Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9359/19
29 листопада 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника ТОВ «Гарант Ойл Групп» ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» про скасування арешту майна,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (далі - ТОВ «Гарант Ойл Групп») звернулося до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Зазначало, що відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.04.19 було задовлено клопотання старшого слідчого з ОВС сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 32019100000000096, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.19 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 204 КК України та накладено арешт на паливо-мастильні матеріали, які було вилучено 06.03.2019 протоколом обшуку складу паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б.1, територія в/ч НОМЕР_1 , а саме:бензин марки А-92 об'ємом 35 281 літрів, що знаходиться в ємкості № 30 на території складу; бензин марки А-92 об'ємом 30 334 літрів, що знаходиться в ємкості № 31 на території складу; бензин марки А-95 об'ємом 23 090 літрів, що знаходиться в ємкості № 38 на території складу.
Паливо-мастильні матеріали, на які було накладено арешт, належать на праві власності ТОВ «Гарант Ойл Групп».
Арешт на паливно-мастильні матеріали було накладено необґрунтовано, оскільки в ухвалі від 19.04.2019 відсутні відомості про те, що паливно-мастильні матеріали відповідають достатнім критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України для визнання їх речовими доказами.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Гарант Ойл Групп» просило скасувати арешт, накладений на паливно-мастильні матеріали, згідно з ухвалою слідчого судді Подільського районного суду в м. Києві від 19.04.2019, а саме: скасувати арешт на належні ТОВ «Гарант Ойл Групп» бензин марки А-92 об'ємом 18 710 літрів та бензин марки А-95 об'ємом 10 130 літрів, які були вилучені 06.03.2019 протоколом обшуку у кримінальному провадженні № 32019100000000096 шляхом опломбування ємкостей складу паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б.1.
У судовому засіданні представник ТОВ «Гарант Ойл Групп» підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просила клопотання задовольнити.
Слідчий проти задоволення клопотання заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі, вказавши на те, що паливно-мастильні матеріали, на які накладено арешт, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, арешт на паливно-мастильні матеріали накладено обґрунтовано та потреба в цьому не відпала.
Вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.04.19 клопотання старшого слідчого з ОВС сьомого слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на паливно-мастильні матеріали, які перебували у розпорядженні (зберіганні) ТОВ «Гарант Ойл Групп» та які було вилучено 06.03.2019 протоколом обшуку складу паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, б.1, територія в/ч НОМЕР_1 , а саме: бензин марки А-92 об'ємом 35 281 літрів, що знаходиться в ємкості № 30 на території складу; бензин марки А-92 об'ємом 30 334 літрів, що знаходиться в ємкості № 31 на території складу; бензин марки А-95 об'ємом 23 090 літрів, що знаходиться в ємкості № 38 на території складу.
Обґрунтовуючи накладення арешту на зазначені паливно-мастильні матеріали, слідчий суддя вказував на те, що паливно-мастильні матеріали підпадають під критерії ст. 98 КПК України, арешт вказаного майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, оскільки, у разі не накладення арешту на дані паливно-мастильні матеріали, існують ризики відчуження їх третім особам.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином в силу норм ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо особи, зазначені в ч. 1 ст. 174 КПК України доведуть, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналогічний висновок міститься і в роз'ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке було заслухано та обговорено на засіданні пленуму ВССУ, яке відбулось 07.02.14.
Слідчим у судовому засіданні було доведено необхідність подальшого застосування арешту вказаного вище майна, потреба у якому не відпала, в свою чергу представником ТОВ «Гарант Ойл Групп», як це вимагає ст. 174 КПК України, не доведено, що необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала, так і не доведено те, що арешт накладено необґрунтовано.
Ураховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Ойл Групп» про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1