27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2661/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Петренко О.С.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на її користь кошти, починаючи з дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 по день призначення позивачу пенсії по травень 2019 року, в зв'язку з втратою годувальника, шляхом відрахування коштів з державного бюджету в розмірі останньої сплаченої суми пенсійного забезпечення її годувальника (батька) за вищевказаний період - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй відповідачем виплачується пенсія по втраті годувальника, однак не з дня смерті останнього, а після виправлення розбіжностей в актах громадянського стану. Вважає, що має право на отримання пенсії з дня смерті годувальника - ІНФОРМАЦІЯ_2 по травень 2019 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки з ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсія позивачу не нараховувалася, з підстав виявлення розбіжностей в наданих заявником правовстановлюючих документах, то право на отримання пенсії у позивача виникло з 16.05.2019.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактичного обґрунтована доводами адміністративного позову
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, зазначає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що позивач вперше звернулася до
пенсійного органу із заявою та доданими до неї документами 20.04.2018. Підставою для відмови у призначенні пенсії слугували розбіжності в наданих правовстановлюючих документах, про що прийнято рішення в формі протоколу № 2391 від 19.07.2018, яке позивачем не оскаржувалося.
Вдруге позивач звернулася до пенсійного органу із заявою 16.05.2019 та надала, крім іншого, рішення про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючих документів, що було підставною для прийняття рішення про призначення пенсії.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства 1 групи, проживала разом з батьком та перебувала на повному його утриманні.
Після смерті батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення їй пенсії в зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05.07.2018 року № 1820/03-11, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки в наданому свідоцтві про смерть годувальника вказано прізвище ім'я та по батькові " ОСОБА_2 , що суперечить імені по батькові, зазначеному в свідоцтві про народження позивача, де в графі батько зазначено « ОСОБА_2 ».
Крім цього, в трудовій книжці ОСОБА_2 вказано дату народження громадянина "1929", що суперечить даті відображеній у свідоцтві про народження - "1927".
Заявнику було рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. При наявності відповідного рішення суду управлінням буде вирішено питання, щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням документів.
16.05.2019 позивач повторно звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до якої додані:
1)довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру;
2) документи про місце проживання (реєстрацію) особи;
3)заява про призначення/перерахунок пенсії;
4)паспорт/посвідка;
5)трудова книжка або документи про стаж;
6) рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2018 року;
рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.04.2019 року;
7) свідоцтво.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2018 у справі №404/7282/18, встановлено факт, що ОСОБА_2 , який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 , а помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.04.2019 у справі №404/1077/19 встановлено факт належності ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки, виданої на ім'я та прізвище ОСОБА_2 , 1929 року народження.
Головним управлінням, за результатами розгляду наданих документів, прийнято рішення про призначення пенсії з 16.05.2019 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями частини першої статті 10 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, в зазначеній вище нормі законодавцем встановлено право вибору позивачем одного з виду пенсій.
Як встановлено матеріалами справи, позивач є інвалідом 1 групи з дитинства та перебувала на утриманні батька, до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до змісту статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1)були на повному утриманні померлого годувальника;
2)одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Правилами частини 3 статті 36 вказаного Закону встановлено, що члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Перелік документів, що подаються при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 1.6. Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Пунктом 1.7. Порядку визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Положеннями пункту 2.3. Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи: свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; - довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); - свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; - документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; - документи про місце проживання (реєстрації); - документи про стаж, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу, особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.
За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.
Таким чином, для отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника заявник зобов'язаний надати пакет документів встановлений пунктом 2.3 Положення.
Нормами пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач вперше до пенсійного органу звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та доданими до неї документами 20.04.2018.
Рішенням у формі протоколу № 2391 від 19.07.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки були наявні розбіжності в наданих правовстановлюючих документах, якими не підтверджувалися родинні відносини між позивачем та її померлим батьком.
Вказане рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії позивачем не оскаржувалося.
Таким чином, зазначене звернення про призначення пенсії не є таким, що подане в межах строку встановленого пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до положень статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується до вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманих пенсіонером, на виплату яких він мав право, з власної вини.
В даному випадку пенсія була нарахована у травні 2019 року, а до цього часу її нарахування відповідачем не здійснювалося, отже підстави для застосування до них положень статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, призначивши пенсію позивачу з 15 травня 2019 року, тобто з дня звернення до управління, діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко