 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 і після шлюбу взяла прізвище «Бочарова» (а.с. 33).
30 листопада 2007 року ОСОБА_3 помер (а.с. 7). Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із части квартири номер 36 у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області.
На підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.
За таких обставин на спадкування за законом першої черги після смерті ОСОБА_3. мали право його дочки - позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 (а.с. 8, 12-13).
За даними в.о. завідуючої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, наданими станом на 12 серпня 2008 року після смерті ОСОБА_3, померлого 30 листопада 2007 року 3 травня 2008 року відкрита спадкова справа номер 142 за заявою ОСОБА_1. ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилась. Заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувались (а.с. 34). Але позивач не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у свідоцтві про право власності на житло, виданого Державною холдинговою компанією «Селидіввугілля» 18 квітня 1997 року № 3/79-2784 на квартиру номер 36 будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області не вказані частки співвласників (а.с. 5).
За змістом статті 369 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Відповідно до приписів статі 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Тому суд вважає, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на квартиру номер 36 у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області дорівнювали 1 /2 частини квартири кожному.
Дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Інших спадкоємців, крім позивача, які мали б право спадкувати після смерті її батька ОСОБА_3 судом не встановлено.
Якщо право власності на майно оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна, керуючись вимогами статті 392 Цивільного кодексу України може пред*явити позов про визнання його права власності.
Суд вважає, що за позивачем підлягає визнанню право власності на 1/2 частину квартири номер 36 у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області, яка залишилась після смерті її батька ОСОБА_3
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради позов визнав. Відповідно до частини четвертої статті 174 Цивльного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.
На підставі статей 369, 392, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України «Про власність», статті 8 Закону України «про приватизацію державного житлового фонду», керуючись статтями 11, 57, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири номер 36 загальною площею 53, 5 квадратних метри, у тому числі житловою площею 37, 7 квадратних метри, що розташована у будинку номер 44 мікрорайону «Молодіжний» у місті Димитров Донецької області, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, померлого 30 листопада 2007 року.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду ао Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Димитровський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.