Справа N2-1642/08
19 серпня 2008 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.
при секретарі Мартинюк Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на спадщину,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадщину до ОСОБА_2 міської ради і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 17 вересня 1995 року помер батько позивача ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку номер 17, розташованого у місті Димитров Донецької області, у провулку Засядько (колишній провулок Мічуріна), з належними до нього господарським надвірними будівлями та спорудами.
Домоволодіння номер 17 у провулку Засядько збудоване ОСОБА_3 на підставі договору на поновлювання права забудови від 12 липня 1948 року, посвідченого 14 липня 1948 року державним нотаріусом нотаріальної контори міста Червоноармійська Сталінської області за реєстровим номером 2798. Здійснене будівництво відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, пожежним, екологічним вимогам будівництва та не порушує права інших осіб. У дозвільних документах, технічній документації на будинок власником визначений ОСОБА_3, але збудував наведений будинок ОСОБА_3, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, тому зазначеним будинком ОСОБА_3 і ОСОБА_4 володіли на праві спільної сумісної власності.
Оскільки позивач вважає, що його батько був добросовісним власником 1/2 частини будинку номер 17 у провулку Засядько (колишній провулок Мічуріна) у місті Димитров Донецької області, а на час його смерті разом з ним постійно проживала його дружина і мати позивача ОСОБА_4, тому вона як дружина спадкодавця прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді 1/2 частки будинку номер 17 у провулку Засядько (колишній провулок Мічуріна) у місті Димитров Донецької області. Наведена обставина, згідно положень статті 549 Цивільного кодексу Української РСР свідчить по вчинення дії спадкоємцем щодо прийняття спадщини за законом.
Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 7 серпня 2001 року ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 спадкове майно, що складалось з грошового вкладу з належними до нього відсотками та компенсаціями.
11 січня 2004 року померла мати позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку номер 17 у провулку Засядько у місті Димитров Донецької області з належними до нього господарськими надвірними будівлями та спорудами, але у встановлений законом шестимісячний строк позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної
контори не звернувся, що змусило його звертатися до суду з приводу надання додаткового строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 5 березня 2008 року позивачу наданий додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 у встановлений рішенням суду строк позивач звернувся до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через відсутність реєстраційного посвідчення до договору на поновлювання права забудови від 12 липня 1948 року, посвідченого 14 липня 1948 року державним нотаріусом нотаріальної контори міста Червоноармійська Сталінської області за реєстровим номером 2798. Оскільки зазначена спірна обставина спричиняє для нього неможливість в позасудовому порядку оформити свої спадкові права, просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок номер 17 у провулку Засядько у місті Димитров Донецької області.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, доручив представляти свої інтереси представнику ОСОБА_5, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 6-7).
Представник позивача до суду не з'явилась, про час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 44).
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, до суду надав заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, з позовними вимогами погодився (а.с. 42).
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
Судом встановлено, що житловий будинок номер 17 у провулку Засядько у місті Димитров Донецької області збудований ОСОБА_3 на підставі договору на відновлення права забудови від 12 липня 1948 року, посвідченого Красноармійською державною нотаріальною конторою 14 липня 1948 року за реєстраційним номером 2798 (а.с. 14, 20).
З 20 березня 1937 року ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4, зареєстрованого ОСОБА_2 міським виконавчим комітетом Донецької області (а.с. 16), тому на підставі стані 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України все майно, нажите ними за час перебування у шлюбі, належало їм на праві спільної сумісної власності.
17 вересня 1995 року ОСОБА_3 помер (а.с. 30). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки житлового будинку номер 17 у провулку Засядько міста Димитров Донецької області та грошового вкладу у філії Красноармійською відділення Ощадбанку № 2863/02 у місті Димитров на рахунку номер 9703.
Відповідно до статей 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, в установлений законом шестимісячний строк ОСОБА_4 прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки на момент смерті спадкодавця постійно проживала разом з ним за адресою: місто Димитров Донецької області, провулок Засядько, буд. 17, що підтверджується довідкою з місця мешкання (а.с. 11). Інших зареєстрованих осіб у наведеній квартирі не було. Грошовий вклад у філії Красноармійською відділення Ощадбанку № 2863/02 у місті Димитров ОСОБА_4 отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 7 серпня 2001 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори (а.с. 22). Крім неї з питання прийняття спадщині після смерті ОСОБА_3 до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ніхто не звертався (а.с. 35).
11 січня 2004 року померла ОСОБА_4 (а.с. 31), після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку номер 17 у провулку Засядько міста Димитров Донецької області.
Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом є її діти -позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_6 (а.с. 17-19).
За даними в.о. завідуючої ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою, наданими станом на 14 липня 2008 року, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась, заповіти від її імені не посвідчувались (а.с. 35).
5 березня 2008 року рішенням Димитровського міського суду Донецької області позивачу наданий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3, померлого 19 серпня 1995 року, але державним нотаріусом у видачі йому свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька відмовлено, оскільки до нотаріальної контори не надано реєстраційного посвідчення до договору на встановлення права забудови, посвідченого 14 липня 1948 року державним нотаріусом нотаріальної контори міста Червоноармійська Сталінської області (а.с. 21).
23 квітня 2008 року реєстратором Бюро технічної інвентаризації міста Димитров Донецької області прийняте рішення про відмову в реєстрації у зв'язку із втратою реєстраційного посвідчення до Договору на поновлення права забудови, посвідченого 14 липня 1948 року державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 2798 (а.с. 24).
Дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Якщо право власності на майно оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна, керуючись вимогами статті 392 Цивільного кодексу України може пред'явити позов про визнання його права власності.
Враховуючи надані суду правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок, порядок та підстави набуття громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на належний їм будинок, суд вважає, що є підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок номер 17 у провулку Засядько у місті Димитров Донецької області.
Інших спадкоємців, крім позивача, враховуючи, що третя особа ОСОБА_6 не вчинила будь-яких дій, що свідчили б про її бажання прийняти спадщину, які мали б право спадкувати після смерті громадянки ОСОБА_4 судом не встановлено.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради позов визнав. Відповідно до частини четвертої статті 174 Цивльного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.
На підставі статей 369, 392, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України «Про власність», статті 8 Закону України «про приватизацію державного житлового фонду», керуючись статтями 11, 57, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на спадщину задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок номер 17 загальною внутрішньою площею 36, 9 квадратних метри, у тому числі житловою площею 15, 4 квадратних метри, з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що розташований у провулку Засядько (колишній провулок Мічуріна) у місті Димитров Донецької області, який залишився після смерті ОСОБА_4, померлої 11 січня 2004 року.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до
Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Димитровський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.