№ 336/7909/19
пр. 1-кс/336/424/2020
28 травня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080003195 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням поданим в порядку ст.. 174 КПК України про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080003195 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України.
За змістом клопотання зазначає, що 26.12.2019 року слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Запорізькій області було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 120, в ході якого вилучено майно, що належить ОСОБА_4 а саме: лікарські препарати та грошові кошти.
Посилаючись на ті обставини, що для повного та всебічного проведення досудового розслідування, у органу досудового розслідування немає необхідності в утриманні вказаних речей та грошей, заявник клопоче про скасування арешту майна.
У порядку ч.1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію судового розгляду за допомогою технічних засобів слідчим суддею не приймалося.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного із незаконним обігом.
Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст..98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи в рамках кримінального провадження № 12019080080003195, 26 грудня 2019 року слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Запорізькій області було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 120, в ході якого вилучені грошові кошти та лікарські засоби.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Натомість, слідчому судді ні заявником, ні органом досудового розслідування не було надано доказів того, що на майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: лікарські засоби та гроші, було накладено слідчим суддею чи судом арешт в порядку ст. 170 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 172, 173, 174, 320 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання.
Копію ухвали надіслати заявнику, слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
28.05.20