Справа № 580/202/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
27 травня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Земляної Г.В., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладені у листі № З/Г-10 від 11.01.2020 року щодо відмови позивачу у здійсненні виплати пенсії без обмежень її граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати з 09.01.2020 року виплату позивачу пенсії без обмежень її граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 09.01.2020 року до моменту здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі 580/202/20 до вирішення Верховним Судом справи 580/1215/20 як зразкової.
Клопотання вмотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 аналогічні до позовних вимог у справі 580/1215/20 щодо здійснення перерахунку та виплати без обмеження граничного розміру пенсії із застосуванням положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ в редакції що була чинною на день призначення такої пенсії.
Оскільки Верховний Суд Ухвалою від 13.05.2020 року у відкритті провадження за поданням суддів Черкаського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним судом як зразкової справи 580/1215/20 відмовив, підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відпали.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідчення від 25.09.2006 серії НОМЕР_1 .
Згідно з даними довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №543970 з 20.07.2019 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з контузією, отриманою при виконанні інтернаціонального обов'язку в ДРА.
03.09.2019 року позивач звернувся до відповідача заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». До заяви додав копії: паспорта, довідки РНОКПП, трудової книжки; довідки від 03.09.2019 №11-745вих.19 про стаж в органах прокуратури, довідки від 03.09.2019 №18/214вих19 про заробітну плату для нарахування пенсії з додатком.
Рішенням від 12.09.2019 року відповідач відмовив у такому переведенні.
Рішенням Черкаського окружного адміністративно від 04 листопада 2019 року у справі №580/3134/19 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.09.2019 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 року щодо переведення його на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з доданими документами та в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо виплати пенсії без обмежень її граничного розміру суд вказав на передчасність позовних вимог, оскільки вирішення цього питання повинно бути здійснено органом Пенсійного фонду під час переведення на пенсію по інвалідності.
Вказане рішення суду набрало законної сили 19.12.2019 року.
Позивач 09.01.2020 року звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року та здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру.
Листом №З/Г-10 від 11.01.2020 року відповідач повідомив позивача про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року та переведення на пенсію по інвалідності. З приводу здійснення виплати пенсії без обмежень її граничного розміру відповідач повідомив, що відповідно до п. 15 ст. 86 Закону №1697 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначив, що судом не зобов'язано Пенсійний фонд здійснювати виплату пенсії без обмеження її граничного розміру.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана редакція абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2016 року.
При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 введено в дію нову норму, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, зокрема, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма набула чинності 01.10.2011.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону №3668-VI від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За змістом ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України, до конституційних прав віднесено право на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян України.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (ч. 1 ст. 58 Конституції України).
Відповідно до ст. 64 Основного Закону конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №3-209/2018Г2413/18, 2807/19 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 08.06.2016 № 4-рп/2016, від 20.12.2016 № 7-рп/2016, відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.
Отже, передбачені вищенаведеними нормами законів обмеження пенсій максимальним розміром застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, в той же час, як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу вперше призначена ще у грудні 2005 року, з чого вбачається, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні виплати пенсії без обмежень її граничного розміру є протиправними.
Частиною 4 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відтак доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують позицію суду першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Черпіцька Л.Т.