Справа № 580/2948/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
27 травня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.
за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.
представників позивача: Карнаушенка С.О., Овчаренка О.О.
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування приписів, постанови, рішень та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» звернулось до суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, в т.ч. шляхом їх збільшенням, просить:
- визнати протиправним та скасувати припис №72 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який винесено 29.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною;
- визнати протиправним та скасувати припис №73 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який винесено 29.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною;
- визнати протиправною та скасувати постанову №21/1023-7-1.18/1007 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 72252,00 грн., яку винесено 11.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною;
- визнати протиправними та скасувати рішення №30 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт», винесене 06.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Поштаренко Д.С.;
- визнати протиправними та скасувати наказ №29 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт», виданий 06.09.2019 начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції В.Полтавець;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію права на початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва на підставі поданого позивачем 08.08.2019 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) у єдиному реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення позапланової перевірки не дотримано належної процедури, з огляду на відсутність мотивованої інформації щодо необхідності її проведення та її оформлення шляхом складання двох приписів, що свідчить про упереджене ставлення до позивача і на недотримання посадовими особами відповідача вимог, встановлених порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
В ході перевірки сформовано хибний висновок про внесення позивачем в повідомлення про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, оскільки всі відомості в повній мірі відображенні в повідомленні та відповідають робочому проекту, а висновок відповідача про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень для будівництва споруд за межами населених пунктів, суперечить п. 22 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289 «Про затвердження Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються».
Враховуючи наведене, позивач переконаний, що позапланова перевірка проведена відповідачем із порушенням норм чинного законодавства, тому усі документи, складені та прийняті за наслідком перевірки є протиправними та підлягають скасуванню, а порушене право відновленню.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис №72 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.08.2019. Визнано протиправним та скасовано припис №73 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.08.2019 в частині визначення недостовірних даних про кількість дренажних насосів відповідно до робочого проекту будівництва двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб. кожний, станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, оскільки в повідомленні про проведення перевірки не зазначено питання, які підлягають перевірці.
Вважає, що відповідно до п. 22 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 р. № 289, містобудівні умови та обмеження не видаються на будівництво споруд за межами населеного пункту.
Отже, вважає висновки суду першої інстанції стосовно того, що дія даного пункту поширюється лише на лінійні інженерні магістралі та їх складові частини помилковими.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Також відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, що за умови пом'якшення умов карантину, не може бути перешкодою для подальшого розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його участі чи клопотання про продовження строку на подання відзиву до суду не надходило.
З урахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги той факт, що явка відповідача обов'язковою не визнавалася, колегія суддів, заслухавши думку представників присутніх в судовому засіданні, ухвалила подальший розгляд справи здійснювати без його участі.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на ім'я начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 13.08.2019 надійшла службова записка головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Поштаренко Д.С.
Відповідно до змісту записки, інспектор просить здійснити перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкті: «Будівництво двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб кожний, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе, Черкаської області», поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» та зареєстроване 12.08.2019 за №ЧК061192240445.
На підставі зазначеної службової записки, управлінням ДАБІ у Черкаській області видано наказ від 15.08.2019 №36п про проведення перевірки.
Згідно із направленням управління ДАБІ у Черкаській області від 15.08.2019 №193 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Черкаській області Безкровною К.В. в період з 15.08.2019 по 29.08.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва позивача.
За наслідком проведення перевірки, інспектором складено акт №193 від 29.08.2019. Відповідно до змісту якого, інспектором виявлено порушення, а саме невірно зазначено кількість дренажних насосів в основних показниках об'єкта (згідно повідомлення кількість дренажних насосів "Grundfos" - 1 шт., згідно проектної документації - 2 шт.), а також вказана недостовірна інформація щодо отримання містобудівних умов та обмежень (у повідомленні наявне посилання на п. 22 наказу Мінрегіонбуду від 06.11.2017 №289, містобудівні умови та обмеження не надаються на будівництво лінійних інженерних магістралей, мереж та споруд за межами населених пунктів. Проте згідно проекту будівництво двох резервуарів промислових вод останні не являються спорудами лінійних магістралей, мереж, тому отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту "Будівництво двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб кожний, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе, Черкаської області", є обов'язковим.
Враховуючи виявлені порушення, інспектором складено припис №72 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.08.2019, у якому зазначено, що за результатом перевірки виявлено недостовірні дані в повідомленнях про початок будівельних робіт, що є порушенням п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 та зобов'язано позивача усунути порушення вимог чинного законодавства до 30.09.2019.
Крім того, інспектором складено припис №73 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.08.2019, у якому викладено зміст аналогічних порушень п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 та зупинено виконання будівельних робіт до усунення порушень містобудівного законодавства негайно.
За результатами розгляду справи про порушення позивачем містобудівного законодавства, з урахуванням пояснень та заперечень стосовно виявлених порушень, інспектором винесено постанову від 11.09.2019 №21/1023-7-1.18/1007 та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у розмірі 72 252,00 грн.
Крім того, 06.09.2019 р. головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Поштаренко Д.С. прийнято рішення №30 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт», та як наслідок начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції В. Полтавець прийнято 06.09.2019 наказ №29 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт» щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЧК061192240445.
Не погоджуючись із винесеними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що інспектором прийнято приписи, якими зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті до усунення порушень, а також зобов'язано позивача усунути виявленні порушення, які є ідентичними за змістом їх виконання, і позивачу двічі необхідно вчиняти аналогічні дії, як доказ виконання вимог інспектора. Окрім того, інспектором неправомірно зазначено у приписі № 72 від 29.08.2019 р. про невірно визначену кількість насосів в основних показниках об'єкта, оскільки насоси та їх кількість в даному випадку не є обов'язковою умовою для відображення в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, не може впливати на інформацію про документ, та визначати його таким, що не дає право на будівельні роботи, тим самим визначати таку інформацію, як допущене порушення з відповідними наслідками для замовника.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що припис № 72 від 29.08.2019 р. підлягає скасуванню в частині визначення порушення про невірну зазначену кількість дренажних насосів, а припис № 73 від 29.08.2019 р. підлягає скасуванню повністю.
В той же час, суд першої інстанції погодився із висновком відповідача щодо необхідності отримання позивачем містобудівних умов та обмежень, а тому визнав правомірним винесення ним постанови про накладення штрафу за порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (надалі - Закон N 3038-VI), а саме статтею 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до підпунктів 5, 7 пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Однією з визначених Порядком підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Як встановлено судом першої інстанції, на адресу управління ДАБІ у Черкаській області від позивача надійшло повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб кожний, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе, Черкаської області".
За результатом ознайомлення із поданим повідомленням, головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі із дозвільними документами, у відповідності до абзацу 4 підпункту 7 пункту Порядку №553, направлено начальнику управління службову записку, у якій вказано про необхідність проведення позапланової перевірки стосовно встановлення достовірності вказаних у повідомленнях даних.
Надалі, на підставі поданої службової записки, видано накази про проведення позапланової перевірки позивача та відповідні направлення для проведення такого позапланового заходу.
Позивач, вважає, що відповідачем було допущено порушення, яке полягає у не зазначенні у направленні для проведення позапланового заходу питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких заходів.
Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень при її призначенні.
Отже, з огляду на наведене, судові спори спрямовані на оскарження процедурних питань, рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється відповідними органами, тому відновлення порушених прав можливо лише шляхом скасування результатів проведення відповідної перевірки.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, оскільки позивачем допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, твердження позивача про недотримання відповідачем встановленої процедури здійснення позапланового контролю шляхом його необґрунтованого призначення є безпідставними.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку вищевказаним доводам позивача та зазначити, що в повідомленні про проведення планового (позапланового) заходу від 15.08.2019 р. № 193 чітко визначено питання, яке підлягає перевірки, а саме: достовірність даних зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 12.08.2019 р. №ЧК061192240445 (службова записка від 13.08.2019 р. № 124/1023-3.12).
Надаючи оцінку по суті предмету позову, суд першої інстанції виходив із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VІ, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Наведені положення ст.. 31 Закону №3038-VІ відповідають і приписам п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45.
Таким чином, проектна документація повинна розроблятись із обов'язковим врахуванням містобудівної документації та вихідних даних.
Статтею 1 Закону № 3038-VI поняття містобудівної документації визначено як затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Частиною 1 ст. 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту є генеральний план населеного пункту, що визначено абзацом 1 частини 1 статті 17 цього ж Закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону № 3038-VI на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон розробляється план зонування територій. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказує на відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень з посиланням на п. 22 наказу Мінрегіонбуду від 06.11.2017 № 289.
Позивач посилається на лист Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 04.10.2019 №147/01-14, яким на його думку підтверджено, що для проектування будівництва двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб кожний, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе, Черкаської області, містобудівні умови та обмеження не видаються.
При цьому, ключовим і вагомим у можливості застосування п. 22 наказу Мінрегіонбуду від 06.11.2017 №289, за переконанням позивача, є проектування будівництва споруди за межами населеного пункту.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06 листопада 2017 року №289 (далі - Наказ №289) затверджено перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, такий перелік складається з 29 об'єктів.
За п. 22 Наказу №289 містобудівні умови та обмеження не надаються для будівництва лінійних інженерних магістралей, мереж та споруд за межами населених пунктів.
На переконання суду, законодавець у кожному пункті переліку від "1" до "29" передбачив конкретні види будівництва чи реконструкцій для яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що Наказ №289 не визначає загальні норми, а лише затверджує перелік по кожному з об'єктів, що, в свою чергу, унеможливлює розширене або часткове тлумачення пунктів такого, тобто це імперативна норма, яка чітко позначає певні дії й не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.
Прикладом слугує зокрема те, що слово "споруда" в переліку використовується не одноразово та застосовано в сукупності з приналежністю її до об'єктів та цілями проведення реконструкції або будівництва.
Більш того, кожен пункт переліку має прив'язку до виду об'єкту нерухомості, його стану, місця розташування та до інших властивостей і ознак.
Також відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 за №507, дає визначення термінів "споруди" та "інженерні споруди":
- споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;
- інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим означенням об'єкта.
До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та ін.
Аналіз наведених норм права дає колегії суддів дійти висновку, що містобудівні умови та обмеження не отримуються у разі будівництва саме лінійних споруд за межами населеного пункту або у разі, якщо така споруда є частиною інженерно-транспортної інфраструктури. Чинне законодавство не містить визначення лінійних споруд у разі будівництва зовнішніх мереж систем водопостачання, водовідведення та електропостачання, а відтак не передбачає можливого ширшого тлумачення п. 22 Наказу № 289.
Зважаючи на те, що позивачем розпочато будівництво резервуарів промивних вод, які є окремими спорудами, відповідно отримання містобудівних умов та обмежень є обов'язковим.
Отже позивач, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, помилково дійшов висновку про можливість застосування п. 22 Наказу №289 лише з причин того, що споруди, які останній має намір збудувати, знаходяться за межами населеного пункту.
Суд першої інстанції вірно відхилив посилання на лист відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 04.10.2019 №147/01-14, оскільки лист не є нормативно-правовим актом, чи будь-яким іншим дозвільним документом та датований після звернення до суду.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Поряд з цим, у п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553) також зазначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
З аналізу наведених норм п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI, та п. 17 Порядку № 553 судом першої інстанції встановлено, що інспектором за наслідками проведеного заходу та у разі виявлення порушення/порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, видається припис, а саме про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Однак, інспектором прийнято приписи, якими зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті до усунення порушень, а також зобов'язано позивача усунути виявленні порушення, які є ідентичними за змістом їх виконання, і позивачу двічі необхідно вчиняти аналогічні дії, як доказ виконання вимог інспектора.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що при виданні спірних приписів №72 та № 73 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, суб'єкт владних повноважень діяв не обґрунтовано та не у спосіб, що передбачені п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI та п. 17 Порядку №553.
Щодо зазначення у приписі № 72 від 29.08.2019 р. порушення про кількість дренажних насосів "Grundfos" вказаних позивачем у повідомлені про початок будівництва та кількості згідно проектної документації, суд першої інстанції зазначив наступне.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 №466 визначає деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт, та відповідно п. 12 Порядку №466 інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
Отже документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт об'єкту має відображати, зокрема основні техніко-економічні показники такого об'єкту.
Бланк повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, за формою згідно з додатком 2-1 до Порядку №466 містить таблицю основних показників об'єкта будівництва, в якій мають бути відображені техніко-економічні показники проектну, що є обов'язковою складовою документа.
На вимогу суду позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії робочих проектів, в т.ч. проект на будівництво двох резервуарів промивних вод, при цьому в техніко-економічних показниках, не вказано дренажні насоси "Grundfos" в т.ч. їх кількість, а відображені в специфікації обладнання.
Таким чином, насоси та їх кількість в даному випадку не є обов'язковою умовою для відображення в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, не може впливати на інформацію про документ, та визначати його таким, що не дає право на будівельні роботи, тим самим визначати таку інформацію, як допущене порушення з відповідними наслідками для замовника.
Крім того, специфікація обладнання виробів і матеріалів робочого проекту визначає кількість обладнання, як на один окремо, так і на два резервуари промивних вод в цілому, де відповідно один дренажний насос "Grundfos" визначений як робочий, інший передбачений як резервний на складі, що підтверджує викладені в позовній заяві обставини та пояснення представників позивача у судовому засіданні.
Отже інспектор, як суб'єкт владних повноважень в даному випадку діяв не обґрунтовано та не у відповідний спосіб.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування припису № 72 від 29.08.2019 в частині визначення недостовірних даних про кількість дренажних насосів відповідно до робочого проекту будівництва двох резервуарів промивних вод, ємністю по 25 м.куб. кожний, станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно зі змістом оскаржуваної постанови від 11.09.2019 №21/1023-7-1.18/1007 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у розмірі 72 252 грн.
Так, пунктом 2 частини 2 статті 2 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведені правові положення, інспектором вірно розраховано фінансову санкцію у вигляді штрафу, що підлягає сплаті позивачем в розмірі 72 252 грн. (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановлений з 1 липня 2019 року - 2007 грн. * 36 = 72 252).
Колегія суддів враховує доводи позивача стосовно того, що постанова про накладення штрафу винесена відповідачем раніше ніж сплив строк на усунення порушень, встановлених у приписі № 72 від 29.08.2019 р. (до 30.09.2019 р.), проте вказане порушення не може в даному випадку бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки позивач заперечує їх правомірність в частині встановлених порушень.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність винесення постанови про накладення штрафу та відповідно відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення №30 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт», наказу №29 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт» та зобов'язати відповідача вчинити дії по відновленню права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для його часткового задоволення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М.Собків
Повний текст постанови виготовлено 27.05.2020 р.