П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5075/19
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державно архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладання штрафу, акту, протоколу про правопорушення та припису,
Позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернулася з позовом до ДАБІ в Одеській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати:
- постанову № 28/1015-05/1-6050 від 25 липня 2019 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 12 липня 2019 року;
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 липня 2019 року;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12 липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що відповідно до Договору підряду №41 від 01 червня 2018 року ФОП ОСОБА_1 виконувала роботи: «Капітальний ремонт системи водопостачання (з заміною водонапірної башти) по АДРЕСА_1 . 12 липня 2019 року позивачем, нібито, не допущено посадову особу Департаменту ДАБІ в Одеській області на об'єкт будівництва для проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також не надано необхідні документи для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Втім, на думку позивача, вона на час складання матеріалів про адміністративне правопорушення не була суб'єктом містобудування в розумінні норм постанови Кабінету Міністрів України (далі-КМУ) «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23 травня 2011 року №553 (далі-Порядок №553), власником, чи користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а тому головним інспектором прийнято оскаржувані рішення в порушення вимог п.12 вказаного Порядку.
Разом з тим, позивач наголошує, що проведення перевірки та складення відповідачем документів відбулись за її відсутності, що позбавило її можливості у наданні пояснення, клопотання, додаткових документів, тобто з порушенням прав, передбачених ст.13 Порядку здійснення архітектурно - будівельного контролю, згідно з якою встановлено право суб'єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, робити зауваження, заперечення та надавати пояснення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 - відмовлено.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження (а.с.124-125).
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги, окрім доводів позовної заяви, мотивовано тим, що до суду першої інстанції надано обґрунтовані докази того, що 12 липня 2019 року ФОП ОСОБА_1 виїхала у справах до міста Львів, а 13 липня 2019 року перетнула кордон України, тому вона ніяк не могла бути присутньою 12 липня 2019 року при складанні акту про недопущення посадових осіб ДАБІ в Одеській області на об'єкт будівництва, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та відмовитися від підписання вказаних документів.
В апеляційній скарзі вказано про те, що згідно Акту від 18 серпня 2019 року про отримання двох листів зі штампом Департаменту ДАБІ в Одеській області, за адресою АДРЕСА_4, вказані документи ФОП ОСОБА_1 отримала лише 18 серпня 2019 року
Більш того, ФОП ОСОБА_1 звертає увагу на тому, що в матеріалах справи міститься Акт про постійне проживання з 20 липня 2019 року по 18 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , а тому вона не була обізнана про наявність вказаних листів, у зв'язку з чим не мала можливості прибути для проведення перевірки за об'єктом, який ще у червні 2018 року передала власнику.
Відповідач, ДАБІ в Одеській області, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі-Закон №3038-VI) та положень Порядку №553, Департаментом ДАБІ в Одеській області 12 червня 2019 року було направлено на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про проведення планового заходу.
На підставі направлення для проведення планового заходу №ЯЮП-2406/3 від 24 червня 2019 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Кузьмінською Н.І. здійснено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання капітального ремонту системи водопостачання (з заміною водонапірної башти) за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою видачі направлення для проведення планового заходу є Наказ ДАБІ України «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДАБІ України за діяльністю суб'єктів господарювання на 2019 рік» від 27 листопада 2018 року №1494, у відповідності до п.6 Порядку №553.
Відповідно до п.12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно - будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
12 червня 2019 року Департаментом ДАБІ в Одеській області направлено на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення про проведення планового заходу (поштове відправлення 6504409306870).
За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не допустила посадову особу Департаменту ДАБІ в Одеській області на об'єкт: капітальний ремонт системи водопостачання (з заміною водонапірної башти) за адресою: АДРЕСА_1 для проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також не надала необхідних документів для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI, пп.1 п.11 та абз.1 п.14 Порядку №553.
Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону №3038-VI.
За результатами проведеної планової перевірки головним інспектором складені:
- акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій,
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- припис про усунення правопорушень від 12 липня 2019 року.
В протоколі зазначено дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме 25 липня 2019 року об 11:00 год.
Від підпису та отримання складених інспектором документів ФОП ОСОБА_1 відмовилась, про що головним інспектором зроблено відповідні записи у матеріалах перевірки.
13 липня 2019 року (в строк передбачений Порядком №553) матеріали перевірки направлені на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (поштове відправлення 6710003844080). Згідно з інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошти, 17 липня 2019 року «відправлення не вручено під час доставки: інші причини», а вручено 12 серпня 2019 року.
ФОП ОСОБА_1 або уповноважена належним чином особа, у зазначений час та дату розгляду справи, про яку вона була повідомлена, не з'явилась, справу розглянуто за її відсутності.
25 липня 2019 року посадовою особою Департаменту винесено у відношенні ФОП ОСОБА_1 щодо об'єкта капітальний ремонт системи водопостачання (з заміною водонапірної башти) за адресою: АДРЕСА_1 , постанову №28/1015-05/1-6050 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону №3038-VI та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 210 грн.
27 липня 2019 року (в строк передбачений п.22 Порядку №553) вищезазначена постанова направлена ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (номер поштового відправлення 6710003855553).
Не погоджуючись з викладеним позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином виконаний обов'язок встановлений Законом №3038-VI, тоді як ФОП ОСОБА_1 (суб'єкт містобудування) не допустила посадових осіб до планової перевірки передбаченої Наказом ДАБІ України «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДАБІ України за діяльністю суб'єктів господарювання на 2019 рік» від 27 липня 2018 року №1494, у відповідності до п.6 Порядку №553.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно п.6 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Відповідно до п.17 Постанови №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Згідно з п.21 Постанови №553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п.12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно - будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Згідно п.3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Отже, вказаним нормативним документом чітко передбачено, що саме надіслання документів за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, можна вважати належним врученням незалежно від факту отримання такого листа суб'єктом містобудування.
Згідно наявного в матеріалах справи фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» вбачається, що відповідачем 12 червня 2019 року на адресу місця проживання ФОП ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_4 ), направлено рекомендованим листом повідомлення про проведення з 01 липня 2019 року по 12 липня 2019 року планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99).
На ту ж саму адресу, відповідачем були направленні рекомендованим листом оскаржувані документи, а саме акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 12 липня 2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 липня 2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12 липня 2019 року та постанова №28/1015-05/1-6050 від 25 липня 2019 року.
Вказані обставини підтверджено наявними в матеріалах справи фіскальними чеками ПАТ «Укрпошта» від 13 липня 2019 року та від 27 липня 2019 року (а.с.102, 113).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо своєчасного сповіщення позивача про проведення планового заходу Державною архітектурно-будівельною інспекцією в Одеській області, та своєчасного та в повному обсязі направлення всіх складових документів.
При цьому, з огляду на вищевказане, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ФОП ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи наявний Акт про тимчасове її проживання з 20 липня 2019 року по 18 серпня 2019 року за іншою адресою: АДРЕСА_3 , а тому вона не отримувала вищевказані листи, та не була обізнана про їх наявність, у зв'язку з чим не мала можливості прибути для проведення перевірки за вказаним об'єктом. При цьому, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні докази своєчасного повідомлення відповідача про зміну місця проживання.
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що 12 липня 2019 року вона виїхала у справах до міста Львів, а 13 липня 2019 року перетнула кордон України, тому ніяк не могла бути присутньою 12 липня 2019 року при складанні Акту про недопущення посадових осіб ДАБІ в Одеській області на об'єкт будівництва, протоколу та припису, з огляду на таке.
Так, згідно відмітки міста Загонь (місто на північному сході Угорщини) у розділі візи паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно з 13 липня 2019 року по 19 липня 2019 року перебувала за кордоном.
Втім, планова перевірка дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 була здійснена 12 липня 2019 року. Будь-яких належних доказів перебування позивача 12 липня 2019 року в м. Львів, чи закордоном, в матеріалах справи не міститься, що позбавляє колегію суддів права на врахування викладених доводів.
Колегія суддів, як і суд першої інстанції, критично ставиться до доводів ФОП ОСОБА_1 про те, що вона не є суб'єктом містобудівної діяльності, оскільки вони спростовуються нормами чинного законодавства.
Так, згідно вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування - державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Порядок, затверджений Постановою №553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Згідно ч.3 ст.2 вказаного Закону суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Пунктом 2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з п.6 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Враховуючи, що дана справа відноситься до справ незначної складності, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державно архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладання штрафу, акту, протоколу про правопорушення та припису - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
.
Повний текст судового рішення складений 28.05.2020 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.