Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3429/20
Провадження № 2/711/1558/20
про залишення позовної заяви без руху
25.05.2020 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований Черкаським міським відділом реєстрації актів громадянського стану (актовий запис № 363 від 06.06.2002).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Так, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Крім того, як зазначено у частинах 1, 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені в статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України). Частинами 9 та 10 статті 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позивачем позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, позовна заява не містить: реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідачки за його наявності або номер і серію паспорта. Дані вимоги визначені у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, позивачу необхідно подати до суду належно оформлену позовну заяву, оскільки текст заяви, з якою він звернувся до суду, містить ряд пропусків слів. Зокрема, у вступній частині позовної заяви вказано лише назви вулиць, номер будинку, район та АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) щодо зареєстрованого та фактичного місця проживання/перебування відповідачки ОСОБА_2 , без зазначення назви населеного пункту.
До того ж, у позовній заяві позивачем вказано, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, не зазначено, з ким із батьків проживають діти та не надано належних і допустимих доказів про місце їх проживання (реєстрації), враховуючи норми ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Отже, на даний час відсутні підстави для визначення підсудності цієї справи за Придніпровським районним судом м. Черкаси, оскільки позивачем не зазначено та не надано підтверджуючих даних в обґрунтування обставин, визначених ч. 1 ст. 27 та ч.ч. 2, 9, 10 ст. 28 ЦПК України. Позивачу слід керуватися положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», оскільки сам по собі факт перебування особи - позивача чи відповідача за певною адресою без реєстрації у встановленому законом порядку свого місця проживання чи місця перебування не дає підстав для звернення до Придніпровського районного суду м. Черкаси із даним позовом.
За таких підстав, позивачеві слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання, зазначене у позовній заяві: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП, серія і номер паспорта у позовній заяві не зазначені, зареєстроване та фактичне місце проживання, зазначене у позовній заяві: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, - залишити без руху.
Позивачеві необхідно усунути, вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали складено 25.05.2020.
Суддя: С. М. Позарецька