28 травня 2020 р. Справа № 160/5675/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новокодацького районного у місті Дніпрі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов'язання вчинити певні дії,
26.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новокодацького районного у місті Дніпрі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Данила Галицького, буд. 31, м. Дніпро, 49102, код ЄДРПОУ 33339894), у якій просить:
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 1348 від 19.09.2014 року, складеного Новокодацьким районним у місті Дніпрі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), щодо батька, виключивши запис про батька ОСОБА_3 та записавши відомості про батька за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати цей адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, судом враховується наступне.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).
Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. ст. 2, 4 та 19 чинного Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи видно, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019 року оголошено громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлювачем малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінено дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прізвище " ОСОБА_4 " на прізвище " ОСОБА_5 ", ім'я дитини та по батькові дитини залишено без змін.
Записано матір'ю дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внесено зміни до актового запису № 1348 від 19.09.2014 року, вчиненого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зобов'язано Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити зазначену державну реєстрацію.
На підставі Рішення Амур-Нижньодніпровського м. Дніпропетровська від 27.11.2019 року у справі № 199/9083/19 Новокодацьким районним у місті Дніпро відділом державної реєстрації цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відомостей про матір (змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 ) та прізвища дитини (змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_7 ). Запис про батька дитини залишився незмінним ( ОСОБА_3 ). Про що видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2020 року серія НОМЕР_2 .
28.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила зазначити, що відомості про батька записати до свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_8 за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2020 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення у зв'язку з тим, що в заяві про усиновлення, позивач не висловлювала прохання про внесення до актового запису відомостей про батька за вказівкою матері.
18.02.2020 року Новокодацьким районним у місті Дніпро відділом державної реєстрації цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення змін щодо відомостей про батька дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України до актового запису про народження №1348 від 19.09.2014 року у зв'язку з тим, що в рішенні суду про усиновлення не зазначено конкретно про внесення конкретних змін в актовий цивільний запис стосовно зміни відомостей про батька (на підставі п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану. їх поновлення та анулювання, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.011.2011 року № 96/5). Відділом рекомендовано звернутись до суду з відповідною заявою для вирішення питання по суті.
Отже, спірні правовідносини пов'язані з бажанням ОСОБА_1 внести зміни до актового запису № 1348 від 19.09.2014 року про народження ОСОБА_9 .
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу України.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01.07.2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5.
Відповідно до п. 1.1. Розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, позивач у цій справі, оскаржуючи невнесення Новокодацьким районним у місті Дніпрі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) змін до актового запису про народження №1348 від 19.09.2014 року, фактично має намір внести зміни про батька дитини, а отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового спору та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 425/2737/17 та в постанові від 23.01.2019 року у справі № 807/45/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, необхідно відмовити позивачу у відкритті провадження у цій адміністративній справі, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Новокодацького районного у місті Дніпрі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов'язання вчинити певні дії.
На виконання вимог ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до цивільної юрисдикції, тому вона може звернутися з цією позовною заявою до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Також роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський