25 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12190/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року в адміністративній справі №160/12190/19 (суддя І інстанції - Юрков Е.О.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 6 листопада 2019 року № ДН-2591/268/НП/АВ/ТД-ФС/548 про накладення штрафу в розмірі 125190 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року в адміністративній справі №160/12190/19 у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав оцінку всім зібраним у справі доказам. Вказала, що допуск до робочого місця особи без укладення трудового договору був здійснений особисто продавцем ОСОБА_2 , яка зв'язку з сімейними обставинами на кілька годин попросила свою свекруху побути в магазині. Сама позивач в цей час знаходилась за кордоном у Польщі і жодних дій по допуску вказаної особи до роботи не вчинювала, що виключає її відповідальність.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 з 11.07.2000 підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності за КВЕД 47.71 «Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах». Місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , шо підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1006019983 від 27.11.2019 (а.с. 15-18).
На підставі наказу Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області наказу № 603-І від 13.09.2019 "Про призначення інспекційного відвідування" (а.с. 96-97), наказу № 623-Іпо від 23.09.2019 року "Про поновлення інспекційного відвідування" (а.с.100) та направлень на перевірку № 225-н від 13.09.2019 (а.с.32), № 272-н від 23.09.2019 (а.с.33), а також листа виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 15.08.2019 року № 3926/19 (вх.. № 17779 від 23.08.2019 року) (а.с.95) в період з 18.09.2019 року по 26.09.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування ОСОБА_1 магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ).
Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_1 направлено вимогу про надання документів № ДН-2591/268/ПД від 18.09.2019 (а.с.29) , якою зобов'язано у строк до 25.09.2019 надати оригінали та завірені належним чином копії: установчих документів; завірених копій наказів і заяв працівників про прийом на роботу з січня по вересень 2019 року; копії трудових книжок працюючих працівників і сторінки з наказом про прийняття на роботу за 2018-2019 роки; копії особових карток працівників, копії журналу первинного інструктажу з охорони праці.
Після надання документів для інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування № ДН-2591/268/НП/АВ від 26.09.2019 (далі-Акт) (а.с. 34-37).
Згідно з Актом встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ), де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , на робочому місці знаходилась ОСОБА_3 , яка виконувала обов'язки продавця. В ході інспекційного відвідування 18.09.2018 об 09 год. 20 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » продавець ОСОБА_3 пропонувала і показувала товари, консультувала про властивості, особливості та призначення і цінності товарів у магазині інспекторам праці, що було зафіксовано в ході інспектування засобами відео-техніки. З письмового пояснення ОСОБА_3 , вона працює у ФОП ОСОБА_1 , та виконує обов'язки продавця з 18.09.2019 з 8.00 год. до 18.00 год. і знаходилась у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за проханням невістки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Документи, що підтверджують укладання трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_3 під час інспекційного відвідування та на момент підписання акту інспектору праці не надано, згідно з поясненнями ОСОБА_3 трудові відносини з ФОП ОСОБА_1 не укладались. Пояснення ФОП ОСОБА_1 щодо допущення 18.09.2019 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до роботи продавця непродовольчих товарів ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин, яке було встановлено в ході інспекційного відвідування 18.09.2019 - інспектору не надано. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
01.10.2019 року позивачем подано до Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області зауваження до Акту інспекційного відвідування № ДН-2591/268/НП/АВ від 26.09.2019 (а.с.38-40).
02.10.2019 року на підставі Акта інспекційного відвідування № ДН-2591/268/НП/АВ від 26.09.2019 , у зв'язку з виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН-2591/268/НП/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути вище вказані порушення до 11.10.2019, а саме: виконати вимоги ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (а.с.42).
Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку ст. 265 КЗпП України проведено 06.11.2019 за результатами прийнято Постанову про накладення штрафу № ДН-2591/268/НП/АВ/ТД-ФС/548 за порушення вимог ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України в розмірі 125190,00 грн (а.с. 47-50).
Позивач звернулась з позовом до суду, оскільки, на думку позивача, фактично не допускала ОСОБА_3 до роботи, зазначив, що з 16.09.2019 по 18.09.2019 включно позивач перебувала поза межами України, а про обставини її перебування у приміщенні у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » дізналася лише після прибуття в м. Нікополь 20.09.2019. Тому висновок про порушення ч.1 та ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, а постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем допущено до роботи працівника ОСОБА_3 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Такими органами, згідно з Положенням про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок).
Так, пунктом 6 Порядку визначено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю.
Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок № 509).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Пунктом 4 Порядку № 509 визначено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Кодексом законів про працю України врегульовані трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частинами 1-3 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Тобто, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм та конструкції об'єктивної сторони правопорушення, роботодавець повинен вчинити певні дії по фактичному допуску працівника до роботи.
При цьому суд апеляційної інстанції підкреслює, що ці дії обов'язково вчиняються саме роботодавцем, а не якою-небудь іншою особою. Отже, допущення до роботи ОСОБА_2 своєї свекрухи ОСОБА_3 не може вважатися допущенням до роботи у розумінні ст. 24 КЗпП України.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач з 16 по 18 вересня 2019 року перебувала поза межами України, що підтверджуєтеся відмітками у паспорті позивача для виїзду за кордон. (а.с. 23)
Крім того, відповідно до пояснень, які надані у судовому засіданні 04.02.2020, сама ОСОБА_3 вказала, що 18.09.2019 перебувала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за проханням своєї невістки ОСОБА_2 , якій потрібно було відвідати лікарню. Вона перебувала в магазині лише 2 години. Щодо своїх письмових пояснень зазначила, що була розгублена і не розуміла, що писала у поясненнях перевіряючим, а писала за проханням інспекторів Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що знаходження позивача поза межами України у сукупності зі свідченнями ОСОБА_3 підтверджує її доводи щодо відсутності з її боку факту вчинення дій по фактичному допуску до роботи ОСОБА_3 .
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи працівника ОСОБА_3 без укладання трудового договору
Оцінюючи докази у сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність порушення позивачем вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску ОСОБА_3 до роботи, а тому в цьому випадку склад правопорушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, відсутній.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, та відсутність ознак протиправності постанови від 6 листопада 2019 року № ДН-2591/268/НП/АВ/ТД-ФС/548
Враховуючи відсутність факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору працівника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року в адміністративній справі №160/12190/19 скасувати.
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 6 листопада 2019 року № ДН-2591/268/НП/АВ/ТД-ФС/548.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНКОПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 3 129 (три тисячі сто двадцять дев'ять) гривень 76 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко